Мінімум скульптурних елементів та малих архітектурних форм

В XX ст. перед паркобудівниками постали нові завдання. З'явилось багато полишених кар'єрів, шахт, каменоломень на великих територіях, що вимагали рекультивації. Оптимальним вирішенням вважається створення парків у містах позбавлених зелені. Вже накопичено досвіт будівництва парків у США, Канаді, Франції та ін. країнах. У США цікавими є роботи братів Олмстед та І. Ієнсена, що закладали парки Чикаго. Джексон - парк (217 га) на березі озера Мічиган приваблює професійним трактування теми води, Вашингтон - парк (148,4 га) став відомим завдяки своїй величезній галявині (40 га) з вільним режимом використання. Не меншу увагу відкритим просторам приділяв І. Ієнсен при закладанні Калумбус-парку та Хумбольт-парку, пронизаних духом прерій. Всі вони розраховані на масові відвідування, мають необхідну для міських парків систему транзитних "ділових" сполучень і забезпечують повноцінний відпочинок. В передмісті Сан-Дієго в Південній Каліфорнії парк створили на рекультивованій території. В ньому успішно вирішено 2 завдання: використання території відпрацьованих кар'єрів і стічних вод, що пройшли очисні споруди.

У зв'язку з коштовністю міської землі багато парків будуються на намивних територіях, наприклад Онтаріо Плейс в Канаді і Новий міський парк Амстердама. Останній закладено на відвойованій в моря території площею 895 га і створено прогресивним для освоєння великих територій методом вигонки лісових культур. Спочатку висаджують лісо-творчі породи з розрахунку 10 тис. саджанців на 1 га. Згодом ці посадки перетворюють у декоративні паркові з допомогою рубки, догляду, створення узлісь, підсадки декоративних порід. Амстердамський парк є хорошим прикладом формування штучного рельєфу з ґрунту, вилученого при будівництві греблі, озер і ставків. Художнє оформлення рельєфу (геопластика) -з сучасних ландшафтних архітекторів вперше застосував Д. Джелліко. Архітектор А. Бурбонне втілив ідею художнього оформлення рельєфу на величезній території (75 га) молодіжного парку Трамбле у Франції, змоделювавши його у вигляді квітки. Інший французький арх. - Ж. Cгap - використав ландшафтну скульптуру при створенні парку Флораль у 1969 р. Скульптурний сад, за словами його автора, є спробою одухотворити простір винятково за рахунок гри форм при допомозі виключно простих матеріалів: трави і мощення.

Слід відзначити, що архітектори зарубіжжя, блискуче використовуючи можливості будівельної техніки, часто приходять до чисто формалістичних вирішень.

Серед сучасних ландшафтних архітекторів слід згадати бразильського художника ландшафтів Роберта Бурль Маркса. Першим в бразильських парках він почав використовувати місцеві тропічні рослини, що раніше вважалось ознакою поганого смаку. З м'яких кільцевих стежок у створених ним садах відкриваються все нові й нові пейзажі з барвистих плям квітів, води, статуй і декоративних мозаїчних стін. Його творчість дуже своєрідна і відзначена цілим арсеналом оригінальних засобів.

Отож, пейзажні парки пройшли тривалий і складний шлях розвитку. Перші з них відображали спротив буржуазії аристократичному етикету і церемонності, а в сучасних сконцентровані протиріччя, притаманні сучасному суспільству.

Пейзажні парки створювали на основі наступних принципів:

- творче переосмислення природних пейзажів;

- органічне включення рослин в композицію ландшафт, в тому числа і урбаністичний;

Дата добавления: 2015-05-22