Перше заняття

План

План

План

План

1. Зародження українського козацтва

2. Виникнення Запорозької Січі, її військово-адміністративний устрій

3. Козацькі повстання кінця XVI – першої третини ХVІІ ст.

Список літератури

Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі

/ О. Апанович – К.,1993.

Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків / О. Апанович – К., 1991.

Голубуцький В. 3апорізьке козацтво / В. Голубуцький – К., 1994.

Голубуцький В. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734– 1775) / В.Голубуцький – Дн., 2004.

Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) / А. Гурбик // Укр. іст. журн. – 1996. – № 6.

Лепявко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні / С. Лепявко – Чернігів, 1996.

Світлична В. Історія України / В. Світлична – К., 2005.

Сергійчук В. Іменем війська запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середина XVII ст ./ В. Сергійчук. – К., 1991.

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: у 3 т. / Д.Яворницький – Л., 1990.

Методичні поради

1. Зародження українського козацтва

Українське козацтво як суспільний стан в Україні почало формуватися з кінця ХV – початку ХVІ ст. Згадка про українських козаків датована 1492 р. Однак проблема появи та формування козацької верстви дотепер залишається дискусійною. Спроби її розв’язання робилися ще на початку XVII ст., коли польські історики намагалися вивести козацький родовід із самоназви, тобто від слова “козак”. Так, польсько-литовський хроніст М.Стрийковський вважав, що козаки походять від стародавнього ватажка “козака”, який вміло боровся з татарами. Розв’язання цієї проблеми набувало науковішого характеру. З'явилася низка версій, котрі пояснюють походження козацтва: хозарська, чорно-клобуцька, черкаська, татарська, автохтона, болохівська, бродницька, уходницька, захисна, соціальна. Поясніть суть кожної з них і аргументуйте власне бачення проблеми.

Крім цього, необхідно розкрити причини виникнення козацтва, зокрема економічні, соціальні, політичні, національно-релігійні, військові й окреслити територію розселення.

Слово “козак” уперше зустрічається в “Таємній історії монголів” 1240 р. й означає – одинокий, не зв’язаний ані домом, ані сім’єю чоловік. Перше писемне джерело, що засвідчує використання слова “козак” стосовно українців, уміщено під 1439 р. у “Польській хроніці Мартина та Йоахима Бєльських”. Описуючи похід королевича Яна Альбрехта на Східне Поділля, вони зазначили: польське військо могло успішно просуватися у степах лише завдяки тому, що шлях показували тамтешні козаки, котрі добре знали місцевість.

Варто порівняти спосіб життя, функції низового та городового козацтва і наголосити: козацтво виникло як опозиція, виклик існуючій системі, нова еліта, що претендувала на роль провідної політичної сили українського суспільства.

2. Виникнення Запорозької Січі, її військово-

адміністративний устрій

У процесі розгляду цього питання доцільно насамперед з’ясувати час і місце заснування Запорозької Січі, походження її назви, роль ДмитраВишневецького.

Серед причин заснування Запорозької Січі як організованого військово-політичного утвору історики найчастіше називають: 1) необхідність протистояння колонізації на освоєних козаками землях; 2) постійну турецько-татарську небезпеку.

В історичній науці поняття “Запорозька Січ” вживають у двох значеннях: широкому – всі землі, які перебували в управлінні й володінні козаків; вузькому – центр поселення, де перебувало адміністративне управління. Козацькі володіння ще називали Вольності Війська Запорозького, а центральне поселення – Кіш. Під впливом різних обставин Запорозька Січ (Кіш) переносилася на інше місце, що визначило й паралельні назви. Розкажіть, де були розташовані всі 8 Січей (Кушів), і в які роки вони існували.

Варто наголосити: специфічні історичні умови й обставини самого життя запорожців помітно вплинули на процес самоорганізації козацтва, зумовивши неповторний, оригінальний імідж козацької державності. За характером Запорозька Січ (на думку більшості сучасних дослідників) була військово-демократичною республікою, мала всі ознаки державності. Доречно охарактеризувати військово-адміністративний устрій, зокрема склад і функції Січової ради, гетьмана або кошового отамана, козацької старшини, воєнного судді, писаря, осавула, обозного. Охарактеризуйте процес виборів на відповідні посади. З’ясуйте місце реєстрового козацтва. Проаналізуйте походи запорожців проти турків, значення Хотинської війни і розвінчання міфу про непереможність турецької армії.

Підсумовуючи викладене, зверніть увагу на особливості козацької форми державності часів Запорозької Січі, поміркуйте над правомірністю її характеристики М.Костомаровим як “християнської козацької республіки”.

•^

3. Козацькі повстання кінця XVI – першої третини ХVІІ ст.

