Результатом воєнних дій 1943 р. на Україні стало завершення визволення території Лівобережної України і створення сприятливих умов для визволення Правобережної України

ПЛАН

1. Воєнні дії на території України в 1943 р.

2. Рух Опору на завершальному етапі війни.

3. Визволення території України в 1944 р.

4. Наслідки та результати війни для України. Вклад українців у розгром фашизму.

5. Культура України в період Великої Вітчизняної війни.

5.1 Другий етап Великої Вітчизняної війни ознаменувався перемогою Червоної армії у Сталінградській битві (липень 1942 - лютий 1943 рр.). Одним з наслідків битви стало створення бази для початку визволення території України.

У грудні 1942 - лютий 1943 рр. була визволена частина Донбасу і Харківської області (хоча в кінці лютого частина визволених територій, в тому числі Харків, були втрачені).

Наступний етап визволення України розпочинається вже після Курської битви (5 липня-23 серпня 1943 р):

- серпень-вересень 1943 р. бої на Харківському напрямі, 23 серпня визволено Харків, завершено визволення Донбасу (8 вересня визволено м. Сталіно - нинішній Донецьк;

- жовтень-грудень 1943 року - визволено ряд міст Лівобережної України (Чернігів, Полтава, Дніпропетровськ, Запоріжжя, створено плацдарм для визволення Криму);

- вересень - листопад 1943 р. - битва за Дніпро (подолання збудованого в серпні 1943 р."Східного валу"). З великими втратами було форсовано Дніпро і створено кілька плацдармів на правому березі. 6 листопада 1943 р. - було визволено Київ.

5.2 Радянський партизанський рух - став важливим фактором, що забезпечував успішне просування радянських військ.

Основною метою діяльності партизан на завершальному етапі були:

- сприяти радянським військам у визволенні України;

- вести роз’яснювально-агітаційну роботу;

- поступово переносити свою діяльність вглиб ще окупованої німцями території.

Рух продовжує набирати масовості. В 1944 р. на Правобережній Україні діяло приблизно 350 підпільних організацій та приблизно 200 партизанських з'єднань, диверсійних груп, загонів. Партизанські загони визволили 47 міст (Рівне, Луцьк, Умань тощо). Продовжуються довготривалі рейди по тилам: січень-квітень 1944 р. Львівсько-Варшавський рейд однієї з дивізії Ковпака (під командуванням П.Вершигори). Під час рейду пройдено приблизно 2100 км територією України, Білорусії, Польщі. Паралельно рейд по західноукраїнським землям здійснило з'єднання піл командуванням М.Наумова. Велику допомогу надали партизани і при визволенні європейських країн: Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини.

На початку 1944 р. чисельність ОУН-УПА складала за різними даними до 80 тис. чол. Було прийнято рішення про передислокацію основних сил в район Волині і Карпат,щоб уникнути сутичок з регулярними частинами Радянської Армії. В цей час УПА практично припиняє опір німецьким військам, а з літа 1944 р. фактично переключилась лише на боротьбу проти радянської влади (після укладення компромісу між сторонами, в обмін на розвіддані, німецьке командування зобов’язалось постачати УПА зброєю, боєприпасами).

Зі вступом радянських військ на західноукраїнські землі почався новий етап радянізації, але на відміну від довоєнних заходів, ця політика відзначалась більшою безкомпромісністю та репресіями. Тому така політика викликала широкий опір місцевого населення і ОУН-УПА одержала широку підтримку.

Головна мета діяльності ОУН-УПА на даному етапі: запобігти утвердженню радянської влади на західноукраїнських землях, діючи не менш безкомпромісними методами.

В червні 1944 р. для координації і керівництва повстанським рухом створено Українську головну визвольну раду (президент - Кирило Осьмак).

При визволенні Правобережної України для боротьби з ОУП-УПА було перекинуто приблизно 30 тис. чол. з НКВС (привід - вбивство генерала М.Ватутіна - командуючого 1 Українським фронтом).

За період з лютого 1944 р. по грудень 1945 р. в результаті проведених каральних операцій (приблизно 40 тис). проти УПА, вбито приблизно 110 тис, заарештовано приблизно 125 тис, 40 тис. здались добровільно (обіцянка амністії). Втрати радянської сторони – до 30 тис. чол., (серед них - значна кількість державних і партійних керівників на місцях, голів колгоспів, агітаторів).

Таким чином, починаючи з 1944 р. на західноукраїнських землях розвернулась справжня громадянська війна.

