ПРОГРАМА 1 страница

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мищик Ю.А. -Козацький край. — Дніпропетровськ, 2003.

2. Яворницький Д.І.-Історія Запорізьких козаків-Київ,2005.

3. http://www.kozatstvo.info

4. http://ru.wikipedia.org

5. http://sites.kpi.kharkov.ua

Рис№1. Замок Дмитра Вишневецького на Малій Хортиці.

№2. Князь Дмитро Вишневецький-Байда.

Рис.№3. Поштова марка 1997 року

Рис.№4. Історично-культурний комплекс “Запорізька Січ”в Національному заповіднику “Хортиця”,пам’ятник зведений у 2005р.(Дмитро Байда-Вишневецький)

Курс „Історія Росії” входить до переліку загальних дисциплін, що викладаються студентам 3 курсу історичного факультету ОНУ. Він передбачає протягом одного семестру вивчення історії Росії за період 16 – 18 ст.ст. і складається з курсу лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів по вивченню матеріалу курсу історії Росії зазначеного періоду феодалізму. На лекціях розкриваються питання щодо еволюції державного устрою Російської централізованої держави в абсолютистську монархію, основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики, соціальної боротьби, закономірності та особливості соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку тощо. Аналізується особистий вклад у політичну історію держави її видатних правителів, у першу чергу, мова йде про Івана Грозного, Петра І, Катерину ІІ

Складні питання докладніше розглядаються на практичних заняттях, під час яких студенти мають можливість висловити свою думку, виступити з рефератом або повідомленням з конкретної проблеми курсу. До кожної теми додається рекомендований список літератури, з якої студенти можуть отримати необхідну інформацію.

Рівень знань, який був продемонстрований протягом навчального процесу з курсу „Історія Росії”, оцінюється у балах та формує підсумкову оцінку.

Напрямок 7.0301 „Історія”, спеціальність ”Всесвітня історія”(070002).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

РОСІЙСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВА (16 ст. – друга пол. 17 ст.)

Тема 1. Вступ. Основні етапи та методи формування території Російської держави в процесі централізації. Характеристика базових історичних джерел, підручників та наукової літератури до вивчення історії Росії періоду феодалізму.

Хронологія збирання земель навколо Москви, формування апарату управління Російської централізованої держави. Особливості виникнення та розвитку Російської централізованої держави. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку, етапи формування кріпацтва.

Територія, населення та особливості соціально-економічного розвитку на початку 16 ст.Завершення централізації та політичне зміцнення держави за часи правління Василя ІІІ. Церква в Російській централізованій державі: проблеми землевласності, ідейне протистояння (йосифляни, нестяжателі).

Тема 2. Іван IV: від реформ до опричнини. Іван IV: початок правління (характеристика особистості, боротьба за владу в період малолітства). Московське повстання 1547 р. „Обрана рада”: генеалогічний та соціальний склад, політична роль, значення. Іван Пересвєтов. Оформлення соціально-політичних інститутів станово-представницької монархії: Земський собор 1549 р., реформи середини 16 ст. Судебник 1550 р., Стоглавий собор 1551 р. „Опричнина”: передумови, прояви, вплив особи Івана IV, історичне значення.

Тема 3. Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії в середині – другій половині 16 ст. Боротьба за Балтику: передумови, етапи, хід, підсумки Лівонської війни 1558-83 рр. Урегулювання стосунків з Річчю Посполитою. Ліквідування Астраханського, Казанського, Сибірського ханств, етнотериторіальне розширення Російської держави. Боротьба з Кримським ханством. Оцінка особи Івана IV та його історичного значення в історіографії. Росія наприкінці 16 ст.: підсумки державного розвитку.

Тема 4. „Смута” на початку 17 ст., альтернативи соціально-політичного розвитку. Росія на межі 16-17 ст., господарча, династична та політична кризи. Борис Годунов: походження, особливості приходу до влади, основні напрямки та наслідки його політики.

