Продуктивність як показник ефективності праці та чинники її зростання

ТЕМА 7 ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

ПЛАН

1.Продуктивність як показник ефективності праці та чинники її зростання

2.Показники та методи вимірювання продуктивності праці

Продуктивність праці - це продуктивність конкретної праці, що визначається кількістю продукції, виробленою за одиницю робочого часу (годину, зміну, рік), або кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції.

Продуктивність праці є найважливішим економічним показником, який використовується для визначення результатів трудової діяльності робітників - головної продуктивної сили суспільства, його застосування дозволяє оцінити ефективність праці як окремого робітника, так і колективу підприємства.

При вивченні питання про економічний зміст продуктивності слід виходити з того, що праця, витрачена на виробництво тієї чи іншої продукції, складається з живої праці, що витрачається в певний момент безпосередньо в процесі виробництва даної продукції, та минулої праці, уречевленої в раніше створеній продукції, використовуваній на тій чи іншій стадії виробництва нової продукції (сировина, матеріали, енергія - повністю; машини, споруди, будинки тощо - частково).

Продуктивність праці відображає, таким чином, ступінь корисного використання не тільки самої живої праці, а іі засобів виробництва, що приводяться нею в рух, тобто може характеризуватися витратами як живої, так і сукупної (живої та уречевленої) праці. У зв'язку з цим розрізняють поняття зростання продуктивності живої (індивідуальної) та зростання продуктивності суспільної праці, тобто всієї праці (живої та минулої), про яку не можна судити тільки з економії витрат живої праці на даній ділянці виробництва.

Загальна тенденція зростання продуктивності праці характеризується тим, що частина живої праці в продукті зменшується, а частина суспільної праці (у вигляді сировини, матеріалів, палива, електроенергії, амортизаційних відрахувань) зростає, але загальна сума праці, що міститься в одиниці продукту, скорочується. У цьому полягає сутність підвищення продуктивності суспільної праці.

Чинники і резерви зростання продуктивності праці. Безумовний характер підвищення продуктивності праці не означає, що потрібне для народного господарства зростання продуктивності праці може бути досягнуте саме собою. Тому при вивченні питань продуктивності праці необхідно розглядати всю сукупність чинників, шляхів і резервів зростання продуктивності праці.

Чинники зростання продуктивності праці - це ті рушійні сили чи причини, під впливом яких змінюється її рівень. Такими силами є:

1) технічний прогрес;

2) удосконалення виробництва, управління та праці;

3) розвиток госпрозрахункових і орендних відносин та ін.

Різноманітність конкретних шляхів і засобів досягнення більш високої продуктивності праці викликає необхідність розроблення класифікації чинників зростання продуктивності праці.

Чинники зростання продуктивності праці можна об’єднати в три групи:

1) матеріально-технічні чинники, що залежать від рівня розвитку та ступеня використання засобів виробництва, у першу чергу знарядь праці, від їх якості (науково-технічного прогресу);

2) організаційно-економічні та управлінські чинники, що залежать від ступеня розвитку форм організації суспільного виробництва;

3) соціально психологічні чинники, пов'язані з роллю людини в суспільному виробництві.

При аналізі та плануванні продуктивності праці найважливішим завданням є виявлення та використання резервів її зростання, тобто конкретних можливостей підвищення продуктивності праці, які створюються в результаті дії тих чи інших чинників у галузях народного господарства.

Резерви зростання продуктивності праці -це вже виявлені, але з різних причин ще не використовувані можливості економії суспільної праці. Мова йде про невикористані можливості передусім удосконалення техніки і технології, організації праці тощо, тобто можливості більш повної реалізації продуктивної системи праці внаслідок поліпшення використання всіх чинників його зростання. Резерви використовуються та знову створюються під впливом науково-технічного прогресу. Кількісно резерви можна визначити як різницю між досягнутим і максимально можливим рівнем продуктивності праці в конкретний період часу.

Дата добавления: 2015-05-23