Битва під Зборовом. Зборівський мир. Відновлення української державності

5-6 серпня 1649 р. в бою під Зборовим Хмельницький завдав відчутних втрат польській армії але її врятував від розгрому татарський хан, який не хотів посилення України і пішов на таємні переговори з польським королем і змусив Хмельницького укласти з поляками договір. Під тиском обставин Хмельницький змушений був піти на укладення 8 серпня 1649 р. Зборівського мирного договору. Відповідно до умов цього договору козацький реєстр зростав до 40 тис. чол., а козацька територія охоплювала Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. На цих територіях влада належала гетьману та його адміністрації. Але магнати та шляхта мали право повернутися до своїх маєтків, більшість селян знову поверталася у кріпацтво.

У ході національно-визвольної війни відбувався процес формування української державності. За часів Хмельницького територія Української держави простяглася майже на 200 тис кв. км. і охоплювала Лівобережжя, частину Правобережжя та Степу. На цих землях проживало понад 3 млн. чоловік. В основі адміністративного поділу лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу в екстремальних умовах організуватися на боротьбу. Столицею держави було місто Чигирин. Формально основним органом влади була Військова (Генеральна) рада. Проте Хмельницький частіше скликав старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі.

Могутня влада зосереджувалася в руках гетьмана. Він очолював адміністрацію, військо, фінансову і судову систему, скликав ради, видавав нормативні акти-універсали, вів дипломатичні переговори. Генеральна старшина, перетворилася на урядових міністрів. Сюди належали генеральний писар, обозний, два осавули, двоє суддів, пізніше увійшли також підскарбій, хорунжий та бунчужний. Генеральний писар очолював гетьманську канцелярію і займався зовнішньою політикою. Іноземці часто називали його «канцлером», тобто першим міністром. Осавули були помічниками і заступниками гетьмана у військових справах, обозний очолював артилерію і займався постачанням армії. Підскарбій відав фінансовими справами.

Хмельницький проводив незалежну зовнішню політику, вів переговори з Туреччиною, Кримом, Росією, активно втручався в молдавські справи. В Україні почала складатися своєрідна правова система. Зберігався Литовський статут, Магдебурзьке право, які діяли з польських часів. Але з’явились і нові правові акти – гетьманські універсали, зросло значення козацького, так званого «звичаєвого» права. Утворення української державності і визволення значної частини українських земель від польського гніту були найважливішими наслідками визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Разом із тим, несприятлива зовнішньополітична обстановка і нестача внутрішніх сил не дали змогу створити в цей період незалежну Українську державу. Смерть Б.Хмельницького стала поворотним моментом в історії України. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення стабільної держави, де б існувала спадкова монархія. Але трагічна загибель під час молдавського походу його сина Тимоша, який був здібним політиком і талановитим воєначальником, перешкодила здійсненню планів гетьмана.

Дата добавления: 2015-05-22