Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Показники та методи вимірювання продуктивності праці




Вимірювання продуктивності праці стосується трьох взаємопов'язаних питань:

1)економічного змісту продуктивності праці;

2) визначення показників, які могли б бути кількісною мірою вимірювання рівня продуктивності праці;

3) принципів зіставлення показників продуктивності праці у часі та просторі.

Вимірювання продуктивності праці полягає, по-перше, у визначенні її абсолютного рівня, тобто кількості продукції, що виробляється за одиницю робочого часу, по-друге - у визначенні зміни цього рівня за певний період.

Вимірювання продуктивності праці здійснюється шляхом зіставлення результатів праці у вигляді обсягу виробленої продукції з витратами праці (середньообліковою чисельністю промислово-виробничого персоналу). Залежно від прямого чи оберненого відношення цих величин ми будемо мати два показники: виробіток і трудомісткість.

Виробіток (Вп) являє собою кількість продукції, що виготовлена за одиницю робочого часу або припадає на одного середньооблікового робітника за місяць, квартал, рік. Виробіток продукції визначається відношенням кількості виробленої продукції (Q) до витрат робочого часу на виробництво цієї продукції (Т):

(7.1)

Чим більшою є величина цього показника, тим вищою є продуктивність праці, тому він називається прямим показником продуктивності праці. Рівень і динаміку продуктивності праці можна виразити також за допомогою оберненої величини - трудомісткості (Пт):

(7.2)

Таким чином, трудомісткість являє собою витрати робочого часу на одиницю продукції. Практично однаково, яке з наведених відношень буде взяте для характеристики рівня та динаміки продуктивності праці. Перше виражає зростання продуктивності праці через збільшення продукції, виготовленої за одиницю часу; друге характеризує те саме явище економією праці, витраченої на випуск одиниці продукції.

Найбільш поширеним і універсальним показником є виробіток. В економічних розрахунках застосовують годинний, добовий, місячний (квартальний, річний) виробіток.

Методи вимірювання продуктивності праці розрізняються залежно від способів визначення обсягів вироблюваної продукції. Для обчислення обсягу виробництва (продукції, робіт, послуг) і відповідно продуктивності праці (за виробітком) розрізняють три методи визначення виробітку: натуральний, вартісний (грошовий) і трудовий.

Натуральний метод. За цим методом обсяг вироблюваної продукції та показники продуктивності праці обчислюються в натуральних одиницях - тоннах, кубічних метрах, метрах, штуках тощо.

Якщо підприємство (цех, дільниця, бригада) випускає декілька видів або марок продукції, то виробіток вимірюється в умовних натуральних одиницях.

Вартісний метод. Для отримання узагальнених показників щодо продукції та вимірювання продуктивності праці в народному господарстві вартісний метод вважається основним. Суть його полягає в тому, що показник продуктивності праці визначається як відношення виготовленої продукції, вираженої в грошових одиницях, до витрат робочого часу. Ціни, за якими порівнюється ця продукція, диференційовані за різновидами кожного виду виробів. Крім того, вони встановлюються в багатьох випадках з урахуванням якості продукції. Завдяки цьому вартісні показники продуктивності праці, на відміну від натуральних, ураховують не тільки види, а й різновиди виготовлюваної продукції, а також відображають якоюсь мірою зміну якості продукції.

Якщо натуральні показники характеризують продукцію тільки як певний обсяг споживчих вартостей, то вартісні показники характеризують продукцію як певний економічний результат праці.

Трудовий метод. На робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах при випуску різноманітної незавершеної продукції продуктивність праці визначається в нормо-годинах. За науково обґрунтованих (статистичних) норм цей метод точно характеризує динаміку продуктивності праці.

Поряд із виробітком широко використовується показник трудомісткості продукції.

Під трудомісткістю продукції розуміють суму всіх витрат живої праці на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві.

