Текст опитувальника РСК

І

Сумарне число балів	Рівень вашої стійкостідо стресу
51-54	1 - дуже низький
47-50	2 - низький
43-46	3 - нижчий від середнього
39-42	4 - трохи нижчий від середнього
35-38	5 - середній
31-34	6 - трохи вищий від середнього
27-30	7 - вищий від середнього
23-26	8 - високий
18-22	9 - дуже високий

Чим менше число (сумарне) балів ви набрали, тим вища стійкість до стресу і навпаки.

Якщо у вас 1 -й і навіть 2-й рівень стійкості до стресу, то вам необ­хідно кардинально змінювати свій спосіб життя.

Метод дослідження рівня суб'єктивності контролю психічної стабільності (РСК)*

Дана методика дозволяє порівняно швидко та ефективно оціню­вати сформований у досліджуваного рівень суб'єктивного контро­лю над різноманітними життєвими ситуаціями і придатна для за­стосування в клінічній психодіагностиці, при профдоборі, сімейній консультації тощо. Розроблена в НДІ ім. Бехтерева (Москва).

Вперше подібні методи були апробовані в 60-х роках в США.

Найвідомішим із них є шкала локус контролю Дж. Роттера. Ця шкала грунтується на двох принципових положеннях.

1. Люди розрізняються між собою тим, як і де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Можливі два полярних типи такої локалізації: екстернальний та інтернальний.

* Тести «Рішучість» і «Упевненість у собі», «Самооцінка стійкості до стре­су», «РСК» стилічно та семантично доопрацьовані нами у зв'язку з наявні­стю огріхів у першоджерелі. Взято із: Психология личности: тестьі, опросни-ки, методики (Авторьі составители: Н.В. Киршева и Н.В. Рябчикова. - М.: Геликон, 1995.-220 с.

У першому випадку людина вважає, що події, які з нею відбува­ються, є результатом дії зовнішніх сил - випадку, інших людей тощо.

В другому випадку людина інтерпретує значущі події як резуль­тат своєї власної діяльності.

Іншими словами, цей опитувальник має на меті розкрити таку якість людини, як трактування поняття «хто винуватий?» (В.Л.).

Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі, який простягається від екстернального до інтернального типу.

2. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний по відношенню до будь-яких подій і ситуацій, з якими йому доводиться стикатися. Один і той же тип контролю характеризує поведінку осо­бистості як у випадку невдач, так і при досягненні успіхів, причому це рівною мірою стосується різних сфер соціального життя.

Отже, ця оцінна характеристика особистості «хто винуватий?» є практично сталою величиною і майже не піддається корекції, як, скажімо, темперамент (В.Л.).

Встановлено зв'язок поведінки і параметрів особистості з екстер-нальністю-інтернальністю.

Комформна і поступлива поведінка більш властива людям з ек-стернальним локусом.

Інтернали, на відміну від екстерналів, менш схильні підпоряд­ковуватися тиску інших, чинять опір, коли відчувають, що ними маніпулюють; вони сильніше реагують, ніж екстернали, на втрату особистої свободи.

Люди з інтернальними локусами контролю краще працюють на самоті, ніж під спостереженням або під час відеозапису. Для екстер­налів характерна зворотна тенденція.

Інтернали та екстернали розрізняються за засобами інтерпре­тації різних соціальних ситуацій, зокрема за способами отримання та механізмами аналізу інформації. Інтернали активніше шукають інформацію і зазвичай більш інформовані, ніж екстернали.

У інтерналів виявлена активніша, ніж у екстерналів, позиція сто­совно свого здоров'я: вони більше знають про свій стан, більше тур­буються за своє здоров'я, приймають профілактичні міри.

Екстернальність корелюється з тривожністю, депресивним ста­ном, психічними захворюваннями. Інтернали надають перевагу не-примусовим методам психокорекції.

Опитувальник РСК складається із 44 пунктів. На відміну від шка­ли Дж. Роттера, в нього включені пункти, які вимірюють екстер-

нальність-інтернальність в міжособистісних стосунках, а також пун­кти, які вимірюють рівень суб'єктивності контролю стосовно хворо­би і здоров'я.

