Економічне піднесення в Україні після приєднання Північного Причорномор'я.. Активізація зовнішньої торгівлі

Росія хотіла перетворити Північне Причорномор’я в основний плацдарм для здійснення своєї експансії. Крім того вихід до Чорного моря був необхідний для розвитку торгівлі, особливо експорту зерна. Російсько-турецькі війни показали слабкість Османської імперії, котра раніше була грозою Європи. У війнах разом з російськими військами активну участь брали українські козаки. Після ліквідації Гетьманату 1764 р., на південноукраїнських землях створено Першу Новоросійську губернію на півночі та Землі Вольностей Запорозьких на півдні. Після зруйнування Запорізької Січі у 1775 р. територія була поділена на Новоросійську та Азовську губернії. В 1782 р. ході чергової адміністративної реформи Новоросійську та Азовську губернії об’єднали в Катеринославське намісництво, адміністративним центром якого спочатку був Кременчук, а з 1784 р. – Катеринослав. Вирішальним чинником соціально-економічного життя. був процес колонізації, тобто господарського і культурного освоєння краю. Цей процес мав 3 напрямки: поміщицька, іноземна та народна колонізація.

Першими переселенцями з Європи стали датчани, які оселилися в херсонській губернії. Також були, німецькі колоністи меноніти,. греки молдавани, серби, вірмени, болгари, які в такий спосіб позбулися релігійного гніту. На початку ХІХ ст.. розпочалася активна єврейська колонізація вихідцями переважно з Білорусії та Галичини. Основний потік становила народну колонізацію. Вона була найчисельнішою, і найбільшу групу становили втікачі.Завдячуючи впровадженим заходам,населення краю зростало досить швидко. Зокрема, за часів військового генерал-губернатора Новоросії А.Е. Рішельє чисельність населення збільшилася до 1 млн. осіб. Досить високими темпами протікали на Півдні урбанізаційні процеси. Найперше було відбудовано Азов і Таганрог, трохи згодом на місцях колишніх фортець виникли Єлисаветград, Олександрівськ, Нікополь, Бахмут. У 1776 р. було закладено Катеринослав, у 1778 р. був заснований Херсон з суднобудівною верф’ю. У планах Катерини ІІ йому відводилась роль «південного Санкт-Петербурга».у 1789 р. було закладено місто на ім’я святого чудотворця Миколая – Миколаїв. У 1779 р. на узбережжі Азовського моря виник Маріуполь. У 1794 р. на місці татарського містечка Хаджибей була заснована Одеса. завдячуючи вигідному географічному розташуванню як морського порту, ліберальному ставленню уряду, напливу населення,розквіту внутрішньої та зовнішньої торгівлі, відбувається надзвичайно швидкий розвиток міста. Основним видом господарської діяльності південноукраїнського населення було землеробство. Вирощений надлишок пшениці давав можливість експортувати її до країн Європи. Важливе місце в економіці Півдня посідало також тваринництво, особливо вівчарство. Високоякісна вовна була на другому місці за обсягом експорту. Центром зовнішньої торгівлі стала Одеса, яка протягом 1819 – 1859 користувалася правом вільної безмитної торгівлі. Це мало як позитивні так і негативні наслідки. Свої особливості мав і соціальний устрій південноукраїнських земель що ґрунтувався не на примусовій, а на вільнонайманій праці.Таким чином, в результаті двох російсько-турецьких війн Північне Причорномор’я увійшло до складу Російської імперії. Почалося активне господарське освоєння просторів Причорномор’я. на берегах Чорного і Азовського морів були засновані великі портові міста Херсон, Маріуполь, Миколаїв, Одеса та інші. На родючих чорноземних ґрунтах півдня поширилось землеробство. Досліджувались родовища залізної руди біля Кривого Рогу. У Миколаєві та Херсоні були засновані корабельні верфі для будівництва військових та торговельних суден.

Дата добавления: 2015-05-22