Показник трудомісткості продукції визначається на одиницю продукції в натуральному вираженні за всією номенклатурою виробів і послуг, які розраховуються до товарної продукції підприємства.

Залежно від складу трудових витрат розрізняють такі види трудомісткості, які є складовими частинами повної трудомісткості виготовлення продукції:

1) технологічна;

2) трудомісткість обслуговування виробництва;

3) виробнича;

4) трудомісткість управління виробництвом.

Технологічна трудомісткістьт) це втрати праці робітників, які здійснюють технологічний вплив на предмети праці, що враховуються в товарній продукції підприємства (доцільна зміна форми, стану, положення, фізичних, хімічних та інших властивостей). Технологічна трудомісткість визначається за формулою:

, (7.3)

де Твідр - витрати праці основних робітників-відрядників;

Тп - витрати праці основних робітників-погодинників.

Трудомісткість обслуговування виробництвао) - це витрати праці допоміжних робітники; основних і всіх робітників допоміжних цехів і служб, зайнятих обслуговуванням виробництва.

Виробнича трудомісткістьв) це витрати праці всіх робітників (основних і допоміжних цехів). Виробнича трудомісткість визначається за формулою:

, (7.4)

Трудомісткість управління виробництвому) - це витрати праці керівників, спеціалістів, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу, охорони.

Повна трудомісткість продукції (Т) містить трудові витрати всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства і визначається за формулами:

(7.5)

(7.6)

або

. (6.7)

За характером і призначенням витрат праці слід розрізняти нормовану, фактичну та планову трудомісткість.

Нормована трудомісткість - це нормовані витрати на виготовлення чи виконання певного обсягу робіт, що встановлюються для всіх видів трудомісткості (технологічної, обслуговування та управління), виходячи з діючих норм часу (виробітку), норм обслуговування, штатних розписів і планового фонду робочого часу відповідно до режиму роботи підприємства.

Фактична трудомісткість - це витрати праці на виготовлення виробу чи виконання певного обсягу робіт, установлені з урахуванням їх зниження в плановому періоді.

За обсягами обчислення розрізняють трудомісткість на операцію, деталь, виріб, товарну та валову продукцію. За місцем застосування праці виділяють трудомісткість заводську, цехову, дільничну, бригадну та робочого місця.

При трудовому методі вимірювання продуктивності праці робочий час є загальною та якісно однорідною характеристикою, на основі якої зіставляється різноякісна продукція. Тому даний метод є найбільш точним еквівалентом категорії продуктивності праці.

Досить важливим при визначенні ефективності трудових ви трат є зіставлення фактичної трудомісткості виробів із проектною. Різниця між ними характеризує резерви економії праці.

Разом з тим, незважаючи на явні переваги, трудовий метод вимірювання продуктивності праці не набув широкого застосування. Причина цього полягає в тому, що обґрунтовані норми трудових витрат установлюються тільки для основних виробничих робітників.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Суть і значення продуктивності праці.

2. Чим обумовлені межі зростання продуктивності праці?

3. Назвіть і охарактеризуйте групи чинників зростання продуктивності праці.

4. Визначте напрямки дії науково технічного - прогресу як основного чинника зростання продуктивності праці.

5. Дайте характеристику організаційно-економічних та управлінських чинників зростання продуктивності праці.

6. Охарактеризуйте соціально-психологічні чинники зростання продуктивності праці.

7. У чому полягає економічна суть резервів зростання продуктивності праці?

8. Наведіть класифікацію резервів зростання продуктивності праці.

9. Назвіть основні шляхи підвищення продуктивності праці.

10. Назвіть вимоги, що ставляться до методів обліку продуктивності праці.

11. Що таке виробіток продукції та як здійснюється його розрахунок?

12. Що таке трудомісткість продукції та як здійснюється її розрахунок?

13. Наведіть характеристику методів вимірювання продуктивності праці.

14. Які ви знаєте види трудомісткості продукції? Як здійснюється їх розрахунок?

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 800; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.