Список літератури. Зовнішнє освітлення — один з важливих видів зовнішнього благоустрою міста

Зовнішнє освітлення

Зовнішнє освітлення — один з важливих видів зовнішнього благоустрою міста. Головне його завдання — створення умов для безпечного руху автотранспорту і пішоходів у вечірні й нічні години. Однак цим не обмежується роль зовнішнього освітлення, воно виконує також певну санітарно-гігієнічну функцію. Слабке освітлення вимагає напруження зору і зайвих фізичних і нервових зусиль осіб, які знаходяться на вулицях у темний час доби. Практика показує, що освітлення вулиць має певний вплив на успішну боротьбу з випадками порушення громадського порядку і недисциплінованості окремих громадян на вулицях.

Зовнішнє освітлення виконує також декоративну роль.

Джерелом даних про інфраструктуру зовнішнього освітлення є інвентаризація і звітні матеріали підприємств.

Інвентаризація об'єктів зовнішнього освітлення проводиться одночасно з інвентаризацією міських електричних мереж. Вона містить дані про опори, арматуру (тип світильників, їхня кількість, висота установки, відстань між світильниками, потужність світильників — кожного окремо і сумарна).

Узагальнена характеристика інфраструктури освітлення міст має такі показники:

1. Загальна протяжність освітлених частин вулиць, проїздів і набережних.

2. Загальна довжина повітряних і кабельних мереж.

3. Число світильників, з них газорозрядних.

4. Число світильників у комунальній і окремо у відомчій власності з поділом їх за системами керування -телемеханічної, дистанційної та ін.

Ці дані дозволяють встановлювати якісні похідні показники, що характеризують стан зовнішнього висвітлення:

1) відношення протяжності освітлених частин вулиць до всієї їхньої протяжності, що характеризує ступінь охоплення зовнішнім освітленням міста;

2) щільність мережі — середня кількість світильників на 1 км освітлених частин вулиць; (щільність мережі обчислюється для всієї протягу освітлених частин вулиць і окремо для вулиць з газорозрядними світильниками).

3) середня потужність 1 світильника.

Показники освітленості вулиць (ступінь охоплення, щільність мережі) визначають не тільки для міста в цілому, але і для окремих магістралей залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів. Чим більше рух, тим вище повинна бути освітленість.

Показники зовнішнього висвітлення доповнюють зіставленням фактичного рівня освітленості з нормативним.

1. Агаджанов Г.К. Економіка водопровідно-каналізаційних підприємств. - Харків: Вища школа, 2000. — 303 с.

2. Бусалов Е.Ф. Организация управления в городском хозяйстве. – М.:МИУ, 1982. – 137с.

3. Грингауз Ф.И. Санитарно-технические работы. - М.: Высш. шк, 1968. – 408с.

4. Губарь С.А., Флер М.З. Температурный и тепловой режимы в топке жаротрубных теплогенераторов для локального теплоснабжения: // Коммунальное хозяйство городов. Научно – технический сборник. - К: Техніка, 2004. - №58 – С.121-126.

5. Дегтярев Н.И., Бондаренко Г.И. Земля и недвижимость как важнейший материальный ресурс городского хозяйства // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вип. 37. - К.: Техніка, 2002. - С. 90-94.

6. Закон України «Про житлово- комунальні послуги» № 1875-1У від 24.06.2004. // Відомості Верховної Ради України. –2004. - №14.

7. Закон України «Про місцеве самоврядування» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 25.

8. Карлова О.А. Технологія виробництва в міському господарстві. – Харків: ХНАМГ, 2005. - 156 с.

9. Костюк В.О. Техніко – економічний аналіз діяльності підприємства міського господарства: Навч. посібник. – Харків: ХДАМГ, 2002 – 162 с.

10. Маляренко В.А., Голощапов В.Н., Лысак Л.В. Централизованное теплоснабжение и энергосбережение в стратегии устойчивого развития крупных городов: // Коммунальное хозяйство городов. Научно – технический сборник. Вып. 57 К.:. Техника, 2004г. – С. 211-220с.

11. Порядок визначення нормативів забезпечення населення послугами водотеплопостачання та водовідведення. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.99 р. №36.

12. Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2005 – 2005 роки та на період до 2010 року. Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.02 р. №139.

13. Про Концепцію державної житлової політики. Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. 1995. - № 27

14. Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні. Постанова Кабінету Міністрів України № 150 від 27.02.1995 р.

15. Титяев В.И., Кислощаев А.Г. Организация управления и планирования жилищно-комунального хозяйства.—Харьков.: Вища школа, 1980.- 120 с.

16. Титяев В.И., Дегтярев Н.И., Бондаренко Г.И., Чистякова И.А. Инвентаризация и оценка недвижимости городского хозяйства. - Харьков: ФАКТОР, 2004.- 430с.

17. Торкатюк В.И., Соловьев А.В., Нохрина Л.А. Формирование многоуровневой системы оценки устойчивого развития городов //Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн.сб. Вып. 37 – К.: Техніка, 2002. -№37. – С. 16-22.

18. Юр’єва Т.П. Економіка підприємств міського господарства: Навч. посібник. – Харків: ХДАМГ, 1997. – 170 с.

19. Файнберг А.И. Экономика, организация и планирование городского хозяйства: Учебник / Колл. авторов. - М.: Стройиздат, 1969.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ............................................................................................................................3

Дата добавления: 2015-05-23