“Смута”: історичний зміст поняття, хронологічні рамки, місце в історичному процесі. Динаміка соціально-політичної боротьби в Росії на початку 17 ст. (Лжедмитро І, Лжедмитро ІІ, Василь Шуйський, Семибоярщина; селянський рух під проводом Івана Болотнікова). Польська і шведська інтервенція. Народні ополчення. Іван Сусанін: легенда чи реальність?

Походження та початок політичного ствердження роду Романових. Особливості обрання нової династії. Правління Михайла Романова (1613-45 рр.)

Тема 5. Росія в середині - ІІ половині 17 ст. Зміни у соціальному, економічному, політичному розвитку. Проблеми економічного розвитку Росії у середині 17 ст., початок переходу до абсолютизму, оцінка в історіографії. Внутрішня політика Олексія Михайловича (1645–76 рр.). Соборне Уложення 1649 р. – кодекс феодального права Росії, завершення юридичного оформлення кріпацтва. Патріарх Никон, реформи і церковний розкол.

Особливості соціально-класової боротьби у середині - ІІ половині 17 ст.: міські повстання, селянська війна під проводом Степана Разіна. Правління Федора Олексійовича (1676-82 рр.), ліквідування місництва.

Основні напрямки зовнішньої політики Росії. Війни зі Швецією, Річчю Посполитою, боротьба проти турецько-кримської агресії. Україна та Росія всередині - ІІ половині17 ст.: особливості та політичні перспективи подальшого розвитку стосунків. Початок стосунків з країнами Далекого Сходу, Центральної та Передньої Азії. Укріплення міжнародного положення Росії.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

наприкінці 17 ст. – 18 ст.

Тема 6. Династична та політична криза наприкінці 17 ст. Прихід до влади Петра І. Особливості державного устрою Росії на межі 17-18 ст.ст. початок ствердження абсолютної монархії. Історичне поняття абсолютизму, спори в історіографії, особливості російського варіанту абсолютизму.

Політична боротьба за владу на початку 80-х років. Стрілецький бунт 1682 р., „Хованщина.” Правління царівни Софії (1682-89 рр.). Стрілецький бунт 1689 р., особливості приходу до влади Петра І, співправитель Іван V.

Основні напрямки зовнішньої політики наприкінці 17 ст. „Вічний мир” з Польщею 1686 р. Кримські походи князя В.В. Голіцина 1687 р., 1689 р. Нерчинський договір з Китаєм 1689 р. Азовські походи Петра І 1695 р., 1696 р. „Велике посольство” 1697-98 рр.: політичний, дипломатичний аспекти.

Тема 7. Становлення Російської імперії та основні напрямки її розвитку у першій чверті 18 ст. Особливості економічного, внутріполітичного становища Росії на межі 17 – 18 ст.ст. Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію. Соціально-економічна політика уряду в І чверті 18 ст., соціальний рух. Особливості розвитку культури, науки, суспільно-політичної та історичної думки. Зміни міжнародного становища Росії та основні напрямки зовнішньої політики у петровський період. Північна війна, ствердження Росії на Балтиці.

Росія наприкінці І чверті 18 ст.: підсумки соціально-економічного та державного розвитку. Оцінка особи Петра І та його історичного значення в історіографії.

Тема 8. Династична та політична криза ІІ чверті 18 ст. Проблеми престолоспадкоємства та боротьба дворянських угруповань за владу після смерті Петра I. Тихі „палацові перевороти” 1725 р., 1727 р., 1730 р. Особливості державного правління та внутрішньої політики Катерини І, Петро ІІ, Ганни Іванівни. „Кондиції” та альтернативи політичного розвитку Росії. „Біронівщина”: історичний зміст та значення.

Єлизавета Петрівна на російському престолі: прихід до влади, політичне оточення, внутрішня політика у 40-50-х рр. 18 ст.

Культура, наука, освіта у середині 18 ст. Підсумки історичного розвитку у ІІ чверті 18 ст. Оцінка в історіографії.

Тема 9. Соціальна структура та економічний розвиток держави у середині – II половині 18 ст. Територія та населення. Економічна криза середини 18 ст., суперечності та нові перспективи соціально-економічного розвитку. Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві та промисловості. Наукові дискусії щодо природи та особливостей російського варіанту капіталізму.

