Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теми для рефератів. 1. У чому полягала післявоєнна система колективної безпеки?




План

Питання для дискусії

1. У чому полягала післявоєнна система колективної безпеки? Яку роль відігравала в цій системі Організація Об’єднаних Націй? Чи працювала ця система впродовж періоду, що розглядається? Відповідь аргументуйте.

2. Поясніть поняття «наддержава» стосовно СРСР та США після Другої світової війни.

3. Поясніть у чому полягала доктрина «стримування»? Чи була вона єдиним засобом запобігання масштабної військової конфронтації?

4. Чи можна порівнювати війну США у В’єтнамі (1965 – 1973 рр.) з війною, яку СРСР вів в Афганістані (1979 – 1989 рр.) як явища одного порядку?

5. Опишіть засоби, якими проводилася «холодна війна»? Чи були дієвими, як на вашу думку, інформаційні війни та міжнародні демарші?

6. Чим принципово відрізнялася зовнішня політика СРСР до 1985 року та після? Чи була необхідність у зміні курсу?

7. У чому причина циклічності розвитку подій світової історії після Другої світової війни?

8. Зробіть порівняльний аналіз шляхів деколонізації Індії та Алжиру.

9. Чи були переможці та переможені в «холодній війні»? Відповідь аргументуйте.

 

 

Додаткова література

1. Богатуров А. Системная история международных отношений. В 2 томах. Том 2. События 1945-2003 годов. – М.: Культурная революция, 2006 – 720 с.

2. Делюсин Л.П. Китай в поисках путей развития.- М.: Изд-во «Муравей»,

2004. – 444 с.

3. Кара-Мурза С. Антисоветский проект. – М.: Алгоритм, 2002 – 288 с.

4. Лисичкин В. А., Шелепин Л. А. Третья мировая (информационно-психологическая) война. – М.: Эксмо, Алгоритм, 2003. – 448 с.

5. Нашейкин О.И. Сверхдержавы и события в Анголе 1960-1970-е годы//Новая и новейшая история. – 2005. - № 4. – С.30-41.

6. Степанова О. Л. "Холодная война": историческая ретроспектива. - М.: Международные отношения, 1982 – 192 с.

7. Филитов А. М. "Холодная война": историографические дискуссии на Западе. - М.: Наука, 1991 – 200 с.

8. Цветков Г. Н. СССР и США: отношения, влияющие на судьбы мира. - К.: Вища школа, 1988 – 271 с.

9. Шишов А. В. Военные конфликты XX века. От Южной Африки до Чечни. – М.: Вече, 2006. – 576 с.

10. Яковлев Н. ЦРУ против СССР. – М.: Эксмо, 2003 – 512 с.

 

Інтернетресурс

Сайт, присвячений «холодній війні». – Режим доступу вільний:

http://www.coldwar.narod.ru/index.htm

 

Тема 2. Політика СРСР щодо країн «соціалістичного табору»

1. Події в Угорщині 1956 р. – перша велика криза соціалістичної системи. «Доктрина Брежнєва» та її реалізація.

2. Радянсько-китайські стосунки: боротьба за гегемонію.

3. Кубинська революція: від антиамериканізму до соціалізму.

4. Формування авторитарних і тоталітарних режимів у країнах «східного блоку».

Основні поняття: політичне дисидентство, акція громадської непокори, надзвичайний стан, економічна допомога.

Під « соціалістичним табором» розуміються країни, що увійшли до радянського блоку з початком «холодної війни». Суспільно-політичний устрій цих країн було змінено за радянським зразком. Приватна власність замінювалася на державну, проводилася індустріалізація промисловості та кооперація сільського господарства. Зовнішня політика цих держав була повністю залежною від зовнішньої політики СРСР.

У всіх країнах т.зв. «східного блоку» до влади прийшли комуністи: в Європі при безпосередній участі СРСР, а в Азії більш самостійно, як лідери національно-визвольного руху проти колонізаторів. У соціалістичних державах було встановлено авторитарні й тоталітарні режими влади. Це викликало спротив населення: 1953 р. виникла криза в НДР, 1956 р. – в Угорщині. Для врегулювання обстановки в цих країнах була задіяна Радянська Армія. Спроба глибокої реформації «тоталітарного соціалізму» в Чехословаччині призвела до широкомасштабної інтервенції в цю державу армій країн-учасників Варшавського договору 1968 р. Так звана «доктрина Брежнєва» затверджувала право СРСР застосовувати військову силу для захисту існуючого в країнах « соціалістичного табору» політичного ладу.

Після чехословацької кризи 1968 р. тоталітарні режими в соціалістичних країнах Східної Європи почали лише посилюватися, тоді як економічне становище цих держав помітно погіршилося. Водночас набрав силу дисиденський рух (КОС/КОР у Польщі, ”Хартія – 77” у Чехословаччині тощо).

Зовнішня політика соціалістичного Китаю була повністю прорадянською, що було закріплено двосторонньою угодою про дружбу з СРСР 1950 р. У КНР відбувалися такі ж самі процеси, пов’язані з побудовою соціалізму, як і в країнах Східної Європи. Однак поступово КНР почала шукати свій унікальний шлях. У зовнішній політиці Китай відмовився від ролі «молодшого брата» СРСР і почав претендувати на лідерство в регіоні, що в 60-ті – 70-ті рр. ХХ ст. призвело до відкритої конфронтації між ними. На фоні погіршення радянсько-китайських взаємовідносин поступово покращувалися американо-китайські стосунки. Відчуваючи підтримку з боку країн Заходу, КНР продовжував проводити політику суперництва з СРСР, що призвело до китайсько-в’єтнамського військового конфлікту у 1979 р. З приходом до влади в СРСР М. С. Горбачова почалася поступова нормалізація у взаємовідносинах двох найкрупніших соціалістичних держав світу. 1989 року відбувся офіційний візит радянського лідера до Пекіну, що знаменував початок якісно нових міждержавних стосунків.

На початку 1959 р. партизанська війна на Кубі закінчилася перемогою антиамериканських сил на чолі з Ф. Кастро. Повстанська армія не була комуністичною, а її лідери головною своєю задачею вважали зміцнення незалежності Куби від США. Допомога кубинській контрреволюції з боку Сполучених Штатів Америки призвела до націоналізації всієї американської власності на території острова. Втягнений у конфлікт із США Ф. Кастро пішов на зближення з СРСР. Він став палким прихильником комунізму і почав «побудову соціалізму» в своїй країні, отримуючи при цьому значну економічну та військову допомогу, з боку Москви та країн Варшавського Договору.

 

 

1. Придушення «Празької весни» 1968 р. Причини та наслідки.

2. Фінансова допомога СРСР зарубіжним компартіям: міф чи реальність?

3. Основні напрямки діяльності Ради економічної взаємодопомоги.

4. Радянсько-югославські стосунки (1945 – 1980-ті рр.)

5. Рух «Солідарність»: лідери, завдання, засоби боротьби.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 344; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.