Розглядаючи це питання, акцентуйте на посиленні кріпосницького та національного гніту: “артикулі” польського короля Генріха Валуа (1575) і Третьому Литовському Статуті (1588), в яких зафіксовано остаточне оформлення кріпосного права; експансії шляхти на відносно вільні українські землі, колонізації “уходниками” та запорожцями; зіткненні інтересів шляхетської та козацької верств; намаганні влади Речі Посполитої контролювати козацтво через створених реєстрових козаків.

Охарактеризуйте історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного, повстання Кшиштофа Косинського (1591–1593), Козацьку війну 1594 р. під проводом Северина Наливайка. Далі з’ясуйте козацькі повстання першої половини XVII ст., їхні причини і характер, території, перебіг подій, у т.ч. під проводом Тараса Трясила [Федоровича], Івана Сулими, Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці).

Отже, потрібно усвідомити, що в зазначений період відбувалися гострі ідеологічні виступи на захист Православної церкви, проти введення релігійної унії і як наслідок – повстання козацтва та селян проти польського гніту, котрі розбудили українське суспільство до нової боротьби.

З’ясуйте суть понять: городові козаки; низові козаки; реєстр; курінь; кіш; паланка; обозний; наказний отаман.

Проблемні запитання:

1. Які умови сприяли формуванню козацтва як збройної самооборони південних рубежів держави?

2. З якою метою польський уряд провів реєстрацію козаків?

Домашнє завдання до теми семінару 6 - п. 3,4 зазначеної методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 7

КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА В РОКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ (2 год)

1. Причини, особливості, характер і періодизація національної революції

2. Формування козацької держави, її політико-адміністративний устрій

3. Зовнішня політика. Українсько-російський договір 1654 р. та його наслідки для України

Список літератури

Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі

/ О.Апанович – К.,1993.

Білоцерківський В. Історія України / В. Білоцерківський – К., 2007.

Голобуцький В. Запорізьке козацтво / В. Голобуцький – К., 1994

Гурбик А. Зовнішньополітичний курс гетьмана України Б.Хмельницького (1656-1657) / А.Гурбик // Укр.іст. журн. – 2007. – № 6.

Історія України / за ред. Г.Темка, Л.Тупчієнка. – К., 2001.

Мицик Ю. З дослідження історії Переяславської Ради / Ю.Мицик // Укр.іст. журн. –2004. – №1.

ПетровськийВ.В.Історія України: неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі / В.Петровський, Л.Радченко, В. Семененко – Х., 2008.

Світлична В. Історія України / В. Світлична – К., 2005.

Смолій В. Українська національна революція ХУІІ ст. (1648-1676 рр.)

/ В.Смолій, В.Степанков В // Україна крізь віки. – К.,1999. – Т. 7.

Сушинський Б. Козацька Україна: Хмельниччина / Б.Сушинський -Одеса, 2004.

Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654–1657 рр.

/ Я. Федорук – Л., 1996.

Методичні поради

1. Причини, особливості, характер і періодизація

національної революції

Національна революція середини ХУІІ ст. започаткувала нову епоху у боротьбі українського народу за незалежність і створення самостійної соборної держави – Війська Запорізького, поява якої майже на 100 років запрограмувала всі найвизначніші зміни в системі міжнародних відносин, стала тією точкою відліку нового історичного часу, до якого згодом звертатимуть свої погляди фундатори українського національного відродження.

Приступаючи до вивчення першого питання, з’ясувавши причини та привід, які призвели до початку революції, доцільно зупинитися на проблемі типології, хронологічних межах і періодизації даних подій. Більшість сучасних дослідників проблеми дані події подають, як “національна революція”, яка носила яскраво виражений національний, визвольний, релігійний та соціальний характер. Тут доречно порівняти дані події із революціями в Нідерландах,США, з селянськими рухами в Європі.

Що стосується причин, то тут варто пригадати “Ординацію війська Запорозького” 1638 року, що зводилася до позбавлення реєстровців самоврядування і зменшення реєстру козаків. Студенту слід показати неоднорідність соціального і економічного становища української шляхти, а звідси і неоднорідність її політичних прагнень. Важливо зрозуміти, що важкий соціальний і національно-релігійний гніт стояв на перешкоді політичного, економічного і культурного розвитку українського народу. Національно-визвольна революція і побудова власної держави стали історичною необхідністю, а наявність військової сили – козаків створювали сприятливі умови для революції.

Також доцільно наголосити на основних особливостях національної революції середини ХУІІ ст.: національно-визвольна боротьба проводилась як проти Речі Посполитої так і згодом проти Московії та Криму – ворогів українського народу; існували тісний взаємозв’язок і взаємодія національно-визвольної, конфесійної та соціальної боротьби; соціальна боротьба переросла в Селянську війну 1648–1652 рр., що завершилася утвердженням нової моделі соціально-економічних відносин; революція супроводжувалася спалахами соціально-політичної боротьби, яка набула форми громадянської війни та ін.

