Історія України

Дата уроку	К-ть годин	ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		ПОВТОРЕННЯ Ранньомодерний період історії України: основні події, постаті, тенденції розвитку. Історія України – складова європейської історії Нового часу ВСТУП Особливості розвитку українських земель у ХІХ – на початку ХХ ст. Джерела з історії України ХІХ – початку ХХ ст. Особливості формування української модерної нації	Учень/ Учениця: ◌ хронологічно зіставляє процеси, що відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку ранньомодерного періоду; ◌ показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.; порівнюєїх із сучасними кордонами України; ◌ називає особливості розвитку українських земель у ХІХ – на початку ХХ ст. та види джерел з історії України цього періоду
		Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ Й АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. Україна в контексті міжнародних відносин початку і середини ХІХ ст. Україна в російсько-французькій війні 1812 р. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель. Політика імперських урядів щодо України. Повсякденне життя Практичне заняття. Полікультурний характер українського суспільства Криза кріпосницького господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях. Зміни в соціальній структурі суспільства. Міста. Внутрішня торгівля Практичне заняття. Економічне становище та повсякденне життя населення підросійської та підавстрійської України	Учень/ Учениця: ◌ називає час входження українських історико-географічних регіонів до складу Австрійської та Російської імперій; ◌ показує на карті українські землі в межах цих імперій і порівнюєполітико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії та Австрійської монархії; ◌ пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «губернія», «генерал-губернаторство»; ◌ описує становище населення і повсякденне життя українців та іншоетнічних груп у складі Російської та Австрійської імперій; ◌ наводить приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; початку промислового перевороту, етнічного й конфесійного розмаїття населення; ◌ характеризує полікультурність українського суспільства, соціально-економічний розвиток українських земель, реформи Марії- Терезії та Йосифа ІІ, соціальну структуру суспільства і повсякденне життя українців під владою Росії та Австрії
		Узагальнення
		Тематичне оцінювання
		Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ НАПРИКІНЦІ ХVIII – у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. «Енеїда» Івана Котляревського. Початок українського національного руху: збирання народних пісень. Михайло Максимович. Перемишльський культурно-освітній осередок. Закарпатські та буковинські «будителі народу» Практичне заняття. Українські історичні пісні як чинник формування національної історичної пам’яті Українське питання в програмах російських декабристів. Польське повстання 1830 р. і Правобережна Україна «Руська трійця». Маркіян Шашкевич. Тарис Шевченко, його «Кобзар». Кирило-Мефодіївське братство. Микола Костомаров Революція 1848–1849 рр.: національний рух у західноукраїнських землях. Головна руська рада 1848 р. Практичне заняття. Українське «національне відродження» в контексті європейської історії середини ХІХ ст.	Учень/ Учениця: ◌ називає час діяльності «Руської трійці», Кирило-Мефодіївського товариства, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження, а також діячів українського руху – етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори; ◌ пояснює і застосовує поняття: «історична пам’ять», «українське національне відродження», «національна ідея», «перший – академічний (науковий) – етап національного відродження»; ◌ описує перебіг національного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії; ◌ наводить приклади впливу на Україну російського та польського суспільних рухів, утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства; ◌ характеризує зміст і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, роль «Кобзаря» Т. Шевченка у становленні української національної ідентичності; ◌ визначає причини, сутність та наслідки першого етапу національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848–1849 рр. у Австрійській імперії; ◌ порівнює процеси національного відродження в українських землях та в європейських країнах; ◌ висловлює судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, Я. Головацького, П. Куліша, М. Костомарова, І. Срезневського
		Узагальнення
		Тематичне оцінювання
		Розділ ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Селянська реформа в Австрійській (1848 р.), інвентарна (1847–1848 рр.) та селянська (1861 р.) в Російській імперіях. Капіталізація та ринкові відносини в аграрному секторі. Столипінська аграрна реформа Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій.Розвиток промисловості. Транспортне сполучення. Торгівля. Трудова еміграція. Зміни в соціальній структурі суспільства Практичне заняття. