НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНЕ ПОВСТАННЯ 1637-1638 рр. ПІД ПРОВОДОМ ПАВЛА ПАВЛЮКА, ЯКОВА ОСТРЯНИНА, ДМИТРА ГУНІ
Жорстока розправа над Сулимою та його подвижниками сама по собі не здатна була придушити козацький рух.
Тому уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорозького й вилучити з нього всіх неблагонадійних. Такі дії польських можновладців стали приводом до нового повстання.
Його очолив полковник реєстровців Павло Павлюк(Бут).
Головна битвам між ворогуючими сторонами відбулася 6 грудня 1637 р. під Кумейками. Повстанці зазнали поразки.
"Ординація..." 1638 р.
1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм, який ухвалив постанову під назвою "Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої".
Йшлося про потребу застосування проти повстанців військової сили.
"На вічні часи" козаків позбавляли права обирати старшин.
Заборонялося також козацьке судочинство.
Реєстрове військо було обмежене до 6 тис. козаків.
Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто не мав права іти на Запорожжя.
Козакам не дозволялося поселятися в містах, крім прикордонних - Черкас, Чигирина і Корсуня.
Два полки реєстровців, заступаючи один за одного, мали постійно стояти на Запорожжі.
Наприкінці березня 1638 р. кілька загонів запорожців, очолюваних Яковом Острянином, Дмитром Гунею і Карпом Скиданом, вийшли із Січі й рушили на Київщину та Полтавщину. Дорогою до січовиків приєдналися численні озброєні загони селян і міщан.
Повстанці вирішили зупинитися під містечком Говтвою. 1 травня 1638 р. там стався переможний бій із поляками.
Так під владою повсталих опинилася вся Полтавщина. Щоб остаточно розбити ворога, Острянин повів військо під Лубни, проте облога Лубен виявилася невдалою. Зазнавши численних утрат, повстанці відійшли до Жовнина і стали там табором.
Під Жовнином (31 травня - 10 червня 1638 р.) знов стався бій, внаслідок якого сили повстанців було розпорошено. Тяжко поранений Карпо Скидан потрапив у полон і, ймовірно, був страчений.
Острянин із козацькою кіннотою виявився відрізаним від табору і, вирішивши, що битву програно, з частиною козаків перейшов на порубіжні з Московською державою землі майбутньої Слобожанщини.
Повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тис.), обрали гетьманом Дмитра Гуню і продовжували боротися. У ніч проти 10 червня Гуня організував відступ 10 тис. козаків. Над старим дніпровським річищем, в урочищі Старець, повстанці заклали новий табір.
Близько двох місяців (червень-липень) козаки вперто билися з ворогом. Проте становище в таборі погіршувалося. Не кращими були справи і в поляків. Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів. Незабаром козацька старшина пристала на умови, запропоновані польським урядом. У їх основу було покладено "Ординацію Війська Запорозького...".
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление