Класифікація ринків. Ціноутворююча функція санації інформаційна

ФУНКЦІЇ РИНКУ

Ціноутворююча

Функція санації

Інформаційна

Контролююча

Ринок предметів споживання (товарів) і послуг призначений для задоволення фізіологічних і соціальних потреб людини.

38. Закон – внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи.

Класифікація економічних законів:

1. Загальні економічні закони – властиві всім суспільним способам виробництва.

2. Особливі економічні закони, що діють в декількох суспільно-економічних формаціях (закон попиту і пропозиції, закон вартості).

3. Специфічні економічні закони – діють в межах одного суспільного способу виробництва

4. Стадійні економічні закони, що діють на одній стадії суспільного способу виробництва.

· 39. Банк - кредитно-фінансова установа, яка залучає й нагромаджує вільні грошові кошти підприємств та організацій, населення (пасивні операції), а також здійснює емісію грошей (випуск їх в обіг), випуск цінних паперів, кредитування економіки й населення, надання різноманітних позик на умовах платності, зворотності й терміновості (активні операції).

40. Фактори, що визначають попит та пропозицію

Криві попиту й пропозиції інформують нас про те, яку кількість товару бажають продати виробники й купити споживачі залежно від ціни, яку пропонують виробники і яку готові заплатити споживачі. Але, окрім ціни, попит і пропозиція визначаються також й іншими змінними (факторами). Важливими неціновими факторами, які впливають на попит є:
* середній рівень доходу споживача - це ключовий детермінант попиту. Коли зростають доходи людей, збільшується попит майже на все;
* чисельність населення - збільшення кількості споживачів веде до підвищення попиту і навпаки;
* ціни і доступність споріднених товарів - існує залежність між взаємозамінними товарами, що виконують ті самі функції, як, наприклад, масло і маргарин, олівець і ручка, бавовна і вовна. Попит на товар А зменшується із зниженням ціни на взаємозамінний товар В.
Існують ще товари-доповнювачі (машина-бензин; зубна паста - зубна щітка; фотоапарат - фотоплівка), без яких наш основний товар не функціонує. Зі збільшенням ціни на товар-доповнювач, попит на основний товар падає.
На доповнення до цих об'єктивних факторів слід додати і набір суб'єктивних факторів, які ще називають "смаки і вподобання". Смаки відбивають різноманітні соціальні й історичні впливи. Вони можуть розкривати справжні психологічні чи фізіологічні потреби людини (на рідини, сіль, тепло чи любов) або штучно сформовані потяги (цигарки, наркотики). До їх складу можуть входити багато традиційних чи релігійних елементів (так, в Америці люблять яловичину, але це - табу в Індії, тоді як в Японії делікатесом вважаються медузи).
Зрештою для індивідуальних товарів завжди існують особливі фактори, що стоять за попитом на них: кількість опадів сприяє попиту на парасольки, товщина снігового покриву впливає на продаж лиж. Крім того, сподівання щодо майбутніх економічних умов, особливо щодо цін, можуть істотно впливати на потреби.
Слід відзначити, що попит на різні товари постійно змінюється, бо економічне життя розвивається. Крива попиту ніколи не залишається на одному місці. Коли змінюються фактори, що лежать в основі попиту, окрім ціни на товар, крива попиту переміщується (праворуч або ліворуч).
При дослідженні сил, що діють на пропозицію, фундаментальною основою, яка дає змогу зрозуміти поведінку виробників є те, що фірми виготовляють товари для отримання прибутку, але не для власного задоволення чи з доброчинності.
Ключовим елементом, що лежить в основі прийняття рішень з пропозиції, є витрати виробництва. До сил, що впливають на витрати виробництва, належать:
* технічний прогрес;
* ціни факторів виробництва;
* технологічна складність виробництва.
Інший важливий фактор, що впливає на пропозицію, - це ціни споріднених товарів, зокрема товарів, які можуть легко замінити один одного у виробничому процесі.
Також на пропозицію впливають і специфічні фактори. Погода чинить значний вплив на сільськогосподарське виробництво і виробництво лиж.
В основі змін поведінки в пропозиції лежить зміна будь-якого фактора, крім власної ціни товару. Щодо кривої пропозиції говорять, що пропозиція зростає (чи зменшується), коли величина пропозиції збільшується (чи зменшується) за кожної ринкової ціни.
Розглядаючи вплив на рівновагу змін у попиті і пропозиції, зауважимо, що коли фактори, які стоять за попитом чи пропозицією, змінюються, це призводить до змін попиту чи пропозиції і зміни ринкової рівноважної ціни та кількості.

41. Менеджмент (англ. manage – управляти) – це особливий вид діяльності, який забезпечує вплив на систему чи діяльність для досягнення певних цілей.

Менеджмент - це діяльність з координації роботи інших людей.

Поняття «менеджмент» тотожне з поняттям «управління».

Функції менеджменту:

- планування;

- організація;

- мотивація;

- контроль.

Планування єнайважливішою з усіх управлінських функцій. Це сукупність методів, засобів, дій, що забезпечують спрямованість зусиль всього колективу на досягнення спільної мети.

Організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно співпрацювати для досягнення цілей організації.

Види структур управління:

Лінійна організаційна структура управління – це коли накази передаються безпосередньо від керівника до підлеглого і далі до інших підлеглих.

Передача повноважень від менеджера ке­рівникам підрозділів називається делегуванням повноважень.

Функціональна організаційна структура управління – це коли накази делегуються керівником вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту, керівнику нижчого рівня, який керує аналогічною функцією.

Лінійно-функціональна структура управління. За такої структури управління всю повноту влади бере на себе лінійний керівник, що очолює визначений колектив.

Лінійно-штабна структура керування має аналогічні характеристики. Вона теж побудована за принципом функціонального поділу управлінської праці, що використовується в штабних службах різних підрозділів.

Мотивація – це процес спонукання до діяльності для досягнення спільної мети орга­нізації. Менеджер повинен зацікавити кожного виконавця в необхідності й доцільності плідної праці.

Очікування – це оцінка людиною ймовірності певних подій.

Контроль – це перевірка відповідності фактичного стану речей до визначеної мети.

Роз­різняють попередній, поточний і завершальний контроль.

Суть контролю – в перевірці відповідності між наявним і передбачуваним планом станом роботи на підприємстві.

Рівні менеджменту: стратегічний та оперативний.

Стратегічний рівень: менеджер визначає мету, завдання і основні напрями діяльності підприємства на тривалий період, а також засоби і методи досягнення поставленої мети.

Оперативний рівень – конкретизуються дії працівників протягом певного періоду; визначаються окремі цілі підприємства і люди, відповідальні за їх реалізацію

Автократичний стиль – це поведінка керівника, який має достатній обсяг влади для нав’язування своєї волі підлеглим.

Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня.

Ліберальний стиль – це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними.

42. Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію та регулюють рух товарно-грошових потоків. Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідну інфраструктуру ринку.

43. Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом, на який обмінюються всі інші товари.

Функції грошей:

1) міра вартості – вартість всіх товарів виражається в грошах;

2) засіб обігу – гроші служать засобом реалізації товарів, виступають посередником в їх обміні. (цю функцію виконують тільки реальні гроші);

3) засіб утворення скарбів – гроші вилучаються з обігу і перетворюються в скарб, у засіб нагромадження. (Нагромадження золота називається тезаврацією);

4) функція засобу платежу – засіб сплати боргового зобов’язання (кредити); засобом обігу в таких випадках є вексель – торгове зобов’язання;

5) функція світових грошей – обіг між країнами. Роль світових грошей довго виконувало золото.

44. Монополія – ринок, на якому є лише один продавець.

Серед причин, що зумовлюють існування монополії, найвагомішими є такі:

Володіння основними видами сировини. Одна фірма може цілком контролювати постачання основного виду сировини для виробництва продукту.

Патентні права. Фірма може стати монополістом, володіючи патентом на певний продукт або технологічний процес, що використовується під час виробництва продукту.

Патент – це документ, який посвідчує авторство на винахід та виключне право на його викорис­тання впродовж певного строку.

Авторські права – це вид монополії, згідно з яким держава забезпечує авторам оригінальних творів виключне право на їх продаж, тиражування чи використання.

Товарні знаки – спеціальні малюнки, назви або симво­ли, які представляють товар, послугу чи фірму. Конкурен­там заборонено використовувати зареєстровані товарні зна­ки або подібні до них.

Інколи виникає ситуація, коли монополіст-продавець стикається з монополістом-покупцем. Таку монополію на­зивають двосторонньою.

Картель – угода про квоту (кількість) випуску продукції та розподіл ринку збуту.

Синдикат — об'єднання з метою організації спільного збуту про­дукції.

Трест — монополія, в якій поєднуються і власність, і виробництво, і збут продукції фірм, що входять до її складу.

Концерн —монополія з єдиним фінансовим центром фірм різних галу­зей, що входять до його складу, але зі спільною технологією.

Конгломерат — об'єднання, засноване на проникненні великих корпорацій в галузі, що не мають виробничих і технологічних зв'язків зі сфе­рою діяльності головної фірми.

Монопсонія — господарське об'єднання, що виступає на ринку певних товарів єдиним покупцем.

Технологічна монополія — виникає внаслідок того, що фірма монополі­зує виробництво чи збут не багатьох продуктів і навіть не одного продук­ту, а певного його виду, скажімо, однієї з модифікацій спортивного авто­мобіля.

Природна монополія — це ринкова ситуація, яка в умовах певного рівня технологічного розвитку характеризується повним пануванням єдиного господарюючого суб'єкта, який володіє безальтернативною владою внас­лідок потужного ефекту масштабу (ефекту на різноманітності — у разі багатопродуктового підприємства), унікальності продукції, що виробляєть­ся, та низької еластичності попиту на неї.

§ 45. повзуча – це така інфляція, яка характеризується прискореним зростанням маси грошей в обігу без помітного підвищення чи зниження цін, в межах до 5% річних;

Дата добавления: 2015-05-22