Оборонні споруди

АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ

Літописи

Помітне місце в українському літописанні тих часів належало Густинському літопису, створеному у першій чверті XVII ст.

Драматична література й театр

У XVI – першій половині XVII ст. почала формуватися українська драматургія.

Щоправда, значних драматичних творів ще не було, хоча згадки про перші вистави датовано кінцем XVI ст. На початку XVII ст. набула поширення так звана шкільна драма.

У першій половині XVII ст. розвинувся український мандрівний ляльковий театр - вертеп.

• Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Острог.
• Виникало багато нових міст. Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів.
• Сприятливішими для появи нових міст були західноукраїнські землі, більш віддалені від кочового Степу.
• На Київщині, Брацлавщині, Волині, які за тих часів потерпали від татарських та ногайських нападів, міста здебільшого зникали із заселенням давніх городищ, коли для будівництва міських укріплень використовувалися вали і рештки оборонних споруд минулих часів.
• Містобудування XVI - першої половини XVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторами-європейцями. Деякі з архітекторів, чужинці за походженням, знайшли в Україні другу батьківщину і втілювали тут свої творчі задуми, поєднуючи набуті в Європі знання з місцевими традиціями.
• Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям - ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, пам'ятки, пов’язані з львівським Успенським братством - Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта. Авторами цих проектів були Павло Римлянин, Войтех Капінос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та ін.

• Міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров`я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.
• В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. Їхнє утвердження було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими.
• У XVI ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.

• Було перебудовано й замок в Острозі.
• Протягом XVI - початку XVII ст. перебудовувалась і Камянець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі.
• Слави нездоланних фортець у XVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Фортеця Броди, споруджена в 1630-1635 рр., була потужним укріпленням, що мало вигляд п'ятикутного замку з п’ятьма бастіонами, який із західного боку поєднувався із міським укріпленням з десятьма бастіонами.
• Будівництво замку в Бережанах було значно тривалішим. Розпочалося воно ще 1535 р. і здійснювалося за давньою (баштовою) системою. Згодом власники фортеці вирішили надати їй сучаснішого вигляду. Саме тому вежі-бастіони, споруджені в середині XVII ст., поєднувалися в ній з високими товстими мурами, характерними для давніших часів. Двох`ярусні галереї, мереживні навершя, тонке різьблення наближають замок до ренесансних палаців.
• Замки у Збаражі, Золочеві й Підгір’ях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою.
• Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами і вежами-бастіонами.
• Такими, зокрема, є Троїцький монастир у межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир.

Дата добавления: 2015-05-22