Аналізуючи хронологічні межи, студенту варто пам’ятати, що в сучасній історичній науці ця проблема залишається відкритою і дискусійною. В останніх дослідженнях провідних науковців цієї проблеми у розвитку революції виділяють п’ять етапів: І (лютий 1648 – червень 1652 рр.);

ІІ (червень 1652 – серпень 1657 рр.); ІІІ (вересень 1657 – червень 1663 рр.);

IV (липень 1663 – червень 1668 рр.); і V (липень 1668 – вересень 1676 рр.). Доречно коротко охарактеризувати основні події та соціальний склад учасників кожного етапу.

2. Формування козацької держави, її політико-адміністративний устрій

У науковій літературі державу, відновлену внаслідок національної революції середини ХУІІ ст., найчастіше називають Гетьманщиною (Гетьманською державою), хоча її офіційна назва – Військо Запорозьке.

Насамперед варто розглянути розробку Б.Хмельницьким та його оточенням наріжних принципів української державної ідеї: право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; незалежність і соборність Української держави; тлумачення утворюваної держави як спадкоємниці Київської Русі; реалізацію принципів української державності на кожному етапі національно-визвольної боротьби 1648–1657 рр.

Аналізуючи особливості функціонування держави, доцільно зазначити її відповідність основним ознакам державності.

Особливо доречно показати еволюцію від демократично-республіканської до монархічної форми правління держави. Слід наголосити, що курс Б.Хмельницького на утвердження монархічної форми правління хоча і мав на меті звеличення власного роду, насамперед випливав із глибокого розуміння гетьманом історичної перспективи розвитку держави. Монархія сприяла консолідації еліти та суспільства навколо державної ідеї, розвитку національної свідомості, запобіганню гострої боротьби за булаву.

Характеризуючи процес формування адміністративно-територіального устрою слід зазначити, що територія держави поділялася на 16 полків: дев’ять правобережних та сім лівобережних. До 1657 р. виникло ще п’ять-шість полків.

Провідна роль в управлінні державою належала вищим органам влади: Генеральна рада, гетьман, старшинська рада, генеральна старшина та генеральна (військова) канцелярія. Варто проаналізувати їх функції та склад. Студенту також необхідно розповісти про діяльність місцевих органів влади, зміни в судочинстві, розбудову армії, символіку держави.

Підсумовуючи відповідь на друге питання, слід поміркувати, наскільки завершеною і життєздатною була Українська державність ХУІІ ст.?

3. Зовнішня політика. Українсько-російський договір 1654 р.

та його наслідки для України

Однією з важливих умов успішного ходу національної революції на початкових етапах була блискуча дипломатична обдарованість Б.Хмельницького. Студенту варто зупинитися на аналізі основних заходів, які були прийняті гетьманом на міжнародній арені в період підготовки війни з Річчю Посполитою.

Міжнародна діяльність Б.Хмельницького спрямовувалась на вирішення трьох завдань:

– міжнародної ізоляції Польщі;

– створення проти неї союзу з Кримським ханством;

– втягнення Росії у війну.

Слід показати, що Б.Хмельницький на першому етапі національної революції робив спроби піти на компроміс з Польщею, використати кримських татар, утворити дніпровсько-дунайську федерацію за допомогою династичних зв’язків.

Невдале закінчення цих спроб спонукало Б.Хмельницького до пошуків захисту в московського царя. Що примусило російську сторону прийняти пропозицію Війська Запорізького – це питання буде доречно з’ясувати студенту.

Слід коротко зупинитися на історії дипломатичних стосунків між Україною і Московщиною. Важливо показати діаметральну протилежність поглядів на союз з українського та російського боків. Необхідно висвітлити хід переяславських переговорів. Звернути увагу на те, чого чекали від союзу обидві сторони і що в кінцевому результаті вони отримали?

Основні вимоги Війська Запорізького були викладені у проекті договору з 23 пунктів. Після двотижневих переговорів з’являється документ з 11 пунктів, під назвою “березневі статті”. Студенту варто коротко проаналізувати ці статті.

Для об’єктивного висвітлення цієї події слід навести різні точки зору істориків щодо неї, зокрема можна зупинитися на оцінці даних подій В.Смолієм (Українська національна революція ХVІІ ст.). Студент повинен обґрунтувати своє розуміння цієї проблеми, розкрити наслідки українсько-російської угоди 1654 року та її значення. Варто звернути увагу на підступність політики царизму.

Доречно буде згадати і про проблеми захисту природи в цей нелегкий для українців час і шляхи їх вирішення гетьманською владою.

