Перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Битва під Зборовом. Зборівський мир

Переяславська Рада. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року. Входження України під протекторат Московії

Довготривала військова кампанія привела до відчутного виснаження сил. Україна потребувала союзника для боротьби з Польщею. В якості найбільш реальних союзників розглядалися варіанти Туреччини і Росії. Зрештою Хмельницький та більшість козацької старшини зробили вибір на користь Росії. На цей час і Москва, намагаючись розширити сферу свого впливу і використати Україну в якості буфера проти Туреччини, вирішила взяти Військо Запорізьке «під свою руку». Юридично цей акт оформлено під час російсько-українських переговорів у січні-березні 1654 р. у Переяславі. Основними положеннями договору були:

- антипольський військовий союз України і Росії;

- протекторат московського царя над Україною;

- збереження основних прав і вольностей Війська Запорізького.

Ця подія увійшла в історію під назвою Переяславська Рада. Але остаточний договір було укладено в березні 1654 р. тому документ дістав назву «Березневі статті». Згідно з цим документом Україна зберігала республіканську форму правління, територіально-адміністративний поділ, цілковиту незалежність у проведенні своєї внутрішньої політики. Водночас окремі статті обмежували її суверенітет: збір податків з населення здійснювався під контролем російської сторони, заборонялися дипломатичні відносини з Польщею та Туреччиною.

Визвольну війну очолював чигиринський сотник Б. Хмельницький, його було обрано гетьманом. Запорізько Січі, такий переворот подій став базою для розгортання визвольного руху. Намагаючись придушити повстання, Польща кинула проти козаків численні війська. Козаки не тільки витримали удар, а й протягом короткого часу в 1648 р. отримали блискучі перемоги в битвах під Жовтими Водами (травень), під Корсунем (травень), під Пилявцями (вересень). Успіхи повстанців на початковому етапі боротьби пояснюються двома вдалими організаційними кроками гетьмана: залученням на свій бік реєстрового козацтва і укладенням союзу з кримськими татарами. Бойові дії продовжилися у1649 р. 5-6 серпня в бою під Зборовим Хмельницький завдав відчутних втрат польській армії але її врятував від розгрому татарський хан, який не хотів посилення України і пішов на таємні переговори з польським королем і змусив Хмельницького укласти з поляками договір. Під тиском обставин Хмельницький змушений був піти на укладення 8 серпня 1649 р. Зборівського мирного договору. Відповідно до умов цього договору козацький реєстр зростав до 40 тис. чол., а козацька територія охоплювала Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. На цих територіях влада належала гетьману та його адміністрації. Але магнати та шляхта мали право повернутися до своїх маєтків, більшість селян знову поверталася у кріпацтво.

Зборівська угода не зняла протиріч між Україною та Польщею і боротьба спалахнула з новою силою. Вирішальна битва відбулася в червні 1651 р. під Берестечком, де 200 тисячному польському війську протистояли 100 тисяч козаків та 50 тисяч татар. У вирішальний момент татари не витримали артилерійського обстрілу і втекли. Коли Хмельницький зробив спробу зупинити відступаючих, то сам опинився у татарському полоні, з якого визволився через деякий час за викуп.

Поразка під Берестечком зводила нанівець автономію козацької держави. Відповідно до умов нового Білоцерківського договору (вересень 1651 р.) козацький реєстр скорочувався до 20 тис. чол., влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство, йому заборонялися відносини з іншими державами. Шляхта повернулася до своїх маєтків.

Бойові дії продовжились і в наступному році в травні 1652 р. Б. Хмельницький у битві біля гори Батіг розгромив 20 тисячне польське військо. Близько 15 тисяч поляків загинуло. це була найблискучіша перемога Хмельницького.

Дата добавления: 2015-05-22