Утворення Малоросійської колегії

Свідченням цілковитого знищення державної автономії України стало утворення у квітні 1722 р. Малоросійської колегії.

• Указ було оголошено 29 квітня 1722 р.
• У ньому повідомлялося про створення Малоросійської колегії у складі шести офіцерів російських полків, розміщених в Україні, на чолі з бригадиром Вельяміновим.
• Гетьманщина виводилася з підпорядкування Колегії іноземних справ і підпорядковувалася Сенатові як звичайна провінція імперії.

Бригадир Вельямінов прибув до Глухова 21 липня 1722 р. На очолювану ним Малоросійську колегію покладалися надзвичайно широкі повноваження.

• Колегія перебрала все адміністративне керівництво Лівобережною Україною.
• Члени Малоросійської колегії мали наглядати за діяльністю гетьмана, генеральної та Полкової старшини.
• Вони контролювали встановлення і стягнення податків до царської казни, розквартирування російських солдат і офіцерів в Україні.
• Малоросійська колегія здійснювала контроль за діяльністю Генеральної військової канцелярії.
• Російські чиновники стежили за розподілом земельних володінь між офіцерами.
• Водночас Малоросійська колегія була вищою апеляційною установою.
• Крім того, Вельямінов мав право на власний розсуд втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний господар краю.

БОРОТЬБА КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ПРАВ УКРАЇНИ

• Царський указ про утворення Малоросійської колегії тяжко вразив Івана Скоропадського. В Україну гетьман повернувся з Москви, де був присутній на урочистостях з приводу перемоги в Північній війні, вкрай хворим.
• Відчуваючи близьку смерть, він доручив гетьманські обов'язки чернігівському полковнику Павлові Полуботку, який заступав його й на час поїздки до Москви.
• Павло Полуботок розгорнув активну діяльність, спрямовану на відновлення козацьких порядків.

• Наказний гетьман здійснив реформу суду з метою обмежити повноваження Малоросійської колегії.
• Він зробив Генеральний суд колегіальним, рішуче боровся проти хабарництва й тяганини у провінційних судах, установив порядок подання і розгляду апеляцій.
• У грудні 1722 р. Полуботок видав розпорядження, за яким скарги населення розглядалися від нижчої до вищої інстанції українського народу, а не подавалися безпосередньо Малоросійській колегії.
• Однак, попри енергійні заходи Полуботка й старшини, Петро І у квітні 1723 р. надав Малоросійській колегії такі повноваження, які робили її в Україні повновладною.
• Український уряд із його Генеральною військовою канцелярією підпорядковувався Малоросійській колегії.
• Численні клопотання (петиції), що містили основну українську вимогу - обрання нового гетьмана, цар відхилив.
• До того ж новим указом у квітні 1723 р. він позбавив гетьмана влади командувача козацького війська, передавши її генералу Голіцину, який очолював російське військо в Україні.
• 22 травня 1723 р. Полуботка разом із генеральним писарем і генеральним суддею було викликано до Петербурга.
• Проте наказний гетьман зволікав із від'їздом, готуючи нові документи з проханням про відновлення державних прав України. Складали дві чолобитні:
• одну мали підписати генеральна старшина й полковники,
• другу - полкова старшина й сотники.
• У червні Павло Полуботок вирушив на північ і 3 серпня дістався Петербурга.
• Після від'їзду наказного гетьмана рух за розширення автономії козацької держави очолив миргородський полковник Данило Апостол.
• Він, зокрема, домігся укладення Коломацьких чолобитних - статей, підписаних у середині серпня - на початку вересня 1723 р. на р. Коломак, що на Полтавщині, представниками козацької старшини.
• У них, як і в попередніх статтях, старшина скаржилася на зубожіння козаків і селян через військові повинності, неврожаї та обтяжливі збори Малоросійської колегії.
• Статті вкотре порушували питання про звільнення маєтків старшини від оподаткування.
• Йшлося також про хиби у судочинстві, що їх козацький уряд у змозі виправити без стороннього втручання.
• Насамкінець старшина просила дозволу обрати гетьмана.
• Підписані Коломацькі чолобитні Данило Апостол подав до Генеральної військової канцелярії.
• Урядовці, дізнавшись про плани Павла Полуботка, вирішили терміново надіслати до російської столиці посольство, з яким передати статті.
• Проте козацьких посланців затримала Малоросійська колегія. Тоді до Петербурга було таємно відправлено військового канцеляриста Івана Романовича.
• Недільного ранку 10 листопада 1723 р. посланець Генеральної військової канцелярії передав Коломацькі чолобитні особисто імператорові Петру І.
• Після подання "чолобитних" за наказом Петра І було заарештовано найактивніших її авторів.
• Понад рік тривали допити української старшини в Петербурзі.
• Проти наказного гетьмана було розпочато судову справу за звинуваченням у державній зраді - таємних зв'язках з гетьманом в еміграції Пилипом Орликом.
• Одначе судовий процес так і не відбувся, бо 18 грудня 1724 р. в Петропавловському казематі помер Павло Полуботок.

Дата добавления: 2015-05-22