З’ясуйте поняття: “ Ординація Війська Запорізького”, селянська війна, козацька революція

Проблемні питання:

1. Що стало основною причиною поразки козацького війська під Берестечком?

2. Чи варто було Б.Хмельницькому укладати Березневі статті із Росією і які наслідки вони мали для України?

Домашнє завдання до теми семінару 7 – п. 2, 4 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 8

ДЕРЖАВНІСТЬ У ЧАСИ ГЕТЬМАНЩИНИ. ЛІКВІДАЦІЯ

ЦАРИЗМОМ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ

1.Українська козацька державність після смерті Б.Хмельницького. Руїна

2. Виникнення Гетьманщини. І. Мазепа

3. Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України

Література

Газін В.В. Крим-Україна: політичні стосунки періоду гетьманування Павла Тетері (1661- 1665 рр.) // Укр. іст. журн. – 2001. – №1.

Горобець В.М. Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої Пол. 1665 р. // Укр. іст. журн. – 2000. – № 1,2.

Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К.,1995.

Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К., 1991.

Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760–1830). – К., 1996.

Литвин В. Історія України. Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.

Мельник Л.Г. Гетьманщина першої чверті ХУІІІ ст. ­– К., 1997.

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. – К., 1992.

Смолій В., Степанков В. Українська національна революція ХУІІ ст. (1648–1676 рр.) // Україна крізь віки. – К.,1999. – Т. 7.

Струкевич О.К. Українська „нація націоналізму”: пошуки критеріїв

ідентичності в Україні – Гетьманщині ХУШ ст. // Укр. іст. журн. – 1998. – № 6.

Методичні поради

1. Українська козацька державність після смерті Б.Хмельницького.

Руїна

Смерть Богдана Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Україна опинилася у дуже складному

становищі. На протязі 20 років після смерті Б.Хмельницького українці виявилися нездатними об’єднатися для досягнення спільної мети і перемоги спільного ворога. Якраз ці роки увійшли в історію як до „Руїни”. Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 р. Ю.Хмельницького від влади. І.Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.

Характеризуючи державницьку діяльність І.Виговського, важливо акцентувати увагу на його спробі відстоювати самостійність України від зазіхань Москви. Найбільш важливою подією цього періоду було підписання Гадяцького трактату.

Особливо зверніть увагу на те, що юридично договір зберігав незалежність України в конфедерації трьох самостійних держав. Варто показати ті точки зору на Гадяцький трактат і його наслідки, які мають місце в українській історіографії.

Усунення від гетьманування І.Виговського і передача булави Ю.Хмельницькому дали можливість московському цареві укласти нову, вигідну для себе Переяславську угоду (1659 р.).

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П.Тетерю, а Лівобережжя – І.Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним, який призвів до підписання Андрусівського перемир’я (1667 р.). Сфери впливу на Україні розділилися між Росією та Польщею. Студенту слід з’ясувати умови цього перемир’я і його наслідки для України.

На захист цілісності України, її державності виступив П.Дорошенко. Проаналізуйте його діяльність на посаді гетьмана, вказавши на успіхи та прорахунки його зовнішньої та внутрішньої політики. Варто звернути увагу на причини укладання ним угоди з турками.

Промосковська орієнтація Д.Многогрішного та І.Самойловича виявилась у підписанні ними Глухівських (1669 р.) і Конотопських (1672 р.) статей. Викладіть їх основні моменти, зверніть увагу на нові положення, що обмежували владу гетьмана і українську автономію в цілому..

Далі потрібно проаналізувати умови Бахчисарайського перемир’я (1681 р.) і “Вічного миру” (1686 р.), показати їх значення для долі України.

Підсумовуючи дане питання, студенту доцільно охарактеризувати уроки та наслідки Руїни в історії українського державотворення.

2. Виникнення Гетьманщини. І. Мазепа

Розгляд другого питання варто розпочати із з’ясування часу виникнення Гетьманщини, окреслити територію, що входила до її складу. Варто охарактеризувати модель політичного устрою Гетьманщини, яка базувалася на звичаях та інституціях, пов’язаних зі козацькою верствою, котра після Хмельниччини перебрала на себе функції організатора політичного, соціального та економічного побуту країни. Однак принципи, форми і методи управління зазнають змін. Ці зміни були пов’язані із прийняттям вище згаданих угод і статей, підписаних із московським царем і їх також доцільно буде з’ясувати.

Своє правління І. Мазепа розпочинав як політик чіткої промосковської орієнтації. Про це свідчать підписані ним “Коломацькі статті” (1687 р.), які регламентували українсько-російські відносини. Умови цих статей буде доречно проаналізувати.