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя Українські підприємці-благодійники. Родини Симиренків, Терещенків та Харитоненків Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав	Учень/ Учениця: ◌ називає рокиліквідації кріпацтва на українських землях, Столипінської аграрної реформи,спорудження перших залізниць,створення перших монополій; ◌ пояснює основні тенденції модернізації українського суспільства, причини трудової міграції українців; ◌ наводить прізвища відомих українських та іноземних підприємців; ◌ пояснює і застосовує поняття: «буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «трудова еміграція», «монополія», «меценат»; ◌ описує суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців, зокрема становище робітництва та селян; ◌ наводить приклади регіональної спеціалізації промисловості, обезземелення селян після селянських реформ, доброчинної діяльності підприємців та купців у містах, розширення сфери застосування найманої праці, зростання кількості найманого робітництва, змін у транспортному сполученні; ◌ характеризує соціальні та економічні зрушення в українських землях, зокремарозвитокпромисловості; міжнародної й міської торгівлі (ринки, ярмарки), зміни в соціальному складі населення України; сутність «українського питання» у міждержавних відносинах європейських держав; ◌ визначає причини, сутність та наслідкиінвентарної реформи 1847–1848 рр.,селянських реформ 1848 та 1861 рр. та Столипінської аграрної реформи; ◌ висловлює судження щодо діяльності українських підприємців-благодійників
		Узагальнення
		Тематичне оцінювання
		Розділ ІV. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ–на ПОЧАТКУ ХХ СТ. Польське повстання 1863 р. і «хлопоманство». Українофільство громадівського руху. Діяльність Київської та інших громад. Володимир Антонович. Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху Народовці. Москвофіли. Товариство «Просвіта». Політика «нової ери». Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка Український соціалізм: Михайло Драгоманов і галицькі радикали. Іван Франко. Братство тарасівців Зародження партійного життя в Галичині. Українське представництво в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті Партійний рух у Наддніпрянській Україні. Марксистські ідеї в Україні Політизація українського руху в умовах Російської революції 1905–1907 рр. Українська громада в Державній думі. Михайло Грушевський. Російські есери, кадети Практичне заняття. Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю	Учень/ Учениця: ◌ називає час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу і створення перших українських політичних партій та діячів українського руху; ◌ пояснює і застосовує поняття: «москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «Просвіта», «космополітизм», «лібералізм», «соціалізм», «консерватизм», «марксизм», «політичні партії», «другий – культурницький (українофільський) – етап національного відродження», «третій – політичний – етап національного відродження»; ◌ аналізує і характеризує політику російської влади в українському питанні; ◌ наводить приклади впливу модерних європейських ідеологій на суспільно-політичні погляди українських громадських та політичних діячів, діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху та діяльності перших політичних партій у Галичині й Наддніпрянській Україні, піднесення українського національного руху в умовах Російської революції 1905–1907 рр.; ◌ характеризує основні погляди та напрями діяльності представників різних політичних рухів на території України; ◌ діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства; діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій, української громади в Державній думі Росії; ◌ визначає причини, сутність та наслідки другого і третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра й Емського указу; ◌ висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського
		Узагальнення
		Тематичне оцінювання
		Розділ V. ОСВІТА, НАУКА, МИСТЕЦЬКА КУЛЬТУРА Й ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Вплив процесів модернізації на суспільне життя. Нова система освіти. Університети як основні центри розвитку науки. Видатні вчені Український професійний театр. Родина Тобілевичів Практичне заняття. Українські культурні та наукові діячі й українська національна ідея Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві Модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст Практичне заняття. Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України	Учень/ Учениця: ◌ називає роки та міста заснування університетів, типи навчальних закладів, діячів науки і культури; ◌ пояснює і застосовує поняття: «емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалізм», «український стиль», «стиль модерн»; ◌ розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; ◌ наводить приклади досягнень науки та культури, живопису й архітектури різного стилю, навчальних закладів різних форм та типів; ◌ характеризує зміни в повсякденному житті населення та світовідчутті людини, пов’язані з модернізацією, у міській і сільській забудові, досягнення в природничих, точних та гуманітарних науках, медицині, в становленні українського професійного театру; ◌ визначає причини, сутність та наслідки модернізаційних процесів у суспільному житті у загальноєвропейському контексті; ◌ висловлює судження щодо діяльності І. Пулюя, І. Мечникова, М. Лисенка, Ф. Вовка, О. Потебні, М. Садовського, М. Пимоненка, С. Васильківського.
		Узагальнення
		Тематичне оцінювання
		Історія рідного краю
		Узагальнення до курсу:«Україна у ХІХ – на початку ХХ ст.: суспільні зміни та нові ідеї»	Учень/ Учениця: ◌ називає і характеризує основні тенденції розвитку українського суспільства у ХІХ – на початку ХХ ст., особливості модернізаційних процесів; ◌ порівнює економічні, соціальні й політичні процеси в українських землях та в країнах Європи; оцінює роль «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку України
		Резерв