5.3 3 січня 1944 р. починається загальний наступ радянських військ з метою визволення Правобережної України та загалом визволення всієї території СРСР. Найбільш важливі операції цього етапу:

- 25.01. - 17.02.1944 р. - 1 та 2 Український фронти здійснюють Корсунь-Шевченківську наступальну операцію (оточено і ліквідовано 80 тис. угрупування німців).

- паралельно силами 1 Українського фронту проведена Рівненсько-Луцька операція, 2 лютого визволено Луцьк і Рівне.

- наприкінці січня 3 та 4 Український фронти розпочали Нікопольсько-Криворізьку наступальну операцію, відповідні міста визволено 8 та 22 лютого 1944 року.

- протягом березня-квітня проведена Проскурівсько-Чернівецька операція (1 Український фронт), в результаті якої радянські війська вийшли у передгір’я Карпат;

- паралельно війська 2 Українського фронту провели Умансько-Ботошанську операцію в ході якої війська вперше 26 березня вийшли на державний кордон СРСР і почали воєнні дії на території Румунії.

- війська 3 Українського фронту провели наступальні операції на Півдні: визволено Херсон, Миколаїв (28 березня), Одесу (10 квітня)..

- 08.04-12.05 силами 4 Українського фронту проведена Кримська наступальна операція, яка завершилась повним визволенням Криму. За рішенням ДКО були виселені кримські татари, греки, болгари, вірмени до Середньої Азії.

- 13.07-29.08 Львівсько-Сандомирська операція (1-й Укр. фронт). Визволені західні області УРСР і війська вступили до Польщі.

- у жовтні відбулась Карпатсько-Ужгородська операція (2 і 4 Укр. фронт), результатом якої стало визволення Закарпатської України. 28 жовтня 1944 р. - завершено визволення всіх етнічних українських земель (останнім - с. Лавочне Дрогобицького району).

Звільнивши Україну, війська 4-х Українських фронтів взяли участь в боях за Польщу, Чехословаччину, Угорщину, та інші країни Європи. Завершили війну у Німеччині.

5.4 В ході війни УРСР здобуває шанс на розширення своїх прав:

В січні 1944 р. на Пленумі ЦК ВКП(б) прийнято рішення про надання республікам самостійності у деяких питаннях (зокрема, мати власні наркомати оборони, закордонних справ, мати власні військові формування).

Причина: бажання Сталіна розширити представництво від СРСР в ООН (щоб мати більший вплив).

В лютому 1944 р. - згідно рішення Пленуму партії створено НКЗС (очолив - Дмитро Мануїльский); в березні 1944 р. - НКО (генерал Василь Герасименко), хоча збройні національні формування не були створені і НКО підпорядковані ті, що були розміщені на території України.

За рішенням Кримської конференції членство в ООН крім СРСР, отримали лише УРСР і БРСР, а не всі республіки окремо, як того хотів Сталін (політика їх в міжнародних відносинах повністю підпорядковувалась загальнодержавній).

Внесок українців у загальну перемогу:

• воювало близько 4,5 млн. українців, більшість - у складі Червоної Армії, 150 тис. - в партизанських загонах, 80 тис. – в ОУН-УПА, 120 тис. - в арміях союзників, 220 тис. – на боці Німеччини, зокрема в дивізії СС «Галичина»;

• 2,5 млн. українців нагороджено різними орденами та медалями (з них 2072 удостоїлись найвищого звання - Героя Радянського Союзу);

• чимало українців стали видатними полководцями (В.Герасименко, С.Тимошенко, П.Рибалко, Р.Малиновський тощо);

• на відзнаку мужності та героїзму почесне звання «місто-герой» було присвоєно Києву, Одесі, Керчі, Севастополю.

Наслідки війни для України:

Людські втрати становили приблизно 8 млн. чоловік(2,5 млн. - на фронті, 2,4 млн. - вивезено на примусові роботи, 3,9 млн. - під час окупації), загалом населення скоротилось з 41,9 млн. до 24,4 млн.(багато покинули територію України самостійно).

(Питання про матеріальні втрати буде розглянуто в наступній темі).

5.5 Початок Великої Вітчизняної війни і трагічні події 1941-1942рр. стали передусім для діячів культури подією, що примирила їх з керівництвом країни, на певний час забути період "розстріляного відродження" і зробити все можливе для порятунку країни. Гасло "Все для фронту, все для перемоги", торкнувся також і культурних діячів, багато з яких вступили до лав Червоної Армії, підпільних організацій. Агітаційні групи письменників, театральні колективи часто виїжджали на фронт із концертами. Зусиллями інтелігенції були евакуйовані наукові заклади, цінне устаткування, твори мистецтва. В евакуації продовжували роботу АН УРСР (м. Уфа), оперні театри Києва і Харкова, кіностудії, вищі навчальні заклади (близька 70).

