Всесвітня Історія

Курс історії України для 8 класу присвячений подіям, явищам та процесам, що відбувалися на теренах українських земель у XVI–XVIII ст. Метою вивчення історії України цього періоду є формування знань і розуміння учнями процесів ускладнення суспільно-політичного життя ранньомодерного суспільства на територіях України, що перебували на той час у складі різних держав. Витоки козацтва та його розвиток як окремого стану українського суспільства, боротьба за свої права й участь козаків у суспільних, політичних та культурних процесах зазначеного періоду є головним акцентом курсу. Висвітлення процесів Реформації та Контрреформації на території України, особливостей українського бароко, ренесансу і Просвітництва, утворення та становлення козацької держави Гетьманщини, взаємовідносини між українським суспільством і владою держав, які володіли українськими землями різні періоди, має відбуватися в контексті із загальноєвропейськими процесами.

Курс всесвітньої історії для 8 класу побудований за проблемно-тематичним принципом і має на меті показати важливість та цивілізаційну значущість ранньомодерного періоду європейської історії. Витоки, суть та наслідки Великих географічних відкриттів, суспільно-політичних і культурних рухів, європейського абсолютизму та кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі подаються як загальноєвропейські події, явища і процеси, що мали конкретний прояв в історії тих чи інших країн.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина – простір», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – людина», «людина – влада», «людина – суспільство».

Мета вивчення історії у 8 класі – не лише надати системні знання про соціально-економічні, політичні, культурно-духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України, а й поглибити формування предметних та ключових компетентностей. До учнів 8 класу висуваються складніші, порівняно із 7 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачається, що опрацювання змісту підготує їх до сприйняття різних поглядів на історичні факти, до дадуть розуміння різниці між фактом та його тлумаченням, сформують навички аналізу різноманітних історичних джерел (наприклад, під час виконання практичних робіт). Особливого значення набувають уроки узагальнення, які мають допомогти учням співвідносити явища та тенденції історії європейських країн та України, сформувати цілісне уявлення про період від кінця XV – до кінця XVIII ст. і власне ставлення до змін у житті та світогляді людей, діяльності історичних діячів епохи.

У курсі всесвітньої історії для 8 класу за браком часу передбачено комбіновані уроки узагальнення і тематичного оцінювання, на яких учитель може поєднувати обидва дидактичні завдання.

