Політика геноциду на окупованих територіях

• Ще до початку війни за наказом Гітлера створені спеціальні каральні загони – айнзацгрупи СС, на які покладались завдання масового фізичного знищення мирного населення. Із 4 айнзацгруп «А», «В», «С», «D», дві останні діяли в Україні. Так, лише в Бабиному Яру під Києвом з 29 вересня по 2 жовтня 1941 року було розстріляно близька 100 тис. чол.. переважно євреїв. Так реалізовувалась політика по винищенню 6 млн. євреїв, що проживали в Європі (політика Голокосту). З 2.5 млн. євреїв України за роки війни винищено близька 1,8 млн. чол.. Згодом перейшли до винищення українського населення. Було також організовано масове винищення військовополонених. В концтаборах було закатовано майже 1,5 млн. чол.. Всього за період окупації Україна втратила близько 4,5 млн. чоловік. В Україні було створено 180 концтаборів, 50 гетто, близька 300 місць масових страт населення.

5.3 Відповіддю на жорстокий окупаційний режим, стало розгортання руху Опору на території України. Він був представлений трьома політичними течіями:

- радянський партизанський рух;

- націоналістичний рух Опору, представлений різними військовими формуваннями, серед яких найвідомішою була ОУН-УПА;

- польськими арміями: про радянською Армією Людовою та керованою лондонським емігрантським урядом Польщі Армією Крайовою, що воювали, зокрема на українській території.

На початку війни партизанський рух практично не діяв, оскільки в 30-і роки були ліквідовані основні бази в прикордонних лісах, репресовані кадри. Проте з 29 червня 1941 року була поставлена задача створити мережу партизанських загонів і підпільних організацій на захвачених територіях. Але бракувало оснащення і кваліфікованих кадрів, тому ефективність була дуже незначною. До того ж органи гестапо та підрозділи СС активно виявляли та винищували ці формування. Так, на окупованих територіях було залишено 3500 загонів та груп, тоді як на червень 1942 року штаб партизанського руху мав відомості лише про 22 діючі загони. На першому етапі війни була дуже слабка підтримка населення, однією з причин була репресивна політика сталінщини: насильницька колективізація, голодомор.

Певну роль відігравала німецька пропаганда (позбавлення від сталінізму), а згодом каральні заходи проти тих, хто підтримував партизанський рух (тільки за перший рік війни каральні частини та війська СС за підтримку партизан знищили 90 тис. мирних жителів України.

Але незважаючи на всі репресивні і каральні заходи, партизанський та підпільний рух зростає. В кінці 1941 р. формуються партизанські загони, які згодом переросли у крупні з’єднання (С. Ковпака - на Сумщині, О. Федорова - Чернігівщина), та в прифронтовій смузі (Карнаухова – на Донбасі). Усього на початку 1942 року в Україні діяв 91 партизанський загін, чисельністю 7 тис. чоловік. Якщо у січні 1942 року здійснено 30 нападів, то у червні - 94. Відтягували на себе значну частку сил (120 тис чоловік) німецької армії.

30 травня 1942 року - для координації зусиль усіх партизанських загонів та груп створено Український штаб партизанського руху (УШПР) (на чолі з Т. Строкачем). УШПР починає надавати конкретну допомогу зброєю, боєприпасами, спеціалістами з ведення партизанської війни, сприяти координації дій з регулярними частинами Радянської армії.

В середині 1943 року починається формування партизанських з'єднань чисельністю по 3-5 тис. чоловік (Ковпак, Наумов, Сабуров). Невдовзі їх налічувалось вже 43 та близько 2 тис. загонів загальною чисельність до 100 тис. чол. Перед найкрупнішими з’єднаннями була поставлена задача передислокуватись на Правобережну Україну для розгортання там партизанського руху. Найкрупнішим став Карпатський рейд партизанського з’єднання Ковпака. З червня по жовтень 1943 року пройшли з боями до Карпат.

Однією з найважливіших операцій партизан стала оголошена в серпні 1943 року «рейкова війна» під час Курської битви. Були виведені з ладу тисячі кілометрів залізниць, сотні мостів, ешелонів ти самим зірвавши поставки техніки, зброї, боєприпасів на фронт. Восени 1943 р. аналогічною по масштабам стала операція «Концерт» разом з партизанськими загонами Росії, Білорусії та Молдавії.

