Всесвітня Історія. Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх

Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс вітчизняної історії, мета якого – показати особливості розвитку українських земель даного історичного періоду, зокрема процеси становлення і розбудови Київської та Галицько-Волинської держав, Кримського ханства, політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав, особливості соціально-економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури в ІХ–ХV ст.

Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду середніх віків (V–ХV ст.) на прикладі середньовічних цивілізацій – християнської, арабо-мусульманської, традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної Європи, зародження європейського парламентаризму, становлення європейського права, взаємовпливи та діалог культур і повсякденне життя людини того часу. Розуміння цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи, витоки європейських інтеграційних процесів.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина – природа», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – світ речей», «людина – влада», «людина – суспільство».

До семикласників висуваються складніші, порівняно із 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачено, що навчання історії у 7 класі дасть змогу усвідомити і зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив культур цієї доби, міграції та культурний взаємообмін між народами і цивілізаціями, повсякденне життя і світосприйняття, порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб. Особливого значення набуває робота з історичним картами, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення різниці між такими елементами змісту, як подія, явище, процес.

За браком часу в курсах 7 класу передбачено комбіновані уроки узагальнення і тематичного оцінювання, на яких учитель може поєднувати обидва дидактичні завдання.

Дата уроку	К-ть годин	ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина стародавнього світу ВСТУП Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й періодизація, джерела вивчення історії Середньовіччя	Учень/ Учениця: ◌ згадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; ◌ називає хронологічні межі та періодизацію середніх віків; ◌ пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «цивілізація», «варвари»; ◌ називає види джерел з історії Середньовіччя
		Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ Велике переселення народів. Зв’язок людини і природи у Середньовіччі та рух населення Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Імперія Карла Великого та її поділ Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам. Культура Візантії Вплив природно-географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперії на європейську історію	Учень/ Учениця: ◌ називає час Великого переселення народів, існування та піднесення Франкського королівства, Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату, життя Мухаммада, виникнення ісламу, роки занепаду падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії; ◌ показує на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя; ◌ пояснює і застосовує поняття: «Велике переселення народів», «міграція», «варварське королівство», «Халіфат», «арабський світ», «іслам», «Коран»; ◌ наводить приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення, досягнень франкської, візантійської та арабської культур; ◌ характеризує Франкську та Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя і світосприйняття населення цих держав, взаємовплив імперій і культур, діяльність видатних діячів; ◌ розкриває значенняісламу для арабської і світової культури та історії; ◌ визначає причини, сутність і наслідки Великого переселення народів; ◌ висловлює судження щодо діячів раннього Середньовіччя; ◌ оцінює внесок Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату в світову духовну спадщину
		Узагальнення. Тематичне оцінювання
		Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства Практичне заняття. Рицарські традиції. Замки. Життя селян Виникнення міст, їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни Ремесло та цехи. Торгівля й гільдії. Міська культура. Городянин – людина нового типу Практичне заняття. Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки. Житло, одяг, сім’я	Учень/ Учениця: ◌ називає основні стани середньовічного суспільства; характерні риси цехового ремесла; ◌ показує на карті центри ремесла і торгівлі, основні торговельні шляхи Середньовіччя; ◌ пояснює і застосовує поняття: «стани», «феод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська комуна»; ◌ описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; ◌ наводить приклади успішної боротьби городян із сеньйорами, технічних досягнень; ◌ характеризує структуру середньовічного суспільства, роль християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби, особливості повсякденного життя і світосприйняття різних верств населення; ◌ визначає причини, сутність і наслідки формування нової структури суспільства, виникнення міст
		Узагальнення. Тематичне оцінювання
		Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ У Х–ХV ст. Практичне заняття. Походи вікінгів та нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Станово-представницькі органи у європейських країнах Англія та Франція у ХІІІ–ХV ст. Філіпп ІV Красивий, Генріх ІІ Плантагенет. Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк Практичне заняття. Велика хартія вольностей Оттон І. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії та Італії. Фрідріх ІІ Мусульманська Іспанія та Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелла, Фердинанд	Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі походів вікінгів, хрестових походів, нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого та Генріха Плантагенета в Англії, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, початок скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; ◌ показує на карті території зазначених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти; ◌ пояснює і застосовує поняття: «вікінги», «хрестові походи», «парламент», «станова монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла»; наводить приклади взаємовпливу держав і народів під час походів вікінгів, хрестових походів; ◌ описує походи вікінгів, Хрестові походи,життя мешканців Європи у мирний та воєнний час, подвиг Жанни Д’Арк; ◌ характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події в європейських країнах у Х–ХV ст.; ◌ установлює наслідки походів вікінгів та нормандських завоювань; ◌ визначає особливості європейських станово-представницьких органів; ◌ порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в добу Середньовіччя; ◌ визначає основні напрями діяльності зазначених історичних діячів; ◌ обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів централізації і роздробленості в зазначених країнах; ◌ висловлює судження щодо значення походів вікінгів, Хрестових походів, виникнення парламентів
		Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Середньовічні школи та університети. Початок наукових досліджень. Винаходи.Книгодрукування Вплив церкви на середньовічне суспільство Раннє Відродження і гуманізм Практичне заняття. Християнські храми у житті середньовічних європейців.	Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження, дати винайдення книгодруку, церковного розколу; ◌ показує на карті університетські центри, територію поширення православ’я і католицизму, місцезнаходження найвідоміших пам’яток культури; ◌ пояснює і застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»; ◌ описує навчання у школах та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки європейської культури; ◌ наводить приклади визначних здобутків середньовічної культури; ◌ характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство, боротьбу церкви з єретиками, внесок Р. Бекона, Й. Гутенберга, П. Абеляра, Данте, Петрарки, С. Ботічеллі, Донателло у світову культуру; ◌ порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту; ◌ обґрунтовує зв’язок між поширенням освіти і змінами у світосприйнятті різних верств населення; ◌ висловлює судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гуманістичних ідей
		Узагальнення. Тематичне оцінювання
		Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ Польське королівство. Казимир ІІІ. Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни Новгородська боярська республіка. Александр Невський Утворення та зміцнення Московської держави. Дмитрій Донськой. Правління Івана ІІІ Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій	Учень/ Учениця: ◌ називає хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, об’єднання земель Північно-Східної Русі навколо Москви правління Івана ІІІ, гуситських війн, дати Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви; ◌ показує на карті території зазначених країн у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних битв; ◌ пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник»; ◌ описує пам’ятки культури і побут Московської держави, Польщі, Угорщини та Чехії; ◌ характеризує розвиток Польського й Угорського королівств, Московської держави, Новгородської республіки; ◌ порівнює Новгородську республіку та Московську державу; ◌ визначає причини, хід, наслідки гуситських війн; ◌ аналізує основні напрями діяльності відомих діячів того часу; ◌ оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину
		Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД Середньовічне суспільство Індії та Китаю (оглядово) Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ	Учень/ Учениця: ◌ називає дату утворення Османської імперії, основні стани індійського і китайського суспільств; ◌ показує на карті території Індії, Китаю, Османської імперії в різні періоди Середньовіччя, напрямки завойовницьких походів Османської імперії; ◌ пояснює і застосовує поняття: «варни», «санскрит», «турки-османи», «султан» «яничар»; ◌ описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; ◌ наводить приклади досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя, взаємообміну східної й європейської спільнот; ◌ характеризує діяльність Мехмеда ІІ; ◌ оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову духовну спадщину
		Тематичне оцінювання
		Узагальнення до курсу: «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства та становлення сучасної Європи»	Учень/ Учениця: ◌ визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики середньовічної доби; ◌ висловлює судження щодо ролі та значення середніх віків у розвитку європейської цивілізації
		Резерв