Завдання 1. 1. Поняття природних ресурсів, і їхня класифікація

1. Поняття природних ресурсів, і їхня класифікація.

2. Основні сценарії суспільного розвитку у контексті використання послуг екосистем (згідно звіту ООН «Оцінка екосистем на порозі тисячоліття»).

3. Катастрофи та аварії на атомних електростанціях, їх вплив на довкілля.

1.1. Поняттяприроднихресурсів, і їхнякласифікація.

Природні ресурси – це природний компонент та сили природи, що використовуються або можуть використовуватися для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей. Представники географічної науки надаютьтакевизначенняприроднихресурсів: цесуспільнікатегорії, підякимирозуміється весь навколишнійсвітщодолюдськогосуспільства. ПР – це історичнакатегорія, оскільки в процесірозвиткузбільшуєтьсяопануваннялюдиноюкомпонентів та сил природи, розширюється сфера застосування, відбуваютьсязмінапріоритетів у їхвикористанні та їхзначення для економіки. Співвідношенняміжприродними ресурсами і природнимиумовамиможе бути представлено за аналогією до співвідношенняміжзасобамипраці і матеріальнимиумовами трудового процесу. За вичерпністюПРподіляються на

- невичерпні, до якихналежитьвнутрішнє тепло Землі, сонячнарадіація, енергія прибою, припливів і відпливів, падаючої води, вітру та ін.;

- вичерпнівідновлювані: фунтовийпокрив, водніресурси, лікувальнігрязі, лікарськірослини, рослиннепаливотощо;

- вичерпніневідновлювані: мінеральнасировина, будівельніматеріали. Восновіекономічноїкласифікаціїприроднихресурсівлежитьподілїх на засобивиробництва і предметиспоживання.

За ознакоюналежності до природноїсистеми: космічні (проміння, метеорити); планетарні (геліоенергія, гравітаційна сила Землі); ресурсиЗемлі (атмосфера, гідросфера). За відношенням до природноїсистеми: елементиприродноїсистеми (мінерали, грунти); результатиїхфункціонування (поліпшенняродючості грунту, прирістбіологічноїмаси). За видами і тривалістюкругообігу: з довготриваликругообігом (космічні, геологічні); з короткотривалим (кругообіг води). За характером розміщення на поверхніземлі: відноснорівномірнорозміщені; зосереджені (гідросфери). За можливістюпересування по території: 1.природно пересувається,2. не пересуваються. За видами: 1.мінеральні,2.кліматичні, 3. Воні;4.земельні; 5.лісові;6.рекреаційні. за поновленням:відновлювані, часткововідновлювані (деревина, торф, солі), не відновлювані(горючікопалини). До відновлюванихресурсів належать: грунт, рослинний і твариннийсвіт, деякімінеральніресурси, наприкладсолі, якіосідають в озерах і морських лагунах. Вони можутьвідтворюватись у природнихпроцесах і підтримуватись у деякійпостійнійкількості, щовизначаєтьсярівнемїхщорічноговідтворення і споживання.

За напрямоввикористання: паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, інші. За можливістювикористання: недоступні, резервні, можливі до використання, ті, щовикористовуються. За впливом виробництва:1. Ті, щозазнаютьшкідливого впливу,2. Зазнають невеликого впливу (поверхняатмосфери), не зазнаютьвпливу (глибинначастиналітосфери). За можливістюзалучення до господарськогообігу: 1.експлуатаційні,2. Потенційні (поділяються на зовнішні, поверхніземлі та залишкиглибин). За цільовимпризначенням: матеріальні, пізнавальні, естетичні та рекреаційні. За формою власності: державноївласності; 2.приватної власносності; 3.комунальної абоколективноївласності; 4. Ресурсивідкритого доступу; 5. Гібридні.

2. Основнісценаріїсуспільногорозвитку у контекстівикористанняпослугекосистем (згіднозвіту ООН «Оцінкаекосистемнапорозітисячоліття»).

Ґлобальні сценарії подальшого розвитку розгалужуються в залежності від того, якою насправді буде відповідь людей на ті виклики, які постали перед ними на порозі ХХІ століття. Досліджуючи можливі відповіді, Всесвітня Бізнесова Рада Сталого Розвитку (розташована у Женеві) у 1996 році розробила три базові ґлобальні сценарії до 2050 року

Можливий перебіг подій, який отримав назву FROG, заснований на припущенні, що люди й надалі іґноруватимуть соціальні та екологічні проблеми і покладатимуться на динаміку економічного зростання й технологічні інновації. Інший сценарій розвитку під назвою GEOpolity передбачає, що після досягнення критичної точки людство почне відмовлятися від неефективних інститутів держави та бізнесових структур у пошуку нових моделей управління, передусім у вигляді наднаціональних організацій зі значними повноваженнями. І, нарешті, третій сценарій під назвою Jazz припускає можливість гармонізації дій існуючих у світі “гравців” за умов вчасної інтеґрації екологічних і суспільних цінностей в рамки домінуючого “економічного міту” та його змістовної реінтерпретації.

