Тема 5

Пробудження національної самосвідомості

у період української «класики».

Зміст теми. Культурно-історичні чинники формування національної самосвідомості: російсько-турецькі війни, скасування козацької автономії, ліквідація Запорізької січі, повстання декабристів. Вихід у світ травестійно-пародійної поеми «Енеїда» І. Котляревського як культурна подія, її наслідки (утвердження в культурному процесі живої народної розмовної мови та інституціалізація української класичної літератури).

Українська література ХІХ ст. як світоглядна система і художній шедевр. Тарас Шевченко як культурологічна персоналія: роль творчості Кобзаря у формуванні національної картини світу. Літературні процеси в Україні після Шевченка: Марко Вовчок, Л. Глібов, С. Руданський, А. Свидницький, Ю. Федькович. Національна символіка та етнічні цінності у класичній прозі Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Б. Грінченка, М. Коцюбинського.

Домінанти мистецького життя України періоду формування національної свідомості. Розвиток романтичного та реалістичного живопису: Т. Шевченко та демократичні традиції його школи, реалістичні та патріотичні мотиви у живописі (Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський, С. Васильківський). Театр корифеїв як явище національної культури, виникнення перших драматичних та оперних театрів, музеїв живопису. Українська класична музика: перша українська опера «Запорожець за Дунаєм» С.С. Гулака-Артемовського як підґрунтя розвитку національного оперного мистецтва. Творчість М.В. Лисенка як унікальний феномен національної культури.

Західно-українське культурне самовизначення. “Руська трійця” як частина загального просвітницького руху українофільної інтелігенції

Загальні духовні звершення доби: підготовка ідейного ґрунту для суспільно-політичних та світоглядних новацій на злам століть.

Терміни та поняття: романтизм,класицизм, реалізм, модернізм, модерн, імпресіонізм, імперський світогляд, мистецька еклектика, просвітництво, громадівський рух, Кирило-Мефодіївське товариство.

Семінарське заняття на тему:

«Оформлення національної класичної культури»:

План:

1. Етнографічно-мовознавчі підвалини культурного відродження в Україні кінця XVIII – кінця XIX ст.

2. Культурно-світоглядні тенденції: народництво та академізм (при університетських центрах), романтизм та просвітництво.

3. Ґенеза українського романтизму: від І. Котляревського до Т. Шевченка. Українське культурне самовизначення.

4. Становлення класичної української літератури. Письменство як прототип національної інтелігенції.

5. Образотворче мистецтво: синтез європейського, російського і традиційно українського.

6. Просвітництво та національна самоідентифікація в західноукраїнських землях.

Література :

Основна:

1. Бондар М. Діалог з історичним часом: формування нової української літератури. / Київська старовина. – 1998. - №5. – С. 9 – 55.

2. Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – с. 276-384.

3. Жулинський М. Духовна епоха в історії України: До 200-ліття виходу у світ «Енеїди» // Київська старовина. – 1998. – № 5. – С. 3-8.

4. Українська культура ХІХ століття/Історія української культури. У 5 томах. – К.:Наукова думка, 2005. – Т.4. Книга 2. – 1295 с.

5. Шевченківські студії // Київська старовина. – 1999. – № 2. – С. 95-121.

6. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с. 290-379. Доступно: http://litopys.org.ua/popovych/narys.htm

Додаткова:

1. Білецький П.О. Апостол України: Життя і творчість Тараса Шевченка. – К.: Стилос, 1998. – 284 с.

2. Бовсунівська Т.В. Феномен українського романтизму. – Ч. 1: Етногенез і теогенез. – К., 1997. – 155 с.

1. Голубенко М. Від романтизму до реалізму./ Петров В., Чижевський Д., Голубенко М. Українська література. – Мюнхен-Львів, 1994. – с. 159 – 191.
2. Палієнко Марина. Київська Стара Громада у суспільному та науковому житі України (Друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)./ Київська старовина. – 1998. – №2. – с. 49 – 84.
3. Петров В. Естетична доктрина Шевченка // Україна: філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40. – с. 85 – 91.
4. Романів Олег. Наукове товариство ім. Шевченка – перша Українська академія наук./ Київська старовина. – 1999. - №2.
5. Горський В.С., Кислюк К.В.. Історія української філософії. – К.: Либідь, 2004. –с. 249-373.р

Самостійна робота «Здобутки української культури другої половини ХІХ століття»:

1. Український романтизм як рецепція культурної унікальності.
2. Проза, поезія, драматургія, літературна критика середини та другої половини ХІХ ст..
3. Створення та золота доба українського театру: аматори та професіонали.
4. Живопис, графіка та скульптура другої половини ХІХ ст.: трансформація жанрової системи. Стилістична еволюція: академізм, реалізм, імпресіонізм, модерн.

Література :

1. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Л.: Центр Європи, 2005. – 184 с.

2. Бовсунівська Т.В. Феномен українського романтизму. – К., 1997. – 155 с.

3. Василько В. Театру віддане життя. – К.: Мистецтво, 1984.

4. Корифеї українського театру: Матеріали про діяльність театру корифеїв. Упоряд., вступна ст., приміт. І.О.Волошина. – К.: Мистецтво, 1982. – 307,[2] с.: іл.

5. Садовський Микола Карпович. Мої театральні згадки, 1881-1917. – Державне видавництво України. – 1930. Доступно: http://library.kr.ua/elib/sadovskiy/sad.html

6. Садовський М. Українські артисти в Петербурзі [Текст]: Тріумф українського театру в Петербурзі / Садовський М. // Хроніка 2000. - 2003. - №55-56.

7. Співець Слобожанської природи: до 155-річчя від дня народження С. І. Васильківського // http://korolenko.kharkov.com/Vasilkovski.htm

8. Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Нью-Йорк, 1956. – 511 с. – с. 376 – 488. Доступно: http://litopys.org.ua/chyzh/chy.htm

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Есе: Роль української літературної інтелігенції у становленні національної самосвідомості.

2. Реферативна доповідь: Етапи становлення національного театру.

3. Аналітична розвідка на тему: Революційно-націоналістичне спрямування української політичної думки кінця XIX століття (М. Драгоманов, І. Франко, С. Подолинський, Ю. Бачинський).

Критерії оцінювання:

Відповідь на семінарському занятті – до 4 балів

Доповнення та активна участь у дискусії на семінарському занятті – до 2 балів

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – до 4 балів

ВСЬОГО за заняття: до 10 балів

Дата добавления: 2015-05-22