Причини невдач визвольних змагань

План

1. ЗУНР. Акт злуки УНР і ЗУНР

2. Становлення радянської влади в Україні

3. Причини невдач визвольних змагань українського народу та її уроки

Література

Винниченко В. Відродження нації: У 3 т. – К., 1990.

Грицак Я.Р. Нарис історії України: Формування модерної української нації
ХІХ–ХХ ст. – К., 1997.

Гамрецький Ю.М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ради // Укр. іст. журн. – 1991. - № 8-9.

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

Дорошенко Д. Нарис історії України. – Л., 1991.

Кондратюк В.О. Державність України (1917–1920). – Л., 1992.

Кондратюк В.О., Буравченкова С.Б. Українська революція: здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917–1920 рр.). – К., 1998.

Кондратюк В.О., Регульський В.Л. ЗУНР: становлення і захист. – Л., 1998.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

Лилик С.В. ЗУНР: "Біла пляма" історії України. – Л., 1990.

Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. – Л., 1990.

Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. – Л., 1995.

Литвин В. Історія України: Підручник. – К., 2009.

Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Л., 1995.

Мороз В. Україна в ХХ ст. – Т., 1992.

Начаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1993.

Полонська-Василенко Н. Історія України. – У …т. – К., 1992. – Т. 2.

Романчук О. Ультиматум. – Л., 1991.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

Методичні поради

1. ЗУНР. Акт злуки УНР і ЗУНР

Розглядаючи перше питання,зверніть увагу на специфіку національно-визвольного руху в Західній і Південно-Західній Україні, особливості державного відродження на західноукраїнських землях. У цей період тут мешкало 4,6 млн. українців, у т.ч. у Східній Галичині – 3850 тис., на Буковині – 305,1 тис., Закарпатті – 503,2 тис.

Восени 1918 р. розпалася Австро-Угорщина. 18 жовтня 1918 р. у м. Львові з представників Національно-демократичної, Радикальної, Соціал-демократичної та Селянсько-радикальної партії створено Національну Раду. 1 листопада українські військові підрозділи під проводом Д.Вітовського раптово оволоділи Львовом. Розпочалася польсько-українська війна. Урядом Галичини став Тимчасовий державний секретаріат на чолі з К.Левицьким.

13 листопада 1918 Національна Рада проголосила Східну Галичину Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР), запровадила президентське правління і обрала президентом ЗУНР Є.Петрушевича. Розкрийте зміст діяльності ЗУНР та її вплив на долю України.

Особливу увагу необхідно звернути на реалізацію соборницької ідеї, які а проголошувалися актом про возз’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. у м. Києві на Софіївській площі і були затверджені Трудовим Конгресом. Вони своєю проекцією визначили подальше спрямування буття українського народу.

Характеризуючи загалом несприятливе для ЗУНР міжнародне становище, варто розглянути основні завдання зовнішньої політики Президента і Державного Секретаріату: захист національної державності, збереження територіальної цілісності, утвердження на міжнародній арені суверенної держави, показати їх реалізацію, Наприкінці відповіді доречно визначити причини ухвали Ради послів країн Антанти від 14 березня 1923 р. про приєднання Східної Галичини до Польщі.

2. Становлення радянської влади в Україні

У грудні 1917 р. Радянська Росія з допомогою більшовиків України розпочала боротьбу проти Центральної Ради. 24 (за н.ст.) грудня 1917 р. у Харкові розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. 25 грудня 1917 р. він проголосив Україну суверенною Українською Радянською Республікою у складі Російської Федеративної Республіки і прийняв рішення про передання всієї влади на місцях Радам робітничих, селянських та солдатських депутатів, а в центрі – Всеукраїнському з’їзду Рад робітничих, селянських та солдатських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітету і тим органам, які він створить. Так розпочиналося становлення радянської влади в Україні. Наступними етапами були:

– листопад 1918 – серпень 1919 рр.;

– грудень 1919 р.

Студенту варто з’ясувати особливості кожного етапу, акцентуючи на формуванні органів влади, їх складі, компетенції, з’ясуванні легітимності. Слід зазначити, що для більшовицької партії утворення радянської України не становили самостійної мети. Державної незалежності України домагалися тільки поодинокі національно орієнтовані більшовики, так звані націонал-комуністи, корті були слабо представлені серед рядового складу партії в українських губерніях Росії, а тим паче – у керівних кадрах. Партійно-державне керівництво радянської Росії погоджувалось на окрему державність в Україні тільки з тактичних міркувань, щоб зсередини підірвати український визвольний рух. Коли останній послабився, у партійних верхах негайно посилились настрої на користь цілковитого злиття України з Росією.

Аналізуючи перші кроки становлення радянської влади доцільно зупинитися на політиці “воєнного комунізму” і вияснити наскільки доречною вона була в цей момент.

українського народу та її уроки

Українська революція 1917–1921 рр. стала наслідком логічного розвитку подій, що відбулися на світовій арені. Перша світова війна, крах імперій, прагнення народів, що населяли їх, до самовизначення і незалежності – все це спричинило могутній сплеск національно-визвольного руху. В Україні визвольні змагання набули специфічних рис. Це було пов’язано з її місцем у геополітичній системі, особливостями соціально-економічного, національно-культурного, релігійного життя.

Аналізуючи причини поразки визвольних змагань, варто порівняти невдачі УНР часів Центральної Ради. Української держави П.Скоропадського, Західноукраїнської Народної Республіки, УНР часів Директорії, знайти у них спільне та відмінне.

Сучасні дослідники найчастіше виділяють серед причин наступне: 1) низький рівень національної свідомості, зокрема в Наддніпрянщині; 2) слаба соціальна база революції; 3) відсутність єдності в діях політичних сил; 4) несприятлива міжнародна ситуація.

Розкриття цих причин дає змогу осягнути уроки визвольних змагань. Перший серед них – урок єдності. Лише порозуміння і злагода провідних політичних сил допомагали українцям здобувати державність. Другий урок пов’язаний із професіоналізмом державної еліти. Третій – проведення соціально-економічних перетворень у державі в інтересах усіх соціальних груп. Четвертий – це організація могутніх військових сил, здатних захистити державу. П’ятий – чітка і єдина зовнішньополітична стратегія, спрямована на зміцнення держави.

Закінчуючи вивчення цієї теми, необхідно засвоїти значення і уроки визвольних змагань у 1917–1920 рр. і усвідомити, що державотворча діяльність Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та ЗУНР не минула марно. Завдяки їхнім зусиллям український народ визнали в світі етнічною цілісністю, а в межах Радянської імперії (СРСР) була створена окрема Українська РСР. Це вагомий крок уперед. Українська революція заклала міцний підмурок для здобуття реальної незалежності Україною 24 серпня 1991 р.

З’ясуйте суть понять: визвольні змагання, Центральна Рада, універсал, Тимчасовий уряд, двовладдя, гетьманат, ЗУНР, Директорія, Акт злуки, «воєнний комунізм», військово-політичний союз.

Проблемні питання:

1.Чим пояснити прагнення М.Грушевського і лідерів Центральної ради до федералізму?

2. Чому діяльність Української Центральної Ради не призвела до утвердження української незалежної держави?

3.Чому не був реалізований Акт злуки 1919 р.?

4.Чи мала шанси українська революція 1917-1921 рр. на перемогу?

Домашнє завдання до теми (семінару) 10 – п. 2,3,4,9 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 11

РАДЯНСЬКА УКРАЇНА У 1921–1939 РР. (2 год)

Дата добавления: 2015-05-22