Після придушення козацьких повстань першої чверті XVII ст. посилилася колоніальна політика Польщі щодо України, що й потягло за собою Національно-визвольну війну.
Погіршення становища селянства в умовах засилля магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:
швидке закріпачення селян;
збільшення панщини та різних форм відробітків і податків на користь феодалів і держави;
посилення визиску селян орендарями панської землі.
Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців:
православні городяни мали селитися лише в спеціально відведених кварталах;
їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею;
усували від участі в місцевому самоврядуванні, обтяжували різними податками й повинностями.
Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану:
з особливою жорстокістю придушувалися будь-які вияви покозачення;
за "Ординацією..." всі козаки, за винятком 6-тисячного реєстру - відтоді складові частини польського війська - перетворювалися на кріпаків;
реєстровців позбавляли права обирати гетьмана і старшину - їх мав призначати польський уряд із шляхти;
на Запорожжі розміщувалися польські залоги, було відбудовано фортецю Кодак;
козакам заборонялося без згоди уряду ходити в морські й суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства. Їх зобов’язували виконувати всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.
Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликало масові протести:
православні зобов’язувалися сплачувати податки на утримання католицького духівництва; їм нерідко заборонялося провадити відправу, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади тощо;
закривалися існуючі, заборонялися будувати нові православні церкви й монастирі, а їхні володіння і майно конфісковувалися католицьким та уніатським духівництвом; натомість споруджувалися костьоли і кляштори;
збільшувалася кількість єзуїтських колегіумів, поширювався їхній вплив;
звужувалася сфера вживання української мови.
Отож, заходи, якими польський уряд супроводжував своє панування на українських землях, мали на меті цілковите їх загарбання й підкорення, тобто були колоніальними. Колоніальна політика уряду Речі Посполитої в середині XVII ст. загострила ситуацію в Україні, спричинивши загальнонародний виступ.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление