Утворення козацької держави

Тема заняття 5: Визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

В кінці ХVІ - першій половині ХVІІ ст. посилилася колоніальна політика Польщі щодо України. Особливо це проявилося після придушення козацьких повстань (під проводом К.Косинського, С.Наливайка, М. Жмайла, Тарас Федорович (Трясило), І.Сулими, П.Бута, Д.Гуні та ін.) першої четверті ХVІІ ст. Саме це і привело до того, що у середині ХVІІ ст. на українських землях відбулася визвольна війна українського населення проти польсь-кого панування і політики.

Причинами війни:

• погіршення становища селянства в умовах засилля польських магнатів; • введення панщинно-фільваркової системи господарювання: відбувалося закріпачення селянства, збільшувалася панщина та різноманітні форми відро-бітків і податків на користь феодалів і держави; • посилився визиск селян орендарями пансь кої землі; • зросло невдоволення міщан, які потерпали від власників міст та свавілля урядовців; • релігійні утиски православного населення: мали селитися у спеціально відведених кварталах, обмежувалися в заняттях ремеслом і торгівлею, усувалися від участі в місцевому самоврядуванні, сплачували різні податки і повинності; • обмеження прав козацтва: спроба його ліквідації за «Ординацією…» 1638 р. всі реєстрові козаки, за винятком 6000 реєстру, перетворювалися на кріпаків; реєстровці позбавлялися права обирати гетьмана та старшину (повинні призначатися польським урядом із шляхти); на Запоріжжі розміщувалися польські залоги, відбудовано фортецю Кодак; • примусове окатоличення населення (закривалися існуючі, заборонялося будувати нові православні церкви і монастирі, а їх майно і землі конфісковувалися католицьким і уніатським духо-венством); розвиток отримували костьоли і кляштори, збільшувалася кількість єзуїтських колегіумів, поширювався їх вплив у різних сферах суспільства; • заборонялася українська мова.

Привід до війни: знищення хутора Субботів та вбивство дружини Б.Хмельниць-кого та полон його меншого сина. Метою війни було знищення польського панування; створення в етнічних межах власної держави; захист своєї незалежності; ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності на землю; утвердження козацького типу господарства. На початку 1648 р. Б.Хмельницький сформував перший повстанський загін, встановив зв'язок із козаками залоги на Січі і 25 січня оволодів нею. Там, на Січі, його було обрано гетьманом Війська Запорізького. Ці події стали початком визвольної війни українського народу.

Перший етап боротьби (1648-1651 рр.).

Перший бій між козацькими та польськими військами стався в урочищі Жовті Води. 19 квітня 1648 р. козацьке військо атакувало й оточило польську армію, примусило ворога отаборитися й чекати на допомогу. З польського табору на бік Богдана Хмельницького перейшли всі 6 полків реєстрових козаків. Вирішальний бій відбувся 5 травня і завершився розгромом поляків.

Розвиваючи успіх, Б.Хмельницький на чолі 15-17-тисячного війська козаків і 4 тис. та-тар підійшли до Корсуня, де розташувалися головні сили польського війська. Після пер-ших сутичок польська армія почала відступати до Богуслава. 16 травня 1648 р., потрапив-ши у засідку, влаштовану Максимом Кривоносом, польська армія зазнала нищівної поразки.

Внаслідок цих двох битв за короткий час було знищено польську армію. Саме це сприя-ло розгортанню визвольної боротьби по всій Україні, переростанню її в загальнонародну. До кінця червня всю територію Лівобережжя, крім Чернігова і Стародуба, було відвойо-вано у Польщі. Національно-визвольний, антифеодальний рух перекинувся на Правоберж-жя і західноукраїнські землі.

І все ж у ході національно-визвольної війни розпочався інте­нсивний процес ліквідації органів влади та адміністративно-територіального устрою Польщі і створення українсь­ких державних інституцій, центральних і місцевих органів влади, закріплення територій, судових установ, армії, нової соціальної структури.

Характерними ознаками Української козацької держави, яка поступово творилась у ході національно-визвольної війни, були:

1. Політична влада - власний уряд - гетьман і старшина.

2. Територія — від р. Случ на заході до московського кордону на Сході, від басейну Прип'яті на півночі до степової смуги на півдні; приблизно 200 тис. кв. км.

3.Політико-адміністративний устрій — поділ на полки і сотні; в 1650 р. - 16 полків.

4. Суд і судочинство, судова система — козаки жили за звичаєвим правом, селянство — за литовськими статутами із вилучен­ням статей, які стосувались кріпацтва; міста жили за Магдебу­рзьким правом (ті, які його мали).

