Проаналізуйте боротьбу загонів ОУН і УПА з радянською сис­темою у Західній Україні у післявоєнний період

Боротьба радянської влади проти ОУН - УПА в повоєнний період фактич­но перетворилася на громадянську війну.

Після завершення Другої світової війни в західні регіони України були направлені регулярні частини радянської армії з ар­тилерією та частини НКВС. З місцевого населення йшло формування підрозділів помічників для боротьби з ОУН - УПА.

Водночас уряд СРСР неодноразово звер­тався до вояків ОУН - УПА з пропозицією скласти зброю, обіцяючи амністувати їх. З 1945 по 1947 рр. серед керівництва ОУН -

УПА панувала думка про неминучість Третьої світової війни між СРСР та його союзниками по антигітлерівській коаліції — США та Великобрита­нією. Тому підрозділи ОУН - УПА вели активний опір радянській владі. Значна частина населення підтримувала оунівський опір з багатьох причин.

Загони ОУН - УПА:

• рішуче протистояли насильницькій ко­лективізації на зразок східних терито­рій України;

• зривали насильницьку мобілізацію до Червоної армії молоді із Західної України;

• протистояли арештам та депортаціям населення;

• захищали від антизаконних дій НКВС,

польського війська й партизанів.

Щоб знищити повстанський рух, радян­ські силові структури вжили цілу низку жорстоких політичних заходів:

• відбувалося масове виселення населення з районів розташування баз УПА;

• депортації підлягали як окремі сім'ї, так і цілі села, що були пов'язані з УПА (майже 500 тис. осіб);

• спецгрупи НКВС, переодягнуті у форму УПА, здійснювали провока­ції (пограбування місцевого населення, зґвалтування, убивства).

Загони ОУН - УПА відповідали:

• нападами на частини НКВС і військові підрозділи;

• знищенням радянських і партійних діячів;

• убивством місцевих активістів і членів їхніх сімей, які перейшли на бік радянської влади;

• масовим терором проти вчителів, лікарів, інженерів, працівників культурної галузі, яких зі Сходу України направляли на роботу в Західну Україну;

• провокаціями з переодяганням у форму НКВС (знущання з місцевого населення);

• диверсіями й саботажем;

• активною антирадянською пропагандою.

Протягом 1945 року загони УПА втратили 9 тис. осіб убитими й близь­ко 24 тис. полоненими. Упродовж 1944-1945 рр. ОУН - УПА здійснило 14,5 тис. диверсійних і терористичних актів, у яких загинуло понад 20 тис. військових та ЗО тис. цивільного населення.

1948 року стало зрозуміло, що війни між СРСР і Заходом не буде. На цей час ОУН - УПА зазнало важких утрат. Тому керівництво повстансь­кого руху вирішило змінити тактику боротьби.

Великі з'єднання УПА були перетворені на невеликі добре законспіро­вані озброєні групи по 10-15 осіб, які перейшли до партизанської війни. Активність боротьби стала знижуватися після загибелі 5 березня 1950 ро­ку командувача ОУН - УПА Романа Шухевича. Його замінив полковник Василь Кук (Коваль). Організований опір спадає. Окремі загони УПА ще діяли до 1956 року. Частині повстанців удалося прорватися на Захід.

Дата добавления: 2015-05-22