Студенту також необхідно зупинитися на аналізі внутрішньої політики І.Мазепи, який прагнув створити українську еліту, перетворивши козацьку старшину на шляхетську верству – “бунчукових товаришів”. В цілому І.Мазепа стояв на захисті прав старшин, хоч видав універсал у 1701 році, за яким панщина обмежувалася до 2 днів на тиждень. Варто проаналізувати і ті внутрішні протиріччя, які виникали за правління І.Мазепи і призводили до переплетіння національних і соціальних інтересів, які посилювали небезпеку національного розколу за соціальними мотивами. Що стосується зовнішньої політики, то тут можна визначити два періоди: вірна служба Москві і пошук нових союзників для збереження незалежності України. Студенту важливо зрозуміти, чому народні маси не підтримали І.Мазепу в його прагненні звільнити Україну з-під влади російського царя? Поразка гетьмана призвела до жорстокої розправи над населенням Гетьманщини і до ліквідації Запорізької Січі.

Чи можна вважати І.Мазепу зрадником Росії, коли він сам неодноразово був зраджений російською стороною. Чи зрадив він українській державності? Звісно ні, тому що відповідно до його угоди зі Швецією та Польщею Україна мала стати великим князівством у складі останньої.

3. Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України

Після поразки І.Мазепи у 1709 році було вперше розгромлено Запорозьку Січ. Період царювання Петра І характеризується загальним наступом на українську автономію, нищенням української самобутності, ліквідацією інституту гетьманства.

Політика каральних заходів “українського сепаратизму” відобразилася в “Решетилівських статтях” 1709 р. Студенту доречно зупинитися на аналізі цього документу.

Ще більшим ударом по автономії України було запровадження так званої Малоросійської колегії у 1722 році, розправа над П.Полуботком.

Варто з’ясувати, чи ліквідація Петром ІІ Малоросійської колегії і призначення гетьманом Д.Апостола була поступкою російського царизму для України, чи черговою авантюрою?

Зі смертю Д.Апостола знову заборонено вибори гетьмана. В 1734 році відновлена робота Малоросійської колегії, що тепер носила назву Правління гетьманського уряду. Розкажіть про його функції

Уявна спроба відновлення автономії України була зроблена у 1750 році з дозволом виборів нового гетьмана. Ним став К.Розумовський. Слід показати суть реформ, проведених К.Розумовським, наголосити на їх неоднозначності, розкрити їх позитивні і негативні сторони.

Метою діяльності ІІІ Малоросійської колегії була повна ліквідація автономії. В 1764 році остаточно ліквідовано інститут гетьманату.

У 1775 р. російськими військами під керівництвом П.Румянцева була зруйнована Запорізька Січ. Особливу увагу слід звернути на причини цієї руйнації.

Наступного удару було завдано полковому адміністративно-територіальному устрою. У 1781 р. полковий устрій знищено, а територія поділена за російським зразком: на губернії.

У 1783 р. козацьке військо було реорганізоване в кавалерію регулярної російської армії. Цей же рік бур роком офіційного запровадження кріпацтва в Україні.

Варто звернути увагу, що всі ці акції проходили без помітного опору населення. Чим можна пояснити таку пасивність народу щодо свого майбутнього, ліквідації автономії України?

У висновках по темі слід зупинитися на причинах занепаду української державності.

З’ясуйте поняття: Руїна, Гетьманщина, Малоросійська колегія, “Правління гетьманського уряду ”.

Проблемні питання:

1.Наскільки реальною була перспектива існування незалежної України в союзі зі Швецією?

2. Яке значення мали для Гетьманщини реформи Петра І?

Домашнє завдання до теми семінару 8 – п. 1,3, 4 названої методрозробки

(див. примітку).

С е м і н а р 9

ІДЕЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ

ЖИТТІ УКРАЇНИ В ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

1. Соціально-економічне і політичне становище українських земель в
XIX ст. Посилення національного гніту

2. Українське національне відродження на Наддніпрянщині в XIX -
на початку XX ст.

3. Переміщення центру національно-визвольного руху в Галичину.
Політичні партії західноукраїнських земель в боротьбі за
державність

Література

Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України. – К., 2010.

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2007.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики, культури. – Л., 2007.

Дорошенко Д. І. Нарис історії України.. – Л., 1996

Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України. / За ред. В.М.Литвина. – К., 2006

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – Т.І.– К., 1995.

Литвин В. Історія України. Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.

Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

Петровський В.В, Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х., 2008.

Світлична В.В. Історія України. Навчальний посібник. – Л.–К., 2005.
Субтельний 0. Україна: Історія. – К., 1996.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. Курс лекцій. – К., 1999.

