II. 1.Культурно-просвітницький етап національного руху: громади

I. Повторення вивченого.

Тема 9: Українські землі під владою Російської на Австрійської імперії у ІІ половині ХІХ ст..

Початок культурного відродження в Західній Україні.

1816 р. – священик Іван Могильницький у м. Перемишлі заснував «Клерикальне товариство» з метою поширення релігійних текстів українською мовою. Він створив першу «Граматику» української мови;

1830 – 1837 рр. – у Львові студентами університету Мар’яном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким було створено культурно-освітній гурток «Руська трійця». У 1837 р. гурток видав альманах українською мовою «Русалка Дністровая», який майже увесь був конфіскований (тираж) і знищений. «Руська трійця» започаткувала ідею нерозривної єдності всіх українських земель.

1848 р. – під час революції в Австрії українська інтелігенція та духовенство створило першу політичну організацію у Західній Україні «Головна Руська Рада» на чолі з єпископом Якимовичем. Рада утворила культурно-освітню організацію – «Галицько-Руська матиця».

Доля «Руської трійці»: І. Вагилевич став «москвофілом», Я. Головацький став служити полякам (редактор польського журналу), М. Шашкевич вірний ідеї помер у 1845 р.

III.Повторення вивченого:

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій на українських землях у ХІХ ст..

2. Назвіть основні чинники і корені українського національного відродження.

3. Охарактеризуйте діяльність української інтелігенції як рушійної сили початкового етапу національного відродження.

4. Заповніть таблицю «Національно-визвольний рух в Україні в пер. пол. ХІХ ст..»

Регіон	Культурний напрямок	Політичний напрямок
Наддніпрянська Україна
Західна Україна

IV. Література:

1. Світлична В.В. Історія України. с. 116 – 123.

2. Бойко О.Д. Історія України. с. 209 – 245.

План заняття № 19

1. Культурно-просвітницький етап національного руху: громади.

2. Виникнення політичних організацій і партій та участь українців у загальноросійському визвольному русі проти самодержавства.

Після розгрому першої суто української політичної організації Кирило-Мефодіївське братство (товариство) у 1847 р. (найбільше постраждали радикально налаштовані учасники на чолі з Т.Г. Шевченко), завершився Перший етап національно-визвольного руху.

Наступний етап мав більше культурно-просвітницький характер і знаменувався, насамперед, діяльністю «Громад» у Наддніпрянській Україні та Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Західній Україні. Політизація визвольного руху розпочалася наприкінці ХІХ ст.. – на початку ХХ ст..

Громадівський рух

Перша Громада виникла у Києві в 1859 р. на базі таємного гуртка «хлопоманів» (від польського «хлоп» – селянин). Очолив її професор Київського університету Володимир Антонович. Осередки громад були в Харкові, Чернігові, Полтаві, Одесі, Катеринославі та ін. містах. Гуртки об’єднували представників різних прошарків суспільства з різними політичними поглядами. Їх діяльність мала, в основному, культурно-просвітницький характер: відкриття недільних шкіл, пропаганда художньої і наукової літератури, вивчення української мови, історії, етнографії. Серед найактивніших громадівців були композитор Микола Лисенко, письменник і драматург Михайло Старицький, письменники О. Кониський, В. Самійленко, П. Мирний, історик М. Драгоманов, соціолог С. Подолинський, етнограф Павло Чубинський – автор гімну України «Ще не вмерла Україна!» засновник української статистичної науки Олександр Русов. Керівний центр Громад очолили В. Антонович, П. Чубинський, О. Русов.

Громадівський рух викликав тривогу у царської влади, що стало причиною появи горезвісного циркуляра Валуєва у 1863 р. Проти громадівців прокотилася хвиля репресій, а тому у ІІ половині 60-х років громадівський рух пішов на спад. Новим осередком національного відродження став журнал «Основа», заснований у 1861 р. в Петербурзі Т. Шевченко, М. Костомаровим, П. Кулішем, В. Білозерським, які з’їхалися сюди після відбуття покарання за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Журнал «Основа» установив зв’язки з усіма громадами в Україні, а також їх осередками розкиданими по усій імперії та українцями Західної України.

Другий етап громадівського руху розпочався у 70-х рр.. з діяльністю часопису «Київський телеграф» (друкований орган, своєрідний журнал) та заснування у Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства у 1873 р.

З прийняттям Емського указу у 1876 р. діяльність Громад була заборонена, географічне товариство в Україні закрито. Частина громадівців на чолі з М. Драгомановим виїхала за кордон в Галичину і Швейцарію. У Швейцарії М. Драгоманов заснував перший український журнал за кордоном «Громада», який став осередком пропаганди слов’янського федералізму та соціалізму, мав сильний вплив на радикалізацію національного руху та його політизацію, зокрема у Західній Україні. Найбільш популярними в Україні були праці М. Драгоманова під загальною назвою «Лист в Наддніпрянську Україну».

Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Михайло Грушевський.

У 1894 р. із Києва до Львова переїхав М.С. Грушевський аби продовжити там свою історичну наукову діяльність; він зайняв посаду професора Львівського університету. Ця подія мала великий позитивний вплив на розвиток національного руху, української науки і звуків між західними і східними українцями. М. Грушевський очолив створене «Просвітою»(1874 р.) (культурно-освітнім товариством заснованим у Львові ще у 1868 р.). Наукове товариство ім. Т. Шевченка, об’єднавши навколо нього майже всіх провідних східно- і західноукраїнських учених.

P.S.: «Просвіта» у Львові була створена зусиллями відомого педагога, журналіста і композитора А. Вахнянина.

Дата добавления: 2015-05-22