Висновок сценарію FROG полягає в тому, що виключно традиційної довіри до технологічних інновацій і ринкових сил радше за все може виявитися недостатньо для вирішення довгострокових екологічних та соціальних проблем, і це співпадає з висновком, отриманим на основі математичного моделювання.

За сценарієм GEOpolity людство зрештою переходить до сталого розвитку, але з певною затримкою й шляхом розбудови нової структури управління, що жорстко координується на міжнародному рівні.

Цей сценарій змушує европейців здригнутися, адже за ним можна розпізнати структури мислення, які століттями визначали обличчя азійських держав та суспільств, зокрема Китаю.

За Jazz сценарієм громадські організації та органи влади, поінформовані споживачі та бізнес діють разом як партнери, бо інакше разом програють. Усі разом вони вчаться інтеґрувати екологічні та соціальні цінності в ринкові механізми, й тим самим переосмислюють в значно ширшому контексті домінуючий сьогодні “економічний міт”.

Калькулятор сценарієв Відбитка бере за основу дані з 1961 по 2007 рік і моделює розмір кожного компонента відбитка на найлижчі 40 років. Сценарій „бізнеса як зазвичай” базується на наступних припущеннях:

• Населення Землі збільшиться до 9.2 млн до 2050 року (прогнози ООН).

• Викиди CO2 та використання біопалива будуть збільшуватися пропорційно зростанню населення та економічному росту.

• Лісові регіони скорочуватимуться й надалі, продовжуючи лінійну тенденцію 1950-2005 років.

• Лісові насадження та урожайність залишаться на тому ж рівні.

• Дієта середньостатистричного жителя Планети збільшиться до 3,130 ккал на день до 2050, що на 11 % більше, ніж у 2003. Кількість калорій досить висока, тому що репрезентує виробництво їжі, яке включає спожиту їжу і змарновану.

На основі цих припущень, сценарій „бізнеса як зазвичай” пророкує, що людство буде використовувати ресурси та землю на рівні 2 планет щороку до 2030, та більше 2.8 планет до 2050.

3. Катастрофи та аварії на атомнихелектростанціях, їхвплив на довкілля.

12 грудня 1952. Канада, штат Онтаріо, Чолк-Рівер, АЕС NRX

Перша в світі серйозна аварія на атомній електростанції. Тисячі кюрі продуктів поділу потрапили в зовнішнє середовище, а близько 3800 м³ радіоактивно забрудненої води було скинуто прямо на землю, в дрібні траншеї неподалік від річки Оттави.

17 жовтня 1969. Франція, АЕС «Сант-Лаурен»

У результаті розплавлення п'яти тепловиділяючих елементів близько 50 кг розплавленого палива потрапило всередину корпусу реактора. Стався викид радіоактивних продуктів в навколишнє середовище.

30 листопада 1975. СРСР, м.Сосновий Бір, Ленінградська АЕС

Сталася аварія з викидом великої кількості радіоактивних речовин. У зовнішнє середовище було викинуто 1,5 млнКі радіоактивності. Це був інцидент третього рівня за шкалою INES.

5 січня 1976. Чехословаччина, м.Ясловске-Богуніце, АЕС «Богуніце»

1. Сталася аварія, пов'язана з перевантаженням палива. При великій витік «гарячого» радіоактивного газу загинули два працівники станції.

2. 22 лютого 1977. Аварія під час завантаження ядерного палива на першому енергоблоці станції. Зі свіжою тепловиділяючої збірки не було видалено захисне покриття, в результаті відбулися її часткове розплавлення, розрив технологічного каналу і витік важкої води

31 грудня 1978. СРСР, Свердловська область, пос.Заречний, Білоярської АЕС Пожежа на другому енергоблоці АЕС. При подачі в нього аварійної охолоджуючої води 8 осіб постраждало.

28 березня 1979. США, штат Пенсільванія, г.Харрісбург, АЕС «Три-МайлАйленд» Найбільша аварія в історії ядерної енергетики США. Під час аварії відбувся викид в атмосферу інертних радіоактивних газів - ксенону та йоду. В річку Саскугана було скинуто 185 м³ слаборадіоактивної води.

8 березня 1981. Японія, префектура Фукуі, м.Цугура, АЕС «Цугура»

Витік близько 4 тис. галонів високорадіоактивних води крізь тріщину в дні будівлі, де зберігалися відпрацьованих тепловиділяючих збірок. 56 працівників були піддані при цьому радіоактивного опромінення. Всього за період з 10 січня по 8 березня 1981 відбулися 4 подібні витоки. При аварійно-відновлювальних роботах підвищене опромінення отримали 278 працівників.

Дата добавления: 2015-05-23