За роки війни українській культурі нанесено величезний збиток:

- загинули тисячі діячів культури на фронті, на окупованій території, тощо;

- зруйновано значну кількість культурних та освітніх закладів: шкіл, театрів, вивезено до Німеччини твори мистецтва, цінні книги (за матеріалами державної надзвичайної комісії по розслідуванню злочинів нацистських загарбників встановлено: зруйновано 151 музеїв, 660 кінотеатрів, 110 приміщень ВНЗ; 6,8 тис. шкіл, 62 театри; вивезено 330 тис. музейних експонатів, 50 млн. книг);

- матеріальний збиток, нанесений культурі становив 126 млн. крб.;

- ідеологічна обробка населення окупаційними властями, репресії проти діячів культури, що намагались вести контрпропаганду;

В умовах воєнних дій освітня галузь працювала, в основному в евакуації; в місцях компактного поселення українців працювало близька 5,5 тис. українських педагогів і функціонувало близька 100 шкіл з українською мовою навчання.

Аналогічно працювали і вищі навчальні заклади. (Одеський, Київський, Харківський університети, тощо).

На визволених територіях відновлювали свою роботу школи (у 1945р. їх було вже 30,5 тис.), 154 вищі навчальні заклади, підрозділи АН УРСР.

Наука також розвивалася, але відповідно до воєнного часу тематика багатьох інститутів була переорієнтована. Поєднуючи свої зусилля з вченими і науковцями інших республік, представники української науки брали активну участь у розробці нових видів озброєння:

- інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є. Патоном застосував метод, що покращив якість танків та швидкість їх виробництва (за роки війни вироблено 102 тис. танків проти 48 тис. на користь СРСР).

- винайдено метод виплавки броньованих сталей (академік М. Доброхотов).

- створено ряд приладів для удосконалення озброєння ВМФ (фізико-технічний інститут АН УРСР);

- інститут біохімії АН УРСР (акад. О. Палладін) створив препарат для згортання крові, тощо.

Вагомий внесок у розгром фашистів належить українській літературі та мистецтву. За роки війни написано понад 120 книжок, збірок брошур. Українські письменники в основному працювали військовими кореспондентами, редакторами (газети "За Радянську Україну", "Красная Армия").

Зняті відомі кінофільми "Битва за нашу Радянську Україну", "Перемога на Правобережній Україні" "Мати" (режисер - О. Довженко). Картина "Райдуга» (режисер - Марк Донськой) здобула премію "Оскар".

З початку війни тема захисту вітчизни стала основою творчості українських художників, основною формою їх робіт стали плакати, листівки, карикатури (В. Корецький "Воїн Червоної Армії; врятуй"; В. Литвиненко "Україна вільна!");

Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відоміх акторів понад 50 евакуйованих українських театрів, були відряджені на фронт, виступали у госпіталях, колгоспах, заводах.

Велику роль у мобілізації і піднятті бойового духу населення на боротьбу з фашизмом справляло радіо. Воно ставало джерелом інформації про ситуацію на фронтах для громадян, що проживали на окупованих територіях. У листопаді 1941р. почали працювати українські радіостанції ім. Шевченка в Саратові та "Радянська Україна" в Москві; 1942р. - почала свою роботу радіостанція "Партизанка", у 1943р. в прифронтовій смузі - пересувна радіостанція "Дніпро".

Таким чином українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і ненависть до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.

6. Закріплення нового матеріалу завершується співбесідою за такими питаннями:

Середній рівень навчальних знань:

- Назвіть основні воєнні операції періоду визволення Лівобережної України.

- Визначте основні етапи визволення України від німецько-фашистських загарбників у 1944 р. та розкрийте їх зміст.

- Розкажіть про внесок воїнів-українців в перемогу над Німеччиною.

Достатній рівень навчальних знань:

- Чому німецьке командування надавало великого значення утриманню території України в своїх руках?

- Чим було викликане розширення прав союзних республік і чому воно було реалізоване?

- Які досягнення української науки, зроблені в період війни, були актуальними і в подальший період?

Високий рівень навчальних знань:

- Що, на вашу думку, перешкоджало налагодженню координації дій проти німецьких військ між ОУН-УПА та радянськими партизанами?

- Чи мала ОУН-УПА шанс на перемогу в боротьбі з радянською владою?

- Як Ви вважаєте, чи змінилися форми ідеологічного контролю за культурою з боку сталінського керівництва в період війни?

Домашнє завдання:

- повторити матеріал лекції;

- опрацювати рекомендовану літературу по темі;

План заняття

Дисципліна: Історія України.

Дата добавления: 2015-05-22