Поділ трудових процесів - основа організації праці і функціонування виробництва

ТЕМА 6 ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

ПЛАН

1.Поділ трудових процесів - основа організації праці і функціонування виробництва

2.Організація праці на підприємстві

3.Нормування робочого часу та класифікація його витрат

Економічні системи засновані на поділі праці, тобто на розмежуванні видів діяльності. У тій чи іншій формі поділ праці існує на всіх рівнях: від світового господарства до робочого місця. Розмежування праці в економіці країни здійснюється за групами галузей: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля тощо. Великі підприємства мають складну структуру, яка характеризується поділом праці між виробничими підрозділами і групами персоналу.

Основними видами поділу праці на підприємстві є: функціональне, технологічне і предметне.

За виконуваними функціями звичайно виділяють чотири основні групи персоналу: керівники, фахівці (інженери, економісти, юристи і т. д.), робітники й учні.

Технологічний поділ праці зумовлений виділенням стадій виробничого процесу і видів робіт (цехи, ділянки - ливарний, штампувальний, зварювальний та ін.).

Предметний поділ праці передбачає спеціалізацію виробничих підрозділів і співробітників на виготовлення визначених видів продукції (вироби, вузли, деталі). Виходячи з функціонального, технологічного та предметного поділу праці формуються професії та рівні кваліфікації.

Професія характеризується заняттями й навичками, необхідними для виконання певного виду робіт.

Кваліфікаційний поділ праці визначається розходженням робіт за їх складністю, що є найважливішим чинником диференціації оплати праці (за розрядами єдиної тарифної сітки). При виборі найбільш ефективного рівня диференціації виробничого процесу враховують технічні, психологічні, соціальні й економічні межі поділу праці. Технічні межі зумовлені можливостями устаткування, інструментів, пристосувань, вимогами до споживчих якостей продукції.

Психологічні межі визначаються можливостями людського організму, вимогами збереження здоров'я та працездатності (зокрема, облік монотонності праці).

Соціальні межі зумовлені вимогами до змісту праці, його необхідної розмаїтості.

Економічні межі характеризують вплив поділу праці на економічні результати виробництва, зокрема, на сумарні витрати трудових і матеріальних ресурсів.

Основні поняття організації праці на підприємстві характеризуються такими процесами:

§ виробничим - коли вихідні матеріали перетворюються на готову продукцію;

§ технологічним - коли відбувається доцільна зміна форми, розмірів, стану, структури, місця предметів праці;

§ трудовим, то вирізняється за характером предмета і продукту праці; функціям працівника, ступенем участі виливу людини на предмет праці, важкістю праці.

У виробництві продукції важливу роль відіграють умови праці, які є характеристиками виробничого процесу іі виробничого середовища, що впливають на співробітників підприємства.

Виробничий процес характеризується, насамперед, застосовуваним устаткуванням, предметами та продуктами праці, технологіями, системами обслуговування робочих місць.

Виробниче середовище визначається санітарно-гігієнічними умовами праці (температура, шум, освітленість, запилення, загазованість, вібрація тощо), режимом праці й відпочинку, безпекою трудової діяльності та взаєминами між співробітниками підприємствами. Таким чином, умови праці розглядаються в технічних, організаційних, психофізіологічних, соціальних, правових та інших аспектах.

Трудові процеси розрізняють за такими основними ознаками:

§ характером предмета та продукту праці;

§ функціями працівників;

§ ступенем участі людини і впливом на предмет праці;

§ важкістю праці.

За характером предмета і продукту праці виділяють два види трудових процесів: матеріально-енергетичні та інформаційні.

Перші характерні для робітників, другі - для службовців. Предметом і продуктом праці робітників є речовина (сировина, матеріали, деталі, машини) або енергія (електрична, теплова, гідравлічна і т. д.). Предметом і продуктом праці службовців є інформація (економічна, конструкторська, технологічна тощо).

Детальніша диференціація трудових процесів робітників і службовців проводиться за їх функціями. На сьогодні прийнято ділити трудові процеси робітників на основні й допоміжні і, відповідно, робітників - на основних і допоміжних. До перших належать робочі основних цехів, безпосередньо зайнятих випуском продукції, до других - усіх робочі допоміжних цехів і робітники основних цехів, зайнятих обслуговуванням устаткування й робітників місць (ремонтників, комплектовщиків і т. д.).

Службовці підприємства за виконуваними функціями ділять на три категорії: керівники, фахівці та технічні виконавці.

Функції керівників підрозділів підприємства полягають у прийнятті рішень і забезпеченні їх виконання. Функції фахівців (інженерів, економістів, техніків) полягають у підготовці інформації (конструкторської, технологічної, планової, облікової), на основі якої керівники приймають рішення. Технічні виконавці забезпечують необхідні умови для роботи керівників і фахівців.

За ступенем участі людини у впливі на предмет праці трудові процеси поділяють на: ручні, машинно-ручні й автоматизовані.

Ручними називають процеси, у яких вплив на предмет праці здійснюють працівники без застосування додаткових джерел або енергії за допомогою ручного інструмента (складання вузлів і виробів, відпилювання, шабрування, фарбування кистю, свердління тощо).

До машинно-ручного належать процеси, при яких технологічний вплив на предмет праці проводиться за допомогою механізмів машини (верстата), наприклад, обробка деталей на металорізальних верстатах при ручній подачі.

При машинних процесах зміна форми, розмірів предмета праці здійснюється машиною без зусиль робітника, функції якого полягають в установці та знятті предмета праці й управлінні роботою машини. Наприклад, обробка деталей на верстаті при механічній подачі інструмента.

Автоматизовані процеси характеризуються тим, що технологічний вплив на предмет праці, його установка та зняття виконується без участі людинм. Працівник здійснює тільки контроль за роботою машин, займається усуненням відмовлень, настроюванням, зміною інструментів, забезпеченням необхідних запасів предметів праці й інструментів, складанням програми роботи машин.

Дата добавления: 2015-05-23