У наведеному варіанті опитувальника «Б» відповіді подаються за бінарною шкалою «так» - «ні».

№п/п	Зміст запитань	Так	Ні
1.	Просування по службі більше залежить
	від вдалого збігу обставин, ніж від здібностей
	і зусиль людини.
2.	Більшість розлучень відбувається тому, що
	люди не захотіли пристосуватися один
	до одного.
3.	Хвороба - справа випадку; якщо вже
	судилося захворіти, то нічого не вдієш.
4.	Люди виявляються самотніми від того, що
	самі не проявляють зацікавленості і добро-
	зичливості до оточуючих.
5.	Здійснення моїх бажань часто залежить
	від везіння.
6.	Марно витрачати зусилля на те,
	щоб завоювати симпатію інших людей.
7.	Зовнішні обставини - батьки і добробут -
	впливають на сімейне щастя не менше, ніж
	стосунки подружжя.
8.	Я часто відчуваю, що мало впливаю на те,
	що зі мною відбувається.
9.	Як правило, керівництво виявляється
	ефективнішим, якщо повністю контролювати
	дії підлеглих, а не покладатися на їхню
	самостійність.
10.	Мої оцінки в школі частіше залежали від
	випадкових обставин (наприклад, від настрою
	учителя), ніж від моїх власних зусиль.
11.	Коли я будую плани, то я взагалі вірю,
	що зможу здійснити їх.

№п/п	Зміст запитань	Так	Ні
12.	Те, що багатьом людям здається вдачею або
	везінням, насправді є результатом тривалих
	цілеспрямованих зусиль.
13.	Думаю, що правильний спосіб життя може
	більше зарадити здоров'ю, ніж лікарі та ліки.
14.	Якщо люди не підходять одне одному, то,
	як би вони не старались, налагодити сімейне
	життя все одно не зможуть.
15.	Те добро, що я роблю, зазвичай гідно
	оцінюється іншими.
16.	Діти виростають такими, якими їх виховують
	батьки.
17.	Думаю, що випадок або доля не відіграють
	важливої ролі в моєму житті.
18.	Я стараюсь не планувати далеко наперед,
	тому що багато що залежить від того,
	як складуться обставини.
19.	Мої оцінки в школі найбільше залежали
	від моїх зусиль і міри підготовленості.
20.	У сімейних конфліктах я частіше відчуваю
	вину за собою, ніж за протилежною
	стороною.
21.	Життя більшості людей залежить від збігу
	обставин.
22.	Я віддаю перевагу таким керівникам,
	при яких можна самостійно визначати, що
	і як робити.
23.	Думаю, що мій спосіб життя жодною мірою
	не є причиною моїх хвороб.
24.	Як правило, саме невдалий збіг обставин
	заважає людям домогтися успіху в своїй
	справі.
25.	Врешті-решт за погане управління органі-
	зацією відповідальні самі люди, які в ній
	працюють.
26.	Я часто відчуваю, що нічого не можу змінити
	в стосунках, які склалися в сім'ї.

№п/п	Зміст запитань	Так	Ні
27.	Якщо я дуже захочу, то зможу схилити до себе
	майже будь-кого.
28.	На підростаюче покоління впливає так багато
	різних обставин, що зусилля батьків по їхньо-
	му вихованню часто виявляються марними.
29.	Те, що зі мною стається, - це справа моїх
	власний рук.
ЗО.	Тяжко буває зрозуміти, чому керівники
	чинять так, а не інакше.
31.	Людина, яка не домоглася успіху в своїй робо-
	ті, скоріш за все не доклала достатньо зусиль.
32.	Найчастіше я можу домогтися від членів моєї
	сім'ї того, чого хочу.
33.	У прикрощах і невдачах, які були в моєму
	житті, найчастіше більшою мірою винні інші
	люди, ніж я сам.
34.	Дитину завжди можна уберегти від простуди,
	якщо за нею дивитися і правильно її одягати.
35.	У складних ситуаціях я волію зачекати, поки
	проблеми не розв'яжуться самі по собі.
36.	Успіх є результатом наполегливої праці
	і не залежить від випадку або талану.
37.	Я відчуваю, що від мене більше, ніж від
	будь-кого, залежить щастя моєї сім'ї.
38.	Мені завжди було важко зрозуміти, чому я по-
	добаюсь одним людям і не подобаюсь іншим.
39.	Я завжди волію приймати рішення і діяти
	самостійно, а не сподіватися на допомогу
	інших людей чи на долю.
40.	Шкода, але заслуги людини часто залишають-
	ся невизнаними, не дивлячись на всі її чесноти.
41.	У сімейному житті бувають такі ситуації, які
	неможливо вирішити навіть при сильному
	бажанні.
42.	Здібні люди, які не змогли реалізувати свої
	можливості, повинні звинувачувати в цьому
	тільки самих себе.

