Богдан Хмельницький

Визвольну війну українського народу проти панування Речі Посполитої очолив Богдан Хмельницький.

Він народився 27 грудня 1595 р. в сім`ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові на Чигиринщині.

Навчався в школі при одному із монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові, тож, з одного боку, дістав традиційну українську освіту, а з іншого - прилучився до ідеї європейського Заходу. Таке поєднання озброїло Хмельницького ґрунтовними знаннями мов - книжної української, польської, латини, а також сприяло формуванню світогляду майбутнього гетьмана.

Після повернення зі Львова Богдан Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. в її складі вирушив у похід до Молдавії проти турків. Там, у битві на Цецорських полях, потрапив у полон.

Два роки перебував у турецькому полоні, де вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись із полону, повернувся на службу до Чигиринського полку.

Брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637-1638 рр.

Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, в грудні 1638 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов "Ординації...", зустрічався з польським королем. Протягом 1646-1647 рр. знову зустрічався з польським королем Владиславом ІV. Під час зустрічей обговорювалася справа участі козаків у воєнних діях Польщі проти Османської імперії.

Як свідчать факти, Богдан Хмельницький уже тоді готував повстання проти Польщі. Саме з цією метою він намагався використати плани польського двору щодо війни проти Туреччини, зокрема морський похід козаків у складі польського війська. Про задуми Хмельницького дізналися польські можновладці, що підтверджується подіями особистого життя майбутнього гетьмана. Суперечки з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським через маєток у Суботові, якого той хотів відібрати, привела Хмельницького влітку 1646 р. до Варшави. Відомо, що від короля Богдан отримав підтвердження своїх прав на Суботів. Проте це не спинило Чаплинського. На початку 1647 р. за його наказом було побито сина Хмельницького, а навесні того самого року Чаплинським захопив Суботів і вигнав звідти родину Хмельницького. Отож Богдан Хмельницький на власному досвіді переконався, що сваволя магнатів і панства в Речі Посполитій не має меж, і ніхто, крім козацтва, не захистить права скривдженого народу. Тому він разом із найближчими сподвижниками активно готував повстання. Наміри було виявлено, і восени 1647 р. Хмельницького заарештували. У середині грудня він з невеликим загоном козаків і сином Тимошем подався на Запорожжя.

ПІДГОТОВКА ЗБРОЙНОГО ВИСТУПУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок із козаками залоги на Січі й 25 січня оволодів нею. Його обрали гетьманом Війська Запорозького. Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу.

Заходи Богдана Хмельницького по підготовці збройного виступу:

• розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська.;
• налагодив виробництво пороху, організував купівлю зброї та боєприпасів;
• із початком воєнних дій досяг домовленості про перехід реєстрових козаків на бік повстанців;
• вів переговори з Туреччиною та особливо - з Кримським ханством.

Заручившись підтримкою Туреччини, в лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої.

У такий спосіб гетьман розв’язав проблеми:

• відсутності власної кінноти;
• уникнення несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Польщі.

Дата добавления: 2015-05-22