Методичні поради

1. Соціально-економічне і політичне становище українських земель в XIX ст. Посилення національного гніту

Розкриваючи перший пункт плану, потрібно з'ясувати історичні обставини, в яких розвивалася ідея української державності в XIX – на початку XX ст. При цьому слід мати на увазі, що визначальним чинником, що впливав на розвиток України у ХІХ ст. стало її колоніальне становище. Варто пригадати в результаті яких подій відбувся процес інкорпорації українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперії. Кінець ХУШ – початок ХІХ ст. характеризувався конкретними змінами в адміністративно-територіальному устрої. При відповіді слід вказати історичні регіони України, що увійшли до складу Росії та Австро-Угорщини, межі нових адміністративно-територіальних утворень. Яку територію України було захоплено сусідніми імперіями?

Почати розповідь слід з соціально-економічного розвитку. Середина XIX ст. стала періодом реформ у обох імперіях, між якими була поділена Україна. Під час революції 1848–1849 рр. австрійські Габсбурги скасували панщину. Поразка Росії у Кримській війні 1853–1856 рр. змусила імператора Олександра II розпочати соціально-економічні реформи (назвати їх), найважливішою з яких було скасування кріпацтва. Студенту важливо поміркувати над наслідками цих реформ. Порівняйте суть проведених реформ у Галичині і Наддніпрянській Україні. Аналізуючи позитивний вплив прийняття у 1867 р. в Австрії Конституції, що проголошувала рівність громадян у державних установах, судах і школах, влада продовжувала на західноукраїнських землях політику “поділяй і володаруй”, протиставляючи українську більшість польській, румунській і німецькій меншості.

Треба підкреслити, що звільнення селян не призвело до покра­щення їх економічного становища і це було причиною масової еміграції українського селянства до азіатських районів Російської імперії (Зелений Клин, Туркестан, Сибір). Станом на 1924 р. близько 2 млн. україн­ців залишилося там на постійно. Аналогічний процес відбувався на західноукраїнських землях, – між 1890 і 1914 р. більш як 500 тисяч українців емігрували звідси до Канади, США, Південної Америки.

Слід наголосити на наслідках скасування кріпацтва для індустріалізації та модер­нізації економіки. Коротко охарактеризувати економічне становище українських земель в складі двох імперій. Які особливості промислового розвитку під російської і підавстрійської України? Підводячи підсумки розвитку України, необхідно підкреслити, що внаслідок реформ Наддніпрянська Україна перетворилася на високорозвинутий аграрно-індустріальний регіон Російської імперії, де уряд здійснював колоніальну економічну політику, спрямовану на зміцнення позиції метрополії.

Важливо акцентувати увагу на тому, що особливістю українського життя в Галичині було те, що тут українська культурно-освітня і українська економічна діяльність становили одне нерозривне ціле. Українські торгові, фінансові, промислові інституції заробляли гроші, які вкладалися в українські культурно-просвітницькі товариства, а останні підготували десятки тисяч висококваліфікованих освічених та національно свідомих молодих людей, які брали активну участь у розвитку різних галузей економіки Галичини.

Розкриваючи особливості економічного розвитку Галичини, слід розповісти про зародження тут українського кооперативного руху, вказавши причини його появи, цілі і назвати найбільш відомі серед них. Проаналізуйте вислів: “Свій до свого – по своє”. Чи може він бути актуальним в наші дні? Свою думку аргументуйте.

Далі варто показати вплив індустріалізація і урбанізація на структуру українського народу. Дати потрібну відповідь допоможе аналіз національного складу міських жителів великих міст України. Як можна пояснити те, що лише тро­хи більше 5% українців проживало в містах?

Слід звернути увагу на особливості формування української нації, які проявились в тому, що українська нація формувалась як нація з неповною структурою, тобто не мала достатньої кількості національної буржуазії і робітників. За браком сильної національної буржуазії роль нової української еліти взяла на себе інтелігенція, теж нечисленна. Як, на вашу думку, це вплинуло на подальшу долю нашого народу? Поміркуйте над причинами недорозвинутості соціальної структури українського на­роду.

Основною прикметою політичного, становища України в цей період була бездержавність. Царський режим докладав усіх зусиль, щоб зни­щити залишки української окремішності і національної самобутнос­ті. Доцільною буде розповідь про формування в І чверті ХІХ ст. ідеї “трьох начал – православ’я, самодержавство, народність”. Назвіть головні заходи антиукраїнської політики царату. У відповіді слід відзначити, що така політика царизму була безперервна: після жорстоких заходів нищення українства в ХУШ ст. цю естафету прийняв Олександр І, який в 1804 р. своїм указом заборонив навчання в школах на “малоросійському наріччі”. Особ­ливу увагу зверніть на “Валуєвський циркуляр” 1863 р. і Емський указ 1876 р., спрямовані на повне витіснення української мови. Рекомендується проаналізувати ці документи, опрацювавши першоджерела. Чому Емський акт був таємний?

