Методичні рекомендації. Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади родової знаті

ПЛАН

ТЕМА 2. УТВОРЕННЯ АФІНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади родової знаті.

Змова Кілона.

Закони Драконта.

Реформи Солона та їх значення.

Тиранія Пісистрата.

Реформи Клісфена та їх роль в утворенні демократичної держави.

Характеристика Афінської держави кінця VІ ст. до н.е.

РЕФЕРАТИ:

1. Поетична спадщина Солона як історичне джерело.

2. Вітчизняна історіографія про тиранію Пісистрата та її місце у розвитку Афінської демократії.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Аристотель. Политика. Афинская полития / Пер. С.А. Жебелева, С.И. Радцига. – М.: Наука, 1997. – 228 с.

Аристотель. Політика / Передм. і перекл. М. Кислюка. – К., 2000. – 198 с.

3. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 104 – 122.

4. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. – Т.1. Стародавня Греція. – Чернівці: Наші книги, 2007. – С. 144 – 166.

Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практи­кум. – Львів: Вища шк., 1965. – С. І25 – 144.

Гущин В.Р. Был ли Писистрат назначен лидером диакриев? // АВ. – 1995 – Вып. 3. – с. 45 – 56.

7. Доватур А.И. Рабство в Аттике VІ – V вв. до н. э. – Л.: Наука, 1980. – 135 с.

Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – 2-ге вид. – Т.21. – С. 23 – 171.

Колобова К.М. К вопросу о возникновении Афинского государства // ВДИ. – 1968. – С. 41 – 55.

Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. - М.: Просвещение, 1972. – С. 123 – 137.

Радциг С.И. Килонова смута в Афинах // ВДИ. – 1964. – № 3. – С. 3 – 14.

Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, І988. – 230 с.

Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. – М.: Мысль, 1964. – С. 138 – 175.

Хрестоматия по истории древнего мира / Под. ред. З.Г. Боруховича. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1973. – С. 96 – 127.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Античная Греция: Становление и развитие полиса. – М.: Наука, – 1983. – Т.1. – 423 с.

Античный полис: Межвузовский сборник. – Л: Изд-во Ленинград. ун-та, 1979. – 140 с.

Виноградов Ю.Г. Новые материалы по раннегреческой экономике // ВДИ. – 1971. – № 1. – С 64 - 75.

Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М.–Л.: Наука, 1965. – 390 с.

Зельин К.К. Борьба политических группировок в Аттике в VІ в. до н.э. – М.: Наука, 1964. – 272 с.

Зельин К.К. Олимпионики и тираны // ВДИ. – 1962 – № 4. – С. 21 – 29.

Колобова К.М. Возникновение и развитие Афинского государства IX –ІV вв. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1958. – 50 с.

Колобова К.М. Древний город Афины и его памятники. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1961. – 373 с.

Ленцман Я.А. Достоверность античной традиции о Солоне // Древний мир. – М.: Изд-во вост. лит., 1962. – С. 579 - 586.

Ленцман Я.А. Рабы в законах Солона (к вопросу о достоверности античной традиции) // ВДИ. – 1958. – № 4. – С. 51 – 69.

Либан И.И. Социальные противоречия в Аттике в VІІІ – VІ вв. до н. э. в ходе становления государства // Древний Восток и античний мир. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – С. 95 – 109.

Лурье С.Я. Клисфен и Писистратиды. – 1940. – № 2. – С. 45 – 51.

Молчанов А.А. Генеалогическая традиция в афинских эвпатридов: просопографический аспект // Антиковедение на рубеже столетий. – М., 2000. – С. 74 – 93.

14. Никольская П.А. Раннегреческая тирания // Учен. зап. Белорус. у-та, 1953. – Вып. 16. – С. 459 – 474.

15. Пальцева Л.А. Из истории архаической Греции. – М., 2000. – 347 с.

16. Скрижинская М.В. Устная традиция о Писистрате // ВДИ. – 1962. – № 4. – С.83 – 95.

17. Соловьева С.С. Раннегреческая тирания (к проблеме возникновения

государства в Греции). – М.: Ун-т дружбы народов им. П. Лумумбы, 1964. – 101 с.

