Теми для рефератів. Тема 4. Трансформації на пострадянському просторі: державотворчі процеси та етнополітичні конфлікти

План

Тема 4. Трансформації на пострадянському просторі: державотворчі процеси та етнополітичні конфлікти.

Питання для дискусій

1. Яким чином «перебудова» в СРСР вплинула на революції у країнах у Центрально-Східній Європі?

2. Чому, на Вашу думку, прихильники «оновленого соціалізму» в цих країнах зазнали поразку на перших вільних виборах?

3. Чи можна говорити у зв’язку з «оксамитовими революціями» про цивілізаційний вибір країн «соціалістичного табору»?

4. Чи могли події в Румунії розгортатися за мирним сценарієм? Які сили, на вашу думку, винні у кровопролитті грудня 1989 року?

5. Які зовнішні сили підтримували кожну з ворогуючих сторін у югославському конфлікті? Поясніть причини такої підтримки.

Додаткова література

1. Бухарин Н. И. Строительство гражданского общества в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 90-е годы XX века – начало XXI века // Новая и новейшая история. –2005. – № 1. – С. 26-49.

2. Волков В. К. Трагедия Югославии // Новая и новейшая история. – 1994. - № 4. – С. 11-32.

3. Задорожнюк Э. Г. Политический портрет президента-драматурга Вацлава Гавела // Политические лидеры и стратегии реформ в Восточной Европе / Под. ред. Л. Н. Шаншиева – М.: ИНИОН РАН, 2003.– С. 130-168.

4. Кудров В. М. Югославия: трудный путь. – М.: Экслибрис-Пресс, 2001. – 76 с.

5. Лыкошина Л. С. Александр Квасневский – президент всех поляков // Политические лидеры и стратегии реформ в Восточной Европе / Под. ред. – Л. Н. Шаншиева – М.: ИНИОН РАН, 2003. – С.44-75.

6. Лыкошина Л. С. Польские правые на пороге XXI в.: Аналитический обзор / Под. ред. Л. Н. Шаншиева – М.: ИНИОН РАН, 2004. – 198 с.

Надаш П. Тренинги свободы. – М.: Три квадрата, 2004. – 304 с.

7. Никифоров К. В. Парламентаризм в Сербии в XX веке // Славяноведение. – 2004. - №3. – С.8-20.

Інтернетресурс

Офіційний сайт Є. Ю. Гуськової. – Режим доступу вільний: http://www.guskova.ru/w/present/2003-may;

1. Дезінтеграційні процеси в СРСР. “Парад суверенітетів”.

2. Серпневий заколот 1991 року в Москві. Проголошення незалежності України.

3. Економічні реформи у пострадянських державах: вибір моделей розвитку.

4. Проблема націоналізму та сепаратизму в колишніх радянських республіках. Збройні конфлікти (1991 – 2012 рр.).

Основні поняття: суверенітет, незалежність, приватизація, ринкова економіка, нацменшини, незаконні збройні формування.

Системні зміни, що почалися 1985 року в Радянському Союзі, викликали численні рухи за розширення прав союзних республік. Союзна влада втрачала авторитет на місцях, поширювалися відцентрові тенденції. Влітку 1990 р. починається проголошення державного суверенітету республіками СРСР. Першою проголосила суверенітет Російська Радянська Соціалістична Федеративна Республіка, у липні того ж року – Українська Радянська Соціалістична Республіка. Їхній приклад наслідували й інші союзні республіки.

Спроба врятувати СРСР від розпаду шляхом введення в країні надзвичайного стану була здійснена у серпні 1991 р. групою консервативно налаштованих вищих партійних функціонерів. Події в Москві 19 – 21 серпня 1991 р., які прийнято називати «серпневим заколотом», остаточно підштовхнули керівництво союзних республік до виходу із складу СРСР. Так, 24 серпня Верховна рада УРСР проголосила про державну незалежність України. На референдумі 1 грудня 1991 р. переважна більшість мешканців республіки підтримала це рішення. Було обрано першого президента незалежної України – ним став Л. М. Кравчук. 8 грудня президенти Білорусії, Росії та України у Біловезькій пущі заявили про створення Співдружності Незалежних Держав і про припинення існування СРСР.

У всіх колишніх радянських республіках було проголошено курс на ринкові реформи. Лібералізація цін, розрив традиційних зв’язків і приватизація на початку 1990-х рр. призвели до кризових явищ в економіці та загострення соціальної напруженості в новоутворених державах. У деяких країнах ринкові реформи мали обмежений характер, як наприклад у Білорусії. Однак більшість нових держав пішло шляхом «шокової терапії», зокрема Росія, Україна, країни Балтії. У більшості середньоазійських республік, де при владі залишалися колишні радянські високопосадовці, встановилися авторитарні режими.

За роки «перебудови» та під час боротьби за незалежність в союзних та автономних республіках набули значної популярності різноманітні націоналістичні рухи. В подальшому вони мали великий вплив на внутрішню і зовнішню політику пострадянських держав. Некорінне населення багатьох незалежних держав та автономних республік відчувало дискримінацію за національними та релігійними ознаками. У 1990 ті рр. на пострадянському просторі виникали численні збройні конфлікти: у Придністров’ї, Південній Осетії, в Абхазії, Нагірному Карабасі, у Чечні, Дагестані, Таджикистані, на осетино-інгушському адміністративному кордоні. Крім того мали місце збройні сутички під час боротьби за владу в столицях новоутворених держав, наприклад у Тбілісі, Москві, Баку. Більшість збройних конфліктів на території колишнього Радянського Союзу вдалося владнати спільними зусиллями, й вони закінчилися перемир’ям. Однак напруженість та збройне протистояння на кордоні продовжувалося дуже довгий час. Влітку 2008 року спалахнув військовий конфлікт у Південній Осетії, у який було втягнуто збройні сили Російської Федерації та місцеві бойові формування з одного боку та армію Республіки Грузія з іншого. В результаті п’ятиденних боїв російські військові повністю витіснили противника з території невизнаної республіки Південна Осетія. Зупинити насилля вдалося тільки завдяки міжнародному посередництву. Результатом тієї війни, що згодом отримала назву «Війна 08.08.08» стало проголошення державної незалежності Південної Осетії та Абхазії та визнання цього акту Россійською Федерацією.

1. Економічні реформи початку 1990-х років в Україні.

2. Загострення міжконфесійної ситуації в Україні в перші роки незалежності.

3. Екстремістські організації в країнах СНД.

4. Проблема невизнаних державних об’єднань (Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія).

5. Миротворчі операції на території СНД.

Дата добавления: 2015-05-22