Причини відновлення гетьманства

ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА. ДАНИЛО АПОСТОЛ

• Боротьба козацької старшини за дозвіл обирати гетьмана виявилася безрезультатною: після смерті Івана Скоропадського та наказного гетьмана Павла Полуботка вибори гетьмана не відбувалися.
• Україною правила Малоросійська колегія. Щоправда, спостерігалося деяке пом'якшення політики царату щодо України. Пов'язане воно було зі смертю Петра І в січні 1725 р.
• 8 лютого 1725 р. імператриця Катерина І звільнила з-під варти тих українських старшин, яких було ув'язнено разом із Полуботком.

• Влітку 1727 р. зросла напруженість у російсько-турецьких відносинах. Росія розпочала підготовку до нової війни. Уряд Петра ІІ, розраховуючи на військову потугу козаків, прагнув залучити на свій бік козацьку старшину.
• Було ліквідовано Малоросійську колегію й дозволено вибори гетьмана.
• Не останню роль в ухваленні такого рішення відіграла особиста зацікавленість Меншикова - провідної особи царського двору за малолітнього Петра ІІ.
• Меншиков сподівався в такий спосіб розширити й без того величезні маєтності на території України.
• В ситуації, що склалася, єдиним і незаперечним претендентом на гетьманство був Данило Апостол.
• На виборах, що відбулися 1 жовтня у Глухові і скидались радше на церемонію присяги, за 73-річного Апостола проголосували одностайно. Договірних статей, як і зі Скоропадським, укладено не було.

Отже, головною своєю справою Апостол вважав підписання традиційного російсько-українського договору.

• З цією метою новообраний гетьман вирішив скористатися поїздкою до Петербурга на коронацію Петра ІІ.
• У російській столиці український гетьман доклав неабияких зусиль, щоб зарадити справі: подав письмові петиції, зустрічався з впливовими сановниками.
• На початку березня Данило Апостол розпочав переговори з президентом Іноземної колегії графом Головкіним, передав йому підготовлені статті. Лише в серпні гетьман отримав як відповідь на свої пропозиції "Рішительні пункти". Вони мали форму указу царського уряду гетьманові.

"Рішительні пункти" 1728 р.

• Згідно з "новим договором" гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами.
• Дозволялося лише розв'язувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом, але під наглядом російського резидента.
• На військові уряди мали обиратися особи зі старшини, одначе затверджувалися вони імператором.
• Нижчу старшину затверджував гетьман. Вищою судовою інстанцією став Генеральний суд.
• Він складався з трьох росіян і трьох українців та очолювався гетьманом, але "головним суддею" вважався цар.
• Скасовано заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначалося, що нові землевласники мають коритися українській адміністрації.
• Нові статті значно обмежували й без того урізані права та вольності України.
• Що ж до гетьмана Апостола, то права йому надавалися навіть менші, ніж Скоропадському.

Отже, "Рішительні пункти" не були двостороннім договором. Вони мали вигляд розпорядження, нормативного акта верховної влади Російської імперії. Документ був покликаний регулювати внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини єдиної держави.

Дата добавления: 2015-05-22