18. Суриков И.Е. Из истории греческой аристократии позднеархаической и раннекласической епох. Род Алкмеонидов в политической жизни Афин VІІ – V вв. до н. э. – М.: Изд-во Ин-та всеобщей истории РАН, 2000. – 284 с.

19. Строгецкий В.М. Клисфен и Алкмеониды // ВДИ. – 1972. – № 2. – С. 99 – 105.

Фролов В.Д. Греческие тираны VІІ в. до н.э. – Л.: Наука, 1972. – І99 с.

Цуканова М.А. Ареопаг до Солона // Вестник Ленинград. ун-та, 1972. – № 8. – Вып. 2. – С. 59 – 65.

Яйленко В.П. Греческая колонизация VІІ – ІІІ до н.э. – М.: Наука, 1982. – 312 с.

Вивчення генезису держави в Афінах дає змогу простежити процес виникнення найбільш розвинутої форми рабовласницького міста–держави (поліса) – демократичної республіки.

При підготовці до занять студент зобов’язаний розглянути роз­діли V і IX роботи Ф.Енгельса „Походження сім'ї, приватної власності і держави”, в яких аналізується процес виникнення держави у афінян, після цього необхідно перейти до вивчення джерел, враховуючи політич­ні погляди античних істориків (Плутарха, Аристотеля, Фукідіда та ін.). Вивчаючи суспільний лад Аттики, слід звернути увагу на масове розорення аттичного селянства, яке потрапило у торгову кабалу до землевласників-евпатридів (Аристотель. Афінська політія, ІІ, 21), в ру­ках яких у VІІ – VІ ст. до н.е. знаходилась політика і влада. Потрібно простежити процес поступового обмеження царської влади і заміни її виборними посадами – архонтами. Колегія архонтів і ареопаг стають основними знаряддями політичного панування аристократії (Аристотель. Афінська політія, ІІ, 3–6).

Важливо правильно з’ясувати причини крайнього загострення соціальних протиріч в останній чверті VІ ст. до н.е. Змову Кілона слід розглядати як невдалу спробу встановити тиранію.

Кодифікація законів, проведена архонтом Драконтом, зміцнила приватну власність і завдала нового удару родовим порядкам (Аристо­тель. Афінська політія, ІІ, 12–13; Плутарх. Порівняльні життєписи, Солон, 17; Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 141–142).

Аналізуючи письмові джерела, потрібно простежити 3 етапи боротьби за встановлення демократії в Афінах: реформи Солона, тиранію Пісистрата та реформи Клісфена.

У першу чергу необхідно встановити, в інтересах яких соціальних груп населення проводив реформи Солон (Аристотель. Афінська політія, ІV, 11–12; Плутарх. Солон, 16), засвоїти їх мету (Плутарх. Солон, 13) зрозуміти зміст (Аристотель. Афінська політія, ІV, 5–10; Плутарх. Солон, 13–24) і послідовність, з'ясувати значення реформ.

Політика Пісистрата була спрямована проти евпатридів (Геродот. Історія, І, 59; Аристотель. Афінська політія, VІ, 14). Потрібно звернути увагу на заходи Пісистрата в інтересах селянства та замож­них торгово-ремісничих кіл (Аристотель. Афінська політія, VІ, 16 (1–10); Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 165–166). Зламавши панування родової знаті, він розчистив шлях для перемоги демократії в Афінах.

Велике історичне значення мали реформи Клісфена, які поклали початок зміцненню демократії в Афінах (Аристотель. Афінська полі­тія, VІІІ, 20–22; Політика, ІІІ, 2, 10; VІ, 2, 9–11, 6–27; Геродот. Історія, V, 66–73). При цьому необхідно наголосити на тому, що Клісфен не проводив економічних реформ, основним його нововведенням була адміністративно-територіальна реформа. По суті, реформи Клісфена ліквідували залишки родового ладу в Аттиці.

Наприкінці потрібно дати узагальнюючу характеристику Афінської держави кінця VІ ст. до н.е. та з'ясувати суть рабовласницької демократичної республіки.

Дата добавления: 2015-05-22