Зміни у фінансовій та податковій політиці, розвиток міст, торгівлі, транспорту. Характеристика соціальної структури російського суспільства в сер. – другій половині. 18 ст. Особливості розвитку дворянської імперії в середині – другій половині 18 ст.

Тема 10. Катерина II та особливості її внутрішньої політики. Російська держава на початку 60-х років 18 ст. Петро ІІІ та його політика в оцінці істориків. Державний переворот 28 червня 1762 р., прихід до влади Катерини ІІ, її політичне оточення. „Освічений абсолютизм”: теоретичні засоби та суспільно-політична думка у ІІ половині 18 ст., оцінка в історіографії.

Основні напрямки внутрішньої політики Катерини ІІ, її етапи, еволюція, наслідки. Передумови, підготовка, реалізація реформ; історичне місце та вплив на подальший розвиток Російської держави. Масовий соціальний рух у середині – ІІ половині 18 ст. Пугачовщина (1773 – 75 рр.).

Павло І на російському престолі, його політика, оцінка в історіографії.

Культурні процеси та розвиток науки і техніки у ІІ половині 18 ст.

Тема 11. Зовнішня політика Росії в сер. – II пол. 18 ст. Міжнародне становище Росії, перспективні цілі її зовнішньої політики. Російська держава у роки Семирічної війні.

Характеристика цілей та основних напрямків зовнішньої політики уряду Катерини ІІ. Російсько-турецькі війни: завдання, військово-дипломатична підготовка, хід бойових подій, підсумки. Етапи приєднання до Росії Азову та Криму. Європейський напрямок зовнішньої політики: територіальне поширення Росії в результаті розподілів Польщі; Росія та Франція: еволюція зовнішньополітичних стосунків, участь Росії в антифранцузьких коаліціях; італійський та швейцарський походи О.В. Суворова. Видатні дипломати та полководці Російської держави у 18 ст. Підсумки та подальші перспективи зовнішньополітичної діяльності російського уряду наприкінці 18 ст.

Тема 12. Особливості розвитку культури Росії (16 – 18 ст.ст.) Посилення зв’язків із західноєвропейською культурою. Обмірщення свідомості та культури. Розвиток світської школи, освіти. Києво-Могилянська академія, Слов’яно-греко-латинська академія. Суспільно-політична та історична думка, особливості еволюції ідеології. Нові напрямки в літературі, перші публіцистичні твори. Архітектура, містобудівництво. Видатні діячі живопису, музики, театру. Культурні зв’язки з європейськими країнами у 17 – 18ст. ст.

Підручники, навчальні посібники:

Великие государственные деятели России. – М., 1999.

Гумилев Л.Н. От Руси к России. – М., 2005.

Города России. Энциклопедия. – М., 1994, 2006.

Деревянко А.Н. История России с древнейших времен до нач. ХХІ в. – М., 2002.

Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история. IX – сер. XVIII в. – М., 1992.

Зуев М. Н. История России. Учебник для вузов. – М, 1998.

Исаев И.А. История государства и права России. – М., 2001.

История России. С древнейших времен до нач. ХХІ в./Под ред. А.Н. Сахарова – М., 2007.

История России. Учебник для гуманит. ф-тов вузов. Отв. ред. Я. Перехов. – М.- Ростов, 1999.

История Российского государства/Проф. Ш.М. Мунчаева – М., 2000.

История России. Россия в мировой цивилизации. Учебное пособие – М., 1997.

Кирилов В.В. История России: учебное пособие. – М., 2007

Кулешов С.В., Медушевский А.Н. Россия в системе мировой цивилизации. Учебное пособие./Под ред. Волобуева О.В. – М., 2001.

Князева В. История России. – С-Пб., 1993.

Мілевич С.В. Єволюція державного устрою монархічної Росії в схемах та таблицях. Навчально-методичний посібник – Од., 2000.

