Кіммерійський період

Тема 2. ПОСЕЛЕННЯ РАННЬОЗАЛІЗНОЇ ДОБИ

Епоха бронзи

Епоха бронзи (свою назву отримала від штучного металу – бронзи: сплаву міді з оловом, свинцем, миш’яком або сурмою) –ІІ – початок І тисячоліття до н.е. Спочатку бронзові речі і зброя завозилися з Кавказу, а потім з’явилися і місцеві майстри. Скотарські племена відокремлюються від землеробських - відбувається перший поділ праці. Землеробство стає орним – була винайдена соха. Зростання продуктивності виробництва призвело до зосередження запасів їжі в руках окремих осіб, що викликало майнову нерівність серед людей, формування приватної власності. Одні потяглися до зброї, щоб відібрати чуже майно, інші – щоб захистити його й себе. Почалося швидке вдосконалення зброї (мечі, списи, щити, панцирі і т.п.). Виникла необхідність у силі, яка б регламентувала внутрішнє життя людських колективів і забезпечувала захист від зовнішніх посягань. В середині ІІ тисячоліття до н.е. було відкрито виплавлення заліза. Зброя і знаряддя праці вдосконалюються. Завдяки суспільному поділу праці, посиленню міграцій, зростанню нерівномірності економічного розвитку розвиваються індивідуальні риси окремих племен. Починають формуватися етнічні спільності людей, виділяється племінна верхівка. Соціальне розшарування зруйнувало первіснообщинний лад.

1.Кіммерійський період.

2. Скіфська доба.

3. Сарматська держава.

4. Античні міста - держави Північного Причорномор’я.

Приблизно з Х ст. до н. е. до середини VII ст. до н.е. все степове Причорномор’я від Дону до Дністра, а також Кримський і Таманський півострови населяли племена кіммерійців. За мовою вони були іранцями, мали тюркське походження. Швидше за сусідні племена вони перейшли до кочового скотарства. Розводили в основному коней; першими перейшли до використання заліза (самі почали його виплавляти).

Кіммерійський народ складався з племен, об’єднаних в союзи на чолі з царями – вождями. Кіммерійці були першим народом, що мав царів, які формувалися з родової та племінної знаті. Держава мала рабовласницький характер. Всі згадки про кіммерійців у давніх письмових джерелах пов’язані з їх військовими походами. Сильне кіммерійське військо, що складалося з загонів вершників, озброєних чудовими сталевими і залізними мечами і кинджалами, луками з довгими стрілами, бойовими молотками і булавами, наганяло жах на міста в Малій Азії, воювало з Урарту і Ассирією. Нападали кіммерійці і на півночі на осіле населення Лісостепу, постійний натиск кіммерійців відчували землеробські племена так званої чорноліської культури. Проте ці напади були менш вдалими, тому що здобич була меншою, та й праслов’яни мужньо і вдало оборонялись, створюючи загони за кіммерійським же зразком. Саме в цей період на півдні Лісостепу почали виникати укріплені поселення з розвинутою фортифікаційною системою.

Постійних поселень кіммерійці не мали, жили в тимчасових таборах і зимівниках. У них були ковалі і кузні, де виготовляли чи не найкращі мечі того часу. Під ударами більш войовничих, чисельніших і краще озброєних племен скіфів кіммерійці вимушені були відступити з території України.

Дата добавления: 2015-05-22