№п/п	Зміст запитань	Так	Ні
43.	Багато з моїх успіхів стали можливими
	тільки завдяки допомозі інших людей.
44.	Більшість невдач у моєму житті сталася від
	неуміння, незнання або лінощів і мало
	залежала від того, щастить мені чи ні.

КЛЮЧ ДО МЕТОДИКИ

Якщо на більшість суджень ви відповідали «так» (більше 22 за­питань), то у вашій психіці переважає інтернальність, тобто ви зви­нувачуєте більшою мірою себе і покладаєтесь більше на себе, ніж на зовнішній вплив і обставини.

Якщо на більшість суджень ви відповідали «ні» (більше 22 запи­тань), то у вашій психіці переважає екстернальність, тобто вам здається, що ваші успіхи і невдачі більшою мірою залежать не від вас, а «від того хлопця».

Якщо ви в основному відповідали «так» на запитання 2, 4, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 22, 25, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 39, 42, 44 і «ні» на питання 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 18, 21, 23, 24, 26, 28, 30, 33, 35, 38, 40, 41, 43, то це вказує на вашу загальну інтернальність.

Вияв індивідуальної здатності до емпатії за методикою «Рівень емпатії» І.М. Юсупова*

Загальні відомості

Емпатія - співчуття - вміння поставити себе на місце іншого, здатність розуміти внутрішній світ іншої людини, проникати в її відчуття, відгукуватись на них і співчувати іншим.

* Методики «Рівень емпатії» та «Оцінювання індивідуальної агресивності» взяті із: «Дослідження особистості студента як суб'єкта майбутньої професійної діяльності. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Психологія діяльності і освітній менеджмент» для студентів усіх спеціальнос­тей денної форми навчання (Укл.: В. А. Козаков, В.С. Лозниця, М.В. Артюшина, Г.М. Романова, Л.В. Музичко, Л.Л. Борисенко. - К.: КНЕУ, 1998. - 64 а).

Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних відносин, до­помагає встановити емоційний контакт, робить поведінку людини соціально обумовленою.

Розвинута емпатія - ключовий фактор успіху в тих видах діяль­ності, які потребують вчування у світ партнера по спілкуванню: у педагогіці, мистецтві, медицині, управлінні, але вона також обумов­лює гарні стосунки з людьми в будь-яких сферах життєдіяльності. Ця якість нашої психіки притаманна кожному, але розвинута не в усіх однаково.

Жінки більш емпатійні, ніж чоловіки: вони перевершують ос­танніх у своїй схильності до співчуття, більш дбайливі і уважні до своїх вихованців і пацієнтів, більш інформовані про життя своїх підлеглих, більш сприйнятливі до чужих ідей та ін. Це можна пояс­нити специфікою їх соціальної ролі: виховувати. Чоловіки ж звичай­но намагаються не відчувати, а активно вдосконалювати своє ото­чення, контролювати свої почуття.

У спілкуванні емпатія проявляється в тому, що діє установка на розуміння не стільки безпосереднього змісту того, про що говорить­ся, скільки вчування в прихований смисл висловлення, в стан парт­нера, який проявляється в його інтонації, позі, жестах. Це розуміння тону промови, наслідком чого є адекватне емоційне реагування. Відображення почуттів співрозмовника підказує йому, що його емо­ційний стан зрозумілий. Таким чином емпатія - це якість, яка найбільш допомагає досягненню справжньої мети спілкування -обміні особистісно значущими смислами.

Встановлення свого рівня емпатії допоможе своєчасно розпочати її розвиток для досягнення в майбутньому ефективної професійної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-23