Милевич С.В. Династия Романовых на российском престоле. – Од., 2000.

Мунчаев И.М. История государства Российского. – М., 2001.

Орлов А.С., Георгиев В.А. и др. История России. Учебник. – М., 2008.

Политическая история России. Учебное пособие/В.В. Журавлев– М., 1999.

Семенникова Л.М. Россия в мировом сообществе цивилизаций. – М., 2000.

Уткин А.И. Россия и Запад: история цивилизации – М., 2000.

Додаткову літературу див. в розділі «Тематика практичних занять».

1.3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

ТЕМА	Лекції (год.)	Семінари (год.)	СР (год.)	ІНДЗ (год.)
Змістовий модуль 1. – 10/6 ауд.год.
Тема 1. Вступ. Основні етапи та методи формування території Російської держави в процесі централізації. Росія на поч. 16 ст.				0,5
Тема 2. Іван IV: від реформ до опричнини.				0,5
Тема 3. Досягнення та прорахунки у зовнішній політиціРосії в середині – другій половині 16 ст.				0,5
Тема 4. „Смута” на початку 17 століття, альтернативні варіанти політичного розвитку.		0,5		0,5
Тема 5. Росія в середині - ІІ пол. 17 ст.				0,5
Форма контролю: поточне тестування, семінарські заняття у хронологічних межах 16 – сер. 17 ст.ст.		0,5
Змістовий модуль2 –14/6 ауд.год.
Тема 6. Династична та політична криза наприкінці 17 ст. Прихід до влади Петра І.				0,5
Тема 7. Становлення Російської імперії та основні напрямки її розвитку у пер. чверті 18 ст.				0,5
Тема 8. Династична та політична криза сер. 20-х років 18 ст.				0,5
Тема 9. Соціальна структура та економічний розвиток держави в сер. – II пол. 18 ст.				0,5
Тема 10. Катерина II та особливості її внутрішньої політики.				0,5
Тема 11. Зовнішня політика Росії в сер. – II пол. 18 ст.				0,5
Тема 12. Особливості розвитку культури Росії. Підсумкова письмова робота (16 – 18 ст.).				0,5
Форма контролю: поточне тестування, семінарські заняття у хронологічних межах кінець 17-18 ст.ст.
ВСЬОГО

1.4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

РОСІЙСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВА (16 ст. – І пол. 17 ст.) – 6 год.

Тема 1: Російська централізована держава наприкінці 15 ст. – І треті 16 ст.

1. Централізація в Росії: хронологічні рамки, етапи, особливості, альтернативи.

2. Формування базової етнічної території Російської держави.

3. Особливості державного устрою наприкінці 15 ст. – початку 16 ст.

4. Правління Василя ІІІ. Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики.

5. Підсумки політичного та соціально-економічного розвитку Росії наприкінці 15 ст. – І треті 16 ст. (письмово)

Тема 2: Росія в середині – ІІ половині 16 ст. Іван ІV.

1. Іван ІV: початок правління (характеристика особи, боротьба за владу в роки дитинства, Обрана рада).

2. Реформи середини 16 ст. Оформлення соціально-політичних інститутів станово-представницької монархії.

3. Опричнина: передумови, прояви, вплив особи, історичне значення.

4. Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії в середині – ІІ половині 16 ст. Етнотериторіальне розширення.

5. Росія наприкінці 16 ст.: підсумки соціально-політичного розвитку. (письмово)

Тема 3: Росія в І половині - середині 17 ст.

1. Росія на межі 16-17 ст.ст. Борис Годунов та його політика.

2. Динаміка соціально-політичної боротьби в Росії на початку 17 ст. (Лжедмитро І, Лжедмитроа початкуо розвиткугосії періоду феодалізму.___________________________________________________________________________________ ІІ, Василь Шуйський, Семибоярщина; рух під проводом І. Болотнікова).

3. Польська та шведська інтервенція. Народні ополчення. Ствердження нової династії.

4. Олексій Михайлович: характеристика особи та правління.

5. Соціальні конфлікти та антидержавні рухи в сер. 17 ст.

