Становище православної церкви

Історична довідка

КОНТРРЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ

Початки Контрреформації - католицької реформи церковного життя - дослідники пов'язують із розгортанням реформаційних рухів і проведенням католицького Тридентського собору (1545-1563). Ідеї реформування католицької церкви були різними. Одні передбачали здійснення реформ католицької церкви через її наближення до реформаційних церков. Інша ідея ґрунтувалася на цілковитому запереченні віровчень, народжених Реформацією, аж до оголошення їм війни. Перемогла друга позиція. Щоправда, методи боротьби з Реформацією багато в чому були реформаційними: запровадження власного шкільництва, розвиток власного книгодрукування, надання особливого значення проповіді тощо. Справі реформування католицької церкви слугував орден Єзуїтів (дослівно "товариство Ісуса"), заснований 1534 р. й офіційно затверджений папою Римським 1540 р. Єзуїти згуртували навколо ідеї оновлення католицької церкви великі інтелектуальні сили. При цьому головними засобами переконання були педагогічна діяльність і дипломатія. У різних країнах Європи єзуїти закладали школи, які не поступалися протестантським. З 60-х років XVI ст. єзуїти розгорнули діяльність у Польщі. А до початку XVII ст. у Речі Посполитій діяло 15 єзуїтських колегій.

• Розгортанню діяльності єзуїтів в Україні сприяла Люблінська унія. У 1571 р. було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (Галичина, а незабаром єзуїтські школи з'явились у Львові, Кам'янці, Луцьку, Перемишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.
• 1593 р. почала діяти Замойська академія - навчальний заклад вищого типу.
• Впроваджуючи в життя потужну освітню програму, єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму. Той рівень освіти, що його надавали єзуїтські навчальні заклади, приваблював українських шляхтичів; до того ж їхні випускники мали змогу поглиблювати освіту в європейських університетах.
• З одного боку, єзуїти сприяли поширенню освіти, прилучали українців до досягнень європейської науки. Проте за тих часів українці, позбавлені власної держави, не мали вибору в царині освіти. Платню ж за навчання в єзуїтських навчальних закладах часто-густо ставало зречення батьківської віри, а відтак і національності, - адже після Берестейської унії діяльність єзуїтів була спрямована проти православної церкви.

Головною причиною занепаду православної церкви в Україні була втрата власної держави. Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу католицьких колегіумів і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, Українська православна церква мусила виробити власну систему освіти. Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.

• Становище Української православної церкви ускладнювалося й зовнішніми обставинами. Захоплений турками 1453 р. Константинополь утратив статус православ'я, а відтак не міг надати потрібної підтримки православній церкві України.
• Натомість із кожним роком дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати славу згаслого Константинополя. Проголошення 1589 р. самостійності Московського патріархату і надання його главі титулу патріарха Московського та всієї Русі надзвичайно занепокоїло українців, оскільки промовисто свідчило про наміри Московського царства щодо українських земель.

Дата добавления: 2015-05-22