2. Українське національне відродження на Наддніпрянщині

в XIX – на початку XX ст.

Виклад другого питання доцільно розпочати зі з'ясування де­яких теоретичних положень. Слід визначити зміст поняття “національне відродження”.
Наприкінці XVІІІ – початку XX ст. укра­їнці, як і більшість інших слов’янських народів, пережили націо­нальне відродження, під яким розуміють процес, що відбувався в “недержавних” народів і об'єктивно переслідував дві мети: 1) до­сягнення незалежності й утворення власної національної держави; 2) перетворення етнічної спільності у свідому своїх політичних, економічних і культурних інтересів націю.

Порівняльні дослідження процесів національного відродження європейських народів встановили, що всі вони розвиваються практично за однаковою схемою і проходять три етапи:

1) стадія “збирання спадщини”;

2) організаційна стадія;

3) політична стадія.

Названі ста­дії також пройшло і українське національне відродження. В Україні вони вкладаються в наступні хронологічні рамки:

1) – кін. XVIII ст. – кін. 1840-х рр.;

2) – кін. 1840-х рр. – 1880-ті рр.

3)– 1880-ті рр. – 1917 р.

Національно-визвольний рух кожного народу неможливий без духовної основи, якою є національна ідея. Національна ідея кожного народу так само неповторна, як і його історичний шлях. Українська національна ідея пройшла довгий шлях формування – від думок і переконань окремих людей до окремих груп, а потім оволоділа широкими масами громадськості.

Важливо простежити розвиток українського національного руху на Над­дніпрянщині від стадії “збирання спадщини” до політичної, тобто від кінця ХУШ ст. до 1917 року. Основну увагу слід приділити формуванню саме державницької національна ідея. Особливе місце в формуванні передумов розвитку української ідеї мав вихід в 1789 р. “Енеїди” І. Котляревського. Пригадавши зміст цього видатного твору, студент має можливість висловити свою думку відносно його місця в розвитку культури суспільної думки України кінця ХУШ ст. Доцільно також пригадати про появу на початку ХІХ ст. наукових досліджень української мови, посібників з мовознавства.

Тезисно розкривши історію декабристського руху і масонства на Україні, доречно буде відзначити, що в програмних документах цих товариств навіть мови не було ні про державність України, ні про її автономію.

Центром українського національного відродження 1 чверті ХІХ ст., колискою його прийнято вважати Слобожанщину і Лівобережжя. Саме тут, в Харкові, 17 січня 1805 р. відкрито перший в під російській Україні університет.

Далі слід показати, що 20–30-ті роки ХІХ ст. були досить сприятливі для розвитку українського відродження, оскільки імперські ідеологи не вбачали в діяльності українства великої небезпеки. З відкриттям Київського університету і появою в українському національному русі Т.Шевченка центр українського відродження переміщається на Правобережжя. Вкажіть на важливість виходу “Кобзаря” Т.Шевченка. У цей період формується нова українська інтелігенція. Саме її уособленням стало Кирило-Мефодіївське товариство.

Розкриваючи місце Кирило-Мефодіївського товариства в історії розвитку українського національного відродження П чверті ХІХ, слід проаналізувати його склад, ідейні засади, характер діяльності та історичне значення.

Визначаючи суть ідей товариства, викладених в програмних документах “Книзі битія українського народу” (“Законі Божому”) та “Статуті Слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія”, виокремте відповіді на такі питання:

– Яка роль відводилась Україні в Федерації слов’янських республік?

– Чим пояснюється особлива роль духовної верстви у суспільстві?

– Яку структуру державного устрою прагнули встановити кирило-мефодіївці?

– Про що свідчить той факт, що у списку “слов’янських племен”, які повинні мати самостійність і увійти до федерації слов’ян, “північноруси” (росіяни) стоять на другому місці, а “південноруси” (українці) – на першому?

– Як можна зрозуміти сформульований братчиками ідеал: “І Україна буде непідлеглою Річчю Посполи­тою в союзі Слав'янськім”?

Вкажіть на роль Т.Шевченка в діяльності товариства і в українському національному русі в цілому. Чим пояснити таку жорстоку розправу царського уряду над поетом?

У підсумку розповіді про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства необхідно наголосити, що це товариство було першим самостійним політичним форсуванням, яке організаційно не підпорядковувалось, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських політичних течій.

Політичний ідеал кирило–мефодіївців продовжував розробляти М.Драгоманов. У майбутньому він відводив Україні роль автономного утворення у складі Російської федеральної республіки. Чим, можна пояснити таку точку зору М.Драгоманова? Розкрийте його кон­цепцію “громадіївського соціалізму”.