Тести (16 ст. – середина 17 ст.)

Джерела та література до змістового модуля 1:

Джерела:

Герберштейн Сигизмунд. Записки о Московии. – М., 1988.

Государство Российское: власть и общество. Сборник документов. – М. – 1996.

Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV-XVI вв. – М. – Л. – 1950.

История государства Российского: Хрестоматия. Свидетельства. Источники. Мнения. 15-16 вв. Кн. 1. – М., 1998.

История государства Российского: Хрестоматия. Свидетельства. Источники. Мнения. 17 в. Кн. 1. – М., 2000.

Судебники. 15-16 вв. – М.-Л. – 1957.

Література:

Алексеев Ю. Г. Государь всея Руси. – Новосибирск, 1991.

Алексеев Ю. Г. Освобождение Руси от ордынского ига. – Л., 1989.

Андреев А. История государственной власти в России. 9-20 вв. Энциклопедическое издание. – М., 1999.

Буганов В.И. Крестьянские войны в России. – М., 1989.

Дьомин О.Б. Біля витоків англійського атлантизму. Зовнішня політика Англії к.50-х – к.80-х років 16 ст. – Од., 2001. – С. 245-176.

Династия Романовых. 1613-1918 гг. – М., 2003.

Забелин И. Минин и Пожарский. – М., 1999.

Зарин В.А. Запад и Восток в мировой истории. XIV-ХIХ века.- М., 1991.

Зимин А. А. Опричнина Ивана Грозного. – М., 1992.

Зимин А. А. Россия на рубеже 15-16 в.в. – М., 1982.

Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история. IX – сер. XVIII в. – М., 1992.

Иловайский И. Д. История России.- Т. 1-2. - М., 1996.

Исаев И.А. История государства и права России. – М., 2001. – С. 44-80.

Клибанов А.И. Церковь, общество и государство в феодальной Руси. Сб. ст. – М., 1990.

Ключевский В.О. Курс русской истории//Соч. в 9 томах. Т. 3-4.– М., 1989.

Ключевский В.О. Сказания иностранцев о Московском государстве //Вступ. ст. А.Н. Медушевского. – М., 1991.

Кобрин В.Б. Власть и собственность в средневековой России. – М., 1993.

Кобрин В.Б. Иван Грозний. – М., 1992.

Коган В.М. История дома Рюриковичей – СПб, 1993.

Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. - М., 2006.

Крестьянские войны в России. Проблемы, поиски, находки. – М., 1974.

Кулешов С.В., Медушевский А.Н. Россия в системе мировой цивилизации. Учебное пособие./Под ред. Волобуева О.В. – М., 2001.

Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами в 15-17 вв. – М., 1978.

Маньков А.Г. Уложение 1649 г. – кодекс феодального права в России. – Л., 1980.

Морозова Л.Е. Два царя: Федор и Борис. – М, 2001.

Очерки русской культуры 16 в. В 2-х частях. – М.-Л., 1979.

Платонов С.Ф. Очерки по истории Смуты в Московском государстве 16-17 вв. – М., 2000.

Пресняков А. В. Российские самодержцы. – М., 1990.

Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине 17 в. – М., 1987.

Сахаров А.М. „Мы от рода русского”.Рождение русской дипломатии. – Л., 1986.

Скрынников Р.Г. Великий государь Иоанн Васильевич Грозный: в 2 т. – Смоленск., 1996.

Скрынников Р.Г. Россия после опричнины. – М., 1975.

Скрынников Р.Г. На страже московских рубежей. – М., 1986.

Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Соч. В 18 кн./ Отв. ред. И.Д. Ковальченко, С.С. Дмитриев. Кн. 3-7, тома 5-14. – М., 1989-1991.

Станиславский А.Л. Гражданская война в России 17 в.: Казачество на переломе истории. – М., 1990.

Тихомиров М.Н. Российское государство 15-17 вв. – М., 1973.

Флоря Б.Н. Иван Грозный. – М., 1999.

Черепнин Л. В.Земские Соборы Русского государства в 16 – 18 вв. – М. – 1978.