Крім німців воювали також з загонами ОУН-УПА.

Діяльність партизан стала складовою частиною Великої Вітчизняної війни, за деякими даними майже 10% сил вермахту були зайняті боротьбою з партизанами.

5.4 Напад Німеччини на СРСР викликав сподівання у лідерів ОУН щодо можливості відновлення української державності. Ця вимога була головною при налагоджені взаємовідносин з гітлерівцями на першому етапі війни. Зокрема, в складі німецької армії з представників ОУН (Б) було створено батальйони "Роланд" і "Нахтігаль", які українцями розглядались як прообраз майбутньої української армії, а німецьке командування планувало їх залучати до каральних операцій проти поляків та євреїв.

Також лідерами ОУН (як бандерівцями, так і мельниківцями, були створені похідні групи, задача яких полягала в тому, щоб просуватися за німецькими військами та пропагувати ідею самостійної держави та організовувати органи місцевого самоврядування.

30 червня 1941 року у Львові з ініціативи ОУН(Б) було проголошено "Акт відновлення Української держави". Головна мета діяльності ОУН в цей період - ліквідувати головного ворога - більшовиків, створити самостійну Україну за допомогою Німеччини. Після проголошення "Акту":

• Створено український уряд (на чолі Я.Стецько);

• 6 липня створена Українська Національна Рада (очолив - К.Левицький);

• на місцях створюються органи самоуправління;

Але реакція Берліна на цю подію була вкрай негативною. Були заарештовані 300 представників (15 чол. було розстріляно) ОУН(Б), майже всі лідери,у тому числі С. Бандера та Я. Стецько. Згодом вони були направлені до концтабору Заксенхаузен.

А 1 серпня Галичина була приєднана до Краківського генерал-губернаторства.

Таким чином, з усіма спробами відновлення державності було покінчено і ОУН(Б) перейшла у підпілля, воюючи проти обох тоталітарних режимів.

Зовсім іншу політику зайняла інша течія – ОУН (М). Мельниківці рішуче відмежувалися від львівської акції по проголошенню Української держави і висловили бажання співпрацювати у боротьбі з більшовиками. В жовтні 1941 року у Києві почала діяти Українська національна рада (на чолі з професором М. Величківським), але невдовзі її діяльність була заборонена німцями, а ОУН (М) також переходить на нелегальне становище, ряд лідерів цього крила також були розстріляні.

Перші збройні формування почали створюватися ще в серпні 1941 року на Волині і Поліссі (їх створив прибічник уряду УНР в еміграції Т.Бульба - Боровець). Вони одержали назву «Поліська Січ» і налічували близька 10 тис. чол.., боролись переважно з окремими загонами Червоної Армії. Після вимоги німців розформуватися, перейшли до партизанської боротьби і були перейменовані на Українську Повстанську Армію, яка боролась як проти німців, так і проти радянських партизан.

З осені 1942 року керівництво ОУН (Б) взяло курс на створення власної партизанської армії. Новостворене військове формування, що виникло на Поліссі також одержало назву Української Повстанської Армії. Офіційною датою засновування вважається 14 жовтня 1942 року, але як єдина сила УПА починає діяти лише з сер. 1943 року. Згодом до неї приєдналися збройні формування Т. Булиби-Боровця та ОУН (М). Чисельність - близько 20 тис. чоловік; з цього часу веде активні дії. Цілі райони Волині визволені і контролювалися загонами УПА, створювались органи управління. Крім німців воювали з радянськими військами, загонами НКВС, формуваннями ОУН-М.

Зміна ситуації на фронті потребувала від ОУН-УПА змін в орієнтирах: в серпні 1943 року відбувся III Надзвичайний збір ОУН (Б), який проголосив Україну демократичною республікою, вільною від будь-якої нерівності, побудованої на принципах соціальної справедливості. Проголошувалось ряд демократичних свобод, 8-годинний робочий день, передача землі селянам, більша толерантність у національному питанні (залучати до побудови держави представників інших народів). При цьому закликали до боротьби на 2 фронти.

Наприкінці 1943 р. УПА мала вже 30-40 тис чоловік, для координації зусиль створено Головний Військовий штаб, УПА очолив Р. Шухевич.

Дата добавления: 2015-05-22