Дата уроку	К-ть годин	ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина Середньовіччя.Ключові поняття історії Середніх віків. Світ напередодні Нового часу. ВСТУП Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення. Історичні джерела з історії Нового часу	Учень/ Учениця: згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з періодом середньовіччя, характеризує цивілізаційну спадщину Середньовіччя; згадує та визначає особливості світу напередодні Нового часу; називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу; показує на карті європейські країни; пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час»; називає історичні джерела з історії Нового часу
		Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Причини Великих географічних відкриттів XV–XVI ст. Подорожі та відкриття європейців. Доколумбові цивілізації Америки. Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших колоніальних імперій. Зустріч цивілізацій. Практичне заняття: Соціально-культурні наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Зміна поглядів на світ.	Учень/ Учениця: називає час Великих географічних відкриттів, дату відкриття Америки X. Колумбом, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; встановлює хронологічну послiдовнiсть подій; показує на карті напрямки подорожей європейців, нові торгівельні шляхи, основні географічні відкриття, використовує карту як джерело інформації для характеристики історичних подій та явищ; описує подорожі європейців, доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу; пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні відкриття», «колонія», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій» «міграції»; обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками Великих географічних відкриттів; оцінює значення і наслідки Великих географічних відкриттів в історії людства
		Розділ ІІ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СПОСІБ ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ У РАННЬОМОДЕРНУ ДОБУ Соціально-економічний вплив відкриття Нового Світу. «Революція цін». Початок кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Торгівельний капітал. Практичне заняття: Повсякденне життя в країнах Західної Європи. Становище жінок і дітей	Учень/ Учениця: називає характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу; пояснює та застосовує поняття «аграрно-реміснича цивілізація», «колонія», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»; «революція цін», «обгородження»; описує нові способи господарювання, життя людей, становище жінок і дітей у ранньомодерну добу; характеризує початок кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі; порівнює життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; висловлює судження щодо характеру і значення змін у соціально-економічному житті людини раннього Нового часу
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІІІ. НОВІ ІДЕЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ Криза релігійної свідомості, поширення ідей гуманізму Ренесанс і Бароко: зміна погляду на людину і світ. Пошук нових способів пізнання світу. Народження нової європейської науки. Практичне заняття: Леонардо да Вінчі – титан епохи Відродження. Реформація церкви та її вплив на європейське суспільство. М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбургський релігійний мир 1555 р. Практичне заняття: Світ очима католика, православного, протестанта. Нове у способі життя, ціннісних орієнтирах та нормах в епоху Відродження та Реформації	Учень/ Учениця: називає хронологічні межі епохи Високого Відродження, Бароко, Реформації, релігійних воєн у Франції, представників культури Ренесансу та Бароко та їхні твори; показує на карті найвизначніші культурні центри Європи ранньомодерної доби, основні західноєвропейські держави, регіони поширення католицької й протестантських церков; пояснює і застосовує поняття: «Ренесанс», «гуманізм», «Бароко», «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», «релігійні війни»; описує найвизначніші пам’ятки культури, перебіг подій Реформації та релігійних воєн у Європі; визначає характерні риси культури та мистецтва епохи Високого Відродження і Бароко, реформаційних учень, Контрреформації; характеризує діяльність видатних діячів ХVІ–ХVІІ ст., причини та сутність Реформації, контрреформаційні заходи католицької церкви, вплив ідей гуманізму та становлення європейської науки, процесів Реформації та Контрреформації на політичний, соціальний та культурний розвиток європейських країн; порівнює мистецтво Бароко, Високого Відродження та Середньовіччя, Італійське та Північне Відродження; висловлює судження щодо гуманістичних цінностей Нового часу та їх впливу на подальший розвиток європейського суспільства
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІV. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст. Особливості абсолютизму в різних країнах Європи. Протекціонізм і меркантилізм. Кардинал Рішельє. Національно-визвольна війна у Нідерландах. Народження республіки. В. Оранський. Практичне заняття: «Величний вік» Людовіка XIV – зразок абсолютної монархії. Англія: від абсолютної – до парламентської монархії. Єлизавета І. Англійська революція. Практичне заняття: Становлення європейського парламентаризму. Білль про права. Особливості шляхетської демократії у Польщі. Тридцятилітня війна та Вестфальський мир, їх вплив на Європу. Московське царство. Іван IV Грозний. Початок правління династії Романових. Петро І. Російська імперія	Учень/ Учениця: називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції XVII ст., риси абсолютизму в різних країнах Європи; показує на карті перебіг національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни; пояснює і застосовує поняття: «абсолютизм», «протекціонізм»; «меркантилізм», «буржуазна революція», «національно-визвольна війна», «Утрехтська унія», «Криваве законодавство», «протекторат», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «церковний розкол», «самодержавство»; описує двір «Короля-Сонця», життя різних верств населення у мирний і військовий час, зміни у повсякденному житті населення країн; характеризує діяльність історичних діячів; визначає та пояснює на прикладах характерні риси національно-визвольної війни у Нідерландах, Англійської революції, абсолютизму у Франції, результати реформ Петра І; розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики вказаних держав; аналізує причини, характер та значення національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни, Англійської революції XVII ст.; порівнює монархію Франції, Англії та Іспанії та самодержавство в Росії; висловлює судження щодо напрямів економічного, політичного та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ–ХVІІ ст.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ V. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ХVІІІ ст. Початок промислового перевороту. Вплив промислового перевороту на життя різних верств населення. Практичне заняття: Погляди французьких просвітників на державу, суспільний устрій та церкву. Ідеї освіченого абсолютизму в політиці європейських монархів Фрідріх ІІ. Марія-Терезія. Йосиф ІІ. Катерина II. Англійські колонії у Північній Америці. Основні події Війни за незалежність. Утворення США. Практичне заняття: Декларація незалежності, Конституція США – втілення ідей Просвітництва	Учень/ Учениця: називає хронологічні межі промислового перевороту, доби Просвітництва, дати утворення англійських колоній у Північній Америці, правління Фрідріха ІІ, Марії-Терезії, Йосифа ІІ, Катерини II, війни за незалежність, прийняття «Декларації незалежності»; показує на карті основні промислові центри Англії, напрями зовнішньої політики Пруссії, Австрії, напрями зовнішньої політики та територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.; пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «освічений абсолютизм», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм», «технічний прогрес», «метрополія», «конституція», «федерація»; описує зміни у повсякденному житті протягом ХVІІІ ст.; характеризує технічний прогрес, міграційні процеси, особливості демократичного устрою США, нові цінності у житті суспільства; визначає характерні ознаки промислового перевороту, освіченого абсолютизму, Просвітництва, класицизму, політики Англії щодо колоній, «Декларації незалежності» та Конституції США; характеризує діяльність видатних історичних діячів; аналізує та порівнює погляди просвітників, розвиток європейських держав у XVІІІ ст.; висловлює судження щодо значення доби Просвітництва, класицизму в історії людства, наслідків реформ, революції
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ VІ. ТРАДИЦІЙНІ СУСПІЛЬСТВА СХОДУ(оглядово) Османська імперія. Китай. Японія. Індія. Особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних суспільств. Релігійні та культурні цінності народів Сходу	Учень/ Учениця: показує на карті території Османської імперії, Персії, Японії, Китаю, Індії; визначає основні здобутки культури народів Сходу; характеризує особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних суспільств; висловлює судження щодо особливостей розвитку цивілізацій Сходу; визначає і характеризує процеси переходу від традиційного (аграрного) до індустріального суспільства, основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики ранньомодерної доби; висловлює судження щодо ролі і значення Нового часу в розвитку європейської цивілізації
		Узагальнення до курсу«Значення Нового часу та ранньомодерної доби для розвитку європейської цивілізації»
		Резерв