Хорошкевич А. Л. Русское государство в системе международных отношений к. 15 – н. 16 в.в. – М. – 1980.

Шмидт С.О. У истоков российского абсолютизма: Исследование социально-политической истории времен Ивана Грозного. – М., 1996.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ наприкінці 17 ст. – 18 ст. – 6 год.

Тема 4: Росія наприкінці 17 ст. – першої чверті 18 ст.

1. Політична боротьба за владу на початку 80-х років. Правління царівни Софії (1682-89 рр.). Прихід до влади Петра І.

2. Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію.

3. Соціально-економічна політика уряду в І чверті 18 ст., соціальний рух.

4. Зміни міжнародного становища Росії та основні напрямки зовнішньої політики наприкінці 17 ст. - І чверті 18 ст.

5. Підсумки розвитку Росії в І чверті 18 ст. Оцінка особи Петра І в історіографії: тиран чи революціонер на престолі? (письмово)

Тема 5: Росія в середині – другій половині 18 ст.

1. Боротьба дворянських угруповань за владу після смерті Петра I. Єлизавета Петрівна на російському престолі.

2. Державний переворот 28 червня 1762 р. Основні напрямки внутрішньої політики Катерини ІІ: етапи, еволюція, наслідки.

3. Еволюція суспільно-політичної та історичної думки протягом 18 ст. „Освічений абсолютизм”: теоретичні засоби, оцінка в історіографії

4. Масовий соціальний рух в сер. – др. пол. 18 ст. Пугачовщина.

5. Особливості розвитку дворянської імперії в післяпетрівський період. (письмово)

Тема 6: Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії

в середині –другій половині 18 ст.

1. Міжнародне становище Росії, перспективні цілі її зовнішньої політики. Російська держава у роки Семирічної війні.

2. Характеристика цілей та основних напрямків зовнішньої політики уряду Катерини ІІ.

3. Російсько-турецькі війни (1768 – 74 рр., 1787 – 91 рр.). Етапи приєднання до Росії Азову та Криму. Заснування Одеси.

4. Європейський напрямок зовнішньої політики: етнотериторіальне розширення Росії в результаті розподілів Польщі; Росія та Франція.

Тестування (кінець 17 ст. – 18 ст.)

Джерела та література до змістового модуля 2:

Джерела:

Безвременье и временщики: воспоминания об «эпохе дворцовых переворотов» (1720-1760 рр.). – Л., 1991.

Бильбасов В.А. История Екатерины Второй. – СПб, 1890.

Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства// Андреев А. Р. История власти в России– М., 1999.– С.199-205.

Долгоруков П.В. Петр II и Анна Иоанновна. Переворот 1762 г. Сочинения и переписка участников и современников. – Волгоград, 1989.

Жалованная грамота на права и выгоды городам Российской империи.// Андреев А. Р. История власти в России. IX-XX вв. – М., 1999. – С. 187-191.

Записки императрицы Екатерины II..- Элиста, 1990.

Записки княгини Е. Дашковой. – М., 1991.

Золотой век Екатерины Великой. Воспоминания. – М., 1990.

Понятовский С. Мемуары. – М., 1995.

Радищев А.М. Путешествие из Петербурга в Москву. – М., 1999.

Россия при царевне Софье и Петре І. Записки русских людей. – М., 1990.

Россия 18 в. глазами иностранцев. – Л., 1989.

Со шпагой и факелом. Дворцовые перевороты в России./Сб. док и мат. – М., 1991.

Столетье безумно и мудро. Сб. документов и воспоминаний. – М., 1986.

Література.

Андреев А. История государственной власти в России. X – XX вв. Энциклопедическое издание. – М., 1999.

Андреев И. Л. Алексій Михайлович. – М., 2003.

Андреев Г.В. Представители власти в России после Петра І. – Минск, 1990.

Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л., 1989.

Анисимов Е.В. Анна Иоанновна. – М., 2002.

Анисимов Е.В. Елизавета Петровна. – М., 2001.

Анисимов Е.В. Россия в середине 18 в.: борьба за власть. – М., 1986.