Аналізуючи політичну стадію українського на­ціонального відродження, яка проявилась в утворенні перших українських пар­тій в Наддніпрянщині, слід наголосити, що першою такою партією була Революційна українсь­ка партія (1900). Важливо проаналізувати її склад, а також програму. Зрозуміти політичні цілі партії студенту допоможе опрацювання брошури М. Міхновського “Самостійна Україна”, яка стала маніфестом РУП. Логічним продовженням відповіді стане розповідь про утворення Української народної партії (УНП), Української соціал-демократичної партії (УСДП), Української радикальної партії (УРП), Української демократично-радикальної партії (УДРП), Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), Української партії соціал–федералістів (УПСФ). При відповіді необхідно вказати дати заснування цих партій, їх лідерів методи досягнення мети і проаналізувати політичні програми. При цьому особливу увагу слід сконцентрувати на політичному устрої, шляхах вирішення аграрного питання і на соціальній програмі.

Поміркуйте чому ідея самосійної державності не стала домінуючою в ук­раїнському національному русі і чому, на вашу думку, на початку XX ст. український національний рух на Наддніпрянщині за­лишився на автономістських та федералістськихпозиціях.

3. Переміщення центру національно-визвольного руху в Галичину. Політичні партії західноукраїнських земель в боротьбі

за держав­ність

Переходячи до третього пункту плану, треба, насамперед, з'ясувати причини переміщення центру українського національного руху в Галичину наприкінці XIX ст. Для цього необхідно згадати те» про що говорилося в першому питанні - посилення національного гноблення в Україні в 1870-х рр. (Емський указ та ін.). Чим можна пояснити той факт, що у Галичині, яка перебувала у складі Австро-Угорщини, умови для розвитку українського національного відродження були значно сприятливіші? Галичину з кінця XIX ст. називають “українським П'ємонтом”.

Все вищесказане дало можливість заснувати товариства «Просвіта», НТШ, “Січ”, спортивного товариства і інших громадських організацій. Яку роль відіграла “Просвіта” і інші організації в розбудові українського національного життя?

Слід акцентувати увагу на тому, що реформи в Австрійській імперії відкрили можливості для культурно-просвітницької роботи. Які суспільно-політичні течії існували в Західній Україні? Назвіть їх і дайте їх характеристику.

Яскравим проявом радикалізму в українському національному русі Галичини стала поява брошури Ю. Бачинського “Україна irredenta” (1895 р.) Як перекладається назва книги? Слід особливо підкреслити, що саме тут автор на основі економічного аналізу вперше обґрунтував ідею боротьби за самостій­ну соборну українську державу.

Важливо наголосити на тому факті, що кінець ХІХ ст. став переломним у розвиткові українського національного руху. Національна ідея виходить за межі інтелігентського середовища і оформлюється організаційно в політичні партії. Далі необхідно вказати на дату виникнення, склад і політичну програму наступних політичних партій: Русько-української радикальної партії, Української християнсько-суспільної партії, Української наці­онально-демократичної партії і Української соціал-демократичної партії.

Насамкінець потрібно змалювати розвиток українського руху в Галичині в роки першої світової війни. Покажіть, яке місце Укра­їна займала у планах воюючих сторін. Розкажіть про діяльність Головної української ради, Загальної української ради. Союзу визволення України. Діяльність українських січових стрільців доцільно висвітлити у фіксований виступ.

Підводячи підсумок, дуже важливо відмітити, що українська національна ідея – це усвідомлення самими українцями себе як окремого народу з власною історією, своїми політичними, економічними і культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України. Саме ця ідея сформувалася протягом ХІХ ст.

У висновках по темі варто зробити порівняння підсумків укра­їнського національного руху на західнихта центрально-східних ук­раїнських землях. Якщо в Галичині на початку XX ст. національне відродження досягло стадії масового політичного руху, то в Над­дніпрянській Україні навіть організаційну стадію не вдалося пройти до кінця через переслідування російського царизму.Згодом це мало негативні наслідки для долі української державності 1917–1920 рр.

З’ясуйте поняття: нація, національне відродження, українофіли, русофіли, радикали, громадівський соціалізм, народовці, “український П'ємонт ”.

Проблемні питання:

1. Чому ідеї автономізму і федералізму мали в Наддніпрянській Україні

більший вплив, ніж ідея самостійної України?

2. Які факти свідчать про перетворення Західної України у центр українського політичного життя?

3.Які заходи вживали російські і австро-угорські власті для знищення українства?

Домашнє завдання до теми семінару 9 – Заповнити таблицю “Українські політичні партії Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. ”

Назва партії	Лідери	Програмні цілі	Рік заснування

С е м і н а р 10

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ

ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС 1917–1920 рр. (4 год)

Дата добавления: 2015-05-22