5. Військо — реєстр 40 тис.

6. Фінансова та податкова системи — податки йшли у військовий скарб.

7. Соціальна структура суспільства — ліквідовано стан великих і середніх землевласни-ків; провідна роль у суспільстві перейшла до козацького стану, селянсько-козаць-ке землеволодіння стало основним; селянство здобуло особисту свободу; провід-на роль в житті міст перейшла до українців.

8. Міжнародні відносини — активна зовнішньополітична діяль­ність.

Успішні воєнні дії козацького війська відбувалися до першої великої поразки під Берестеч-ком в 1651 р. і укладення невигідного Білоцерківського миру. Саме протягом 1648-1651 рр. народилася козацька держава, визначилися її територіальні межі, органи цивільної та війсь-кової адміністрації, сформована політична еліта. Саме козацький стан займав першість у політичному житті, поступово витіснивши селян і міщан. Але це був перший етап боротьби.

Під час другого етапу, який охопив 1651-1654 рр., точилася боротьба за відстоювання завоювань в Правобережній Україні та Поділлі.

Білоцерківський мирний договір 28 вере­сня 1651 року обмежував здобутки Зборівської угоди. За Білоцерківською угодою:

- козацька територія обмежувалась Київським воєводством;

- гетьманові заборонялись закордонні зносини з іншими державами;

- козацький реєстр зменшувався на 20 тис. чоловік;

- польські пани одержували право повертатись до своїх маєтків;

- Б.Хмельницький підпорядковувався владі коронного гетьмана тощо.

На середину 50-х рр. припадає виснаження людського та економічного потенціалу Гетьманщини безперервними війнами та неврожаями; тимчасова міжнародна ізоляція спричинили до пошуку зовнішньої підтримки як необхідної умови збереження козацької державності. В умовах, коли в наслідок Жванецької кампанії (жовтень 1653 р.) здобутки козацької держави були майже втрачені, уряд Б.Хмельницького уклав в березні 1654 р. договір з Московською державою (Переяславський або Переяславсько-Московський). Згідно з цим договором Гетьманщина переходила під протекцію і оборону московського царя. Сторони по-різному ставилися і розуміли цей договір. Але Переяславська угода мала значний вплив на формування козацької державності й політичної свідомості старшини. Юридично цей договір довів, що Українська козацька держава визнається автономною та як суб'єкт міжнародного права з власним устроєм, адміністрацією, політичною елітою (що визнано договором).

Завершальний етап припав на 1654-1657 рр. В цей період Б.Хмельницький та старши-на зіткнулися із непослідовністю московської політики (підписання росіянаси сепаратного перемир'я з поляками в 1655 р., що суперечило домовленостям 1654 р.). Це змусило український уряд спробувати створити антипольську коаліцію. В зв'язку з цим в 1657 р. в Корсуні укладено угоду із Швецією; намагався укласти договір з Молдавією. Певної завершеності державотворчі процеси набули після смерті Б.Хмельницького в 1657 р., коли відбулося передання найвищої влади в країні і обрано нового гетьмана на тій території України, де поширювався козацький устрій.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

1. Визначити причини початку визвольної війни українського народу проти Польщі.

2. Хто і коли очолив визвольну боротьбу українського народу проти Польщі?

3. Охарактеризуйте перший етап війни українського народу.

4. Який характер мала ця війна? Доведіть на прикладах. Яка основна сила вела цю

боротьбу? Доведіть на прикладах.

5. Які дії свідчать про створення Української козацької держави? Який був її устрій?

6. Як розгорталися події у другому і завершальному етапі війни?

7. Визначити причини, які привели до поразки у визвольних змаганнях 1648-1657 рр.

V. Підсумки заняття:

У ході національно-визвольної війни1648-1657 рр. розпочався інте­нсивний процес ліквідації органів влади та адміністративно-територіального устрою Польщі і створення українсь­ких державних інституцій, центральних і місцевих органів влади, закріплення територій, судових установ, армії, нової соціальної структури. Козацький стан виразно заявив про свою першість у політичному житті України, усунувши міщан і селян. Під час труднощів у війні, неврожаїв політична еліта змушена була виробляти свій зовнішньо- політичний курс як необхідної умови збереження козацької держави. І хоча ця боротьба не принеслав бажаного успіху, все ж таки українці довели своє право на самовизначення.

VІ. Домашнє завдання: опрацюйте сторінки підручника: 1, стр. 145-175.

Дата добавления: 2015-05-22