Андерсон Н. Петр Великий. – М., 1997.

Бобылев В.С. Внешняя политика России эпохи Петра І. – М., 1990.

Брикнер А. История Екатерины Второй. В трех томах. – М., 1991.

Буганов В.И.Мир истории: Россия в 17 ст. – М., 1989.

Буганов В.И. Крестьянские войны в России. – М., 1989.

Валишевский К. Вокруг трона – М., 1989.

Валишевский К. Петр Великий: Восстание, личность, дело. – М., 1990.

Васильева Л. Жены русской короны. Книга 2. – М., 2000.- С. 172-273.

Возгрин В.Е. Россия и европейские страны в годы Северной войны. – М., 1986.

Внешняя политика России. Источники и историография. – М., 1991

Вслед подвигам Петровым. – М., 1988.

Гончарук Т. История Хаджибея (Одессы). 1415 – 1795. – Од., 1997.

Грацианский П.С. Политическая и правовая мысль России вт. половины XVIII века. – М., 1984.

Династия Романовых. 1613-1918 гг. – М., 2003

Дружинина Е.И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 г. – М., 1955.

Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история: от Екатерины Великой до Александра ІІ. – М., 1994.

Исаев И.А. История государства и права России. – М., 2000.

Исаев И.А., Золотухина Н.М. История политических и правовых учений России XI – XX веков. – М., 1995.

Каменский А.Б. От Петра І до Павла І. – М., 1999.

Каменский А.Б.Российская империя в 18 в.: традиции и модернизация. – М., 1999.

Ключевский В.О. Исторические портреты. Деятели исторической мысли. – М., 1990.

Ключевский В.О. Курс русской истории. – М., 1958. Т.IV.

Когда Россия молодая мужала с гением Петра. – М., 1999.

Комисаренко А.И. Русский абсолютизм и духовенство в 18 в. (Очерки истории секуляризационной реформы 1764 г.). – М., 1990.

Крестьянские войны в России. Проблемы, поиски, находки. – М., 1974.

Мавродин В.В. Рождение новой России. Сб. ст. – Л.,1988.

Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра. – М., 1990.

Моряков В.И. Русское просветительство второй половины 18 века. – М., 1994.

Мельников А.С. Петр ІІІ. Повествование в документах и версиях. – М., 2002.

Омельченко О.А. „Законная монархия” Екатерины Второй. Просвещенный абсолютизм в России. – М., 1993.

Павленко Н.И. Екатерина Великая. – М.: Молодая гвардия, 1999.

Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990.

Павленко Н.И. Меншиков А.Д. – М., 1989.

Павленко Н.И. Птенцы гнезда Петрова – М., 1984.

Песков А.М. Павел І. – М., 1999; 4 изд.- М., 2005.

Свет и тени российской короны. Русская государственность в портретах и мнениях. – М., 1990

Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Соч. В 18 кн./ Отв. Ред. И.Д. Ковальченко, С.С. Дмитриев. Кн. 7 -15; тома 13-29. – М., 1991-1995.

Черкасов А., Чернышевский Д. История императорской России. – М., 1994.

Эйдельман Н.Я. «Грань веков»: политическая борьба в России к.18 – нач. 19 вв. – М., 1989.

Эйдельман Н.Я. Из потаенной истории России 18-19 вв. – М., 1993.

1.5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Робота по курсу за змістовими модулями передбачається у формах:

1. Підготовка відповідей на контрольні питання.

2. Виконання письмових робіт, тестів.

3. Відповіді під час семінарів.

4. Самостійне опрацювання додаткової літератури.

Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16-пер. пол. 17 ст.)

1. Основні етапи та методи формування території Російської держави в процесі централізації.

2. Особливості виникнення та розвитку Російської централізованої держави (порівняти з розвинутими державами Західної Європи).

3. Завершення централізації та політичне зміцнення держави за часів правління Василя ІІІ.

4. Церква в Російській централізованій державі: проблеми землевласності, ідейне протистояння.

Дата добавления: 2015-05-22