Система показників продуктивності праці і їх планування

Ефективне використання сформованого на підприємстві виробничого персоналу значною мірою характеризується продуктивністю праці, під якою розуміють відношення основних результатів виробничої діяльності підприємства і його працівників до витрат праці персоналу на її здійснення у певному періоді.

Процес побудови системи показників, що характеризують продуктивність праці виробничого персоналу, ґрунтується на таких принципах:

§ поняття продуктивності праці застосовується до всіх категорій і професій працівників підприємства;

§ продуктивність праці на підприємстві характеризує витрати тільки живої праці;

§ у системі показників оцінювання ефективності виробничої діяльності підприємства продуктивність праці відіграє допоміжну роль, тому що вона характеризує тільки одну сторону цієї ефективності - рівень використання праці виробничого персоналу.

Для більш узагальненої оцінки ефективності виробничої діяльності мають враховуватися витрати усіх видів ресурсів підприємства й основний результат цієї діяльності - сума та рівень прибутку.

Комбінуючи різні види оцінювання результатів і витрат праці можна одержати велику систему показників продуктивності праці для конкретних умов підприємства. У процесі такого комбінування можуть бути охоплені усі види й рівні виробничої діяльності підприємства.

Побудова конкретної системи показників продуктивності праці на підприємстві здійснюється в такій послідовності:

§ на першому етапі будують систему показників продуктивності праці для окремих працівників з погляду виконуваних ними робіт;

§ на другому етапі систему показників продуктивності праці ділять за групами працівників окремих структурних підрозділів (де можливо і за видами виробленої продукції);

§ на третьому етапі вибирають систему показників, що характеризують продуктивність праці виробничого персоналу в цілому, і визначають основний з них (для узагальнюючої оцінки). Як правило, це обсяг виробництва валової продукції або обсяг реалізації товарної продукції в розрахунку на одного середньооблікового працівника за певний період.

При використанні системи показників продуктивності праці для їх порівняння в динаміці має бути забезпечена порівнянність трудомісткості продукції, що випускається, реалізується, рівня цін на неї та інших факторів.

Для оцінювання рівня продуктивності застосовується система:

§ узагальнюючих показників (середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток продукції одним робітником);

§ окремих показників (витрати часу на виробництво одиниці продукції - трудомісткість продукції, або випуск продукції в натуральному вираженні за один людино-день (людино-годину));

§ допоміжних показників (витрати часу на виконання одиниці роботи або обсяг виконаних робіт за одиницю часу).

Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працівником.

Домогтися підвищення продуктивності праці можна за рахунок:

§ зниження трудомісткості продукції;

§ більш повного використання виробничої потужності підприємства.

При аналізу використання трудових ресурсів підприємства важливу роль відіграє вивчення трудомісткості продукції та взаємозв'язку показників трудомісткості продукції й продуктивності праці.

Трудомісткість - це витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції розраховується розподілом фонду робочого часу на виготовлення певного виду продукції на кількість виробів цього найменування в натуральному чи умовно натуральному вимірі.

Можна розраховувати й трудомісткість на одну гривню продукції, для чого загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції ділять на вартість випуску продукції.

Зниження трудомісткості продукції (найважливіший фактор підвищення продуктивності праці) здійснюється за рахунок:

§ виконання плану оргтехнічних заходів (упровадження досягнень науки й техніки, механізації й автоматизації виробничих процесів, удосконалювання організації виробництва і праці);

§ збільшення питомої ваги купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

§ перегляду норм виробітку тощо.

У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану з її рівня, причини її зміни і вплив на рівень продуктивності праці.

Значний інтерес становить порівняння питомої трудомісткості продукції на різних підприємствах, що дає можливість виявити передовий досвід і розробити заходи щодо його впровадження на підприємстві, яке аналізується.

У ході аналізу встановлюється відхилення трудомісткості продукції в цілому по підприємству від планового завдання та приріст (зниження) продуктивності праці (годинного вироблення) за рахунок зниження (підвищення) трудомісткості продукції.

Між трудомісткістю продукції та рівнем продуктивності праці існує обернено пропорційна залежність, тому загальна питома трудомісткість продукції залежить від тих самих факторів, що й середньогодинний виробіток працівників.

Взаємозв'язок трудомісткості продукції і її якостей, собівартості, обсягу продажів і прибутку мають знаходитися постійно в центрі уваги аналітиків.

Дата добавления: 2015-05-23