Постаті

Хронологія подій

ЗАСАДНИЧІ ТЕЗИ

ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI ст. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ

МІСЦЕ ПОВСТАНЬ 20-30-х рр. XVII ст. У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

• Козацтво як стан польський уряд ліквідувати не спромігся, а отже, марними були сподівання, що козаки, здобувши величезний воєнний досвід, заживши європейської слави неперевершених вояків, загартувавшись у численних збройних змаганнях на рідній землі, добровільно зречуться прагнення вибороти волю.
• Повстання 30-х рр., попри їхню стихійність і незавершеність, засвідчили, що козацтво було провідною верствою українського суспільства, користувалося підтримкою всього населення, а його дії в боротьбі за права з кожним роком ставали більш організованими і цілеспрямованими.
• З огляду на це особливо прикметним видається повстання 1637-1638 рр. З-поміж інших воно відрізнялося і розмахом воєнних операцій, і кількістю учасників, і тривалістю.
• Мав той козацький виступ ще одну яскраву ознаку: вперше його керівники звернулись до всього населення України із закликами підтримати козаків. В універсалах, листах і грамотах чітко визначалася мета боротьби: визволити Україну від гніту Речі Посполитої, позбутися національно-релігійних утисків тощо.
• Повстання зазнало поразки, бо висунута його керівниками програма ще не стала загальнонародною. Звідси стихійність, брак належної згуртованості, розпорошеність сил повстанців та їхніх бойових дій - ті вади, через які козацько-селянські рухи 30-х рр. не мали успіху. Об'єднання українців навколо ідеї визвольної боротьби потребувало часу. Отож, десятиліття "золотого спокою" 1638-1648 р. для України було часом гуртування й нагромадження сил перед новим змаганням.

• Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
• Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів.

1556-1561 рр.	Створення Пересопницького Євангелія.
1582 р.	Запровадження в Речі Посполитій нового - григоріанського календаря.
1586 р.	Затвердження статуту Львівського братства Антіохійським патріархом Йоакимом.
1596 р.	Православний та уніатський собори в Бересті. Утворення на уніатському соборі греко-католицької церкви.

Гедеон Балабан - львівський єпископ (1565-1607). З 1590 р. брав участь у підготовці унії із Римом, однак напередодні Берестейського собору зайняв позицію князя Костянтина Острозького, ставши противником ідеї об'єднання церков. Мав напружені стосунки з Львівським ставропігійним братством.

Кирило Терлецький - церковний діяч, з 1572 р. - єпископ пінський і турівський. З 1585 р. - луцький і острозький. У 1589 р. разом з Іпатієм Потієм їздив до Риму, зустрічався з папою Римським і визнав його зверхність над українською православною церквою

Михайло Рогоза - один з організаторів Берестейської унії (1596). З 1590 р. як київський митрополит вів таємні переговори з польським королем про унію православної церкви з католицькою.

Дата добавления: 2015-05-22