Завдання 11

1. Поняття і мета менеджменту природних ресурсів.

2. Вітрова енергія. Вітрові електростанції.

3. Позитивні наслідки міжнародної еколого-політичної співпраці.

1. Поняття і мета менеджменту природних ресурсів.

Менеджмент природних ресурсів (NRM) є комплексною багатоаспектною системою управління, якій притаманні політичні, інституційні, соціальні, економічні та технічні аспекти.

Основні аспекти МПР:

· Нульовий карбон

· Нуль відходів

· Сталий транспорт

· Сталі матеріальні ресурси

· Сталі водні ресурси

· Культура і спадщина

· Людське щастя і здоровя

Метою МПР є забезпечити ефективне та раціональне управління природними ресурсами відповідно до засад сталого розвитку.

Основною ціллю МПР є використання природних ресурсів, яке забезпечує невиснажуваний потік вигід для всіх споживачів без послаблення екологічних функцій.

Різні реакції на Динамічні зміни МПР:

Зміна технологій, політики, інституційні аспекти

Порушення екологічних функцій

Взаємостосування влади в розподілі доходів і інтересів

Ризики

Як економічні цикли співвідносяться з екологічними

2. Вітрова енергія. Вітрові електростанції.

Вітрова електростанція (ВЕС) також: вітроелектростанція — електростанція, яка за допомогою вітрової турбіни перетворює механічну енергію вітру на електричну. Вітрові електростанції — це система відновлюваної енергетики, оскільки вітер — відновлюване джерело енергії.

Сьогодні запропоновано безліч варіантів механізмів для переробки вітру в електричну енергію. Основним його елементом є вітроколесо. За принципом роботи та схемою будови вітроколеса вітрові електростанції поділяються на 3 класи:

1. крильчасті (пропелерні) — мають вітроколесо з лопатями, розташованими перпендикулярно до валу;

2. карусельні або роторні;

3. барабанні.

Існуючі на сьогоднішній день в Україні потужності вітрових електростанцій перевищують 51 МВт, а з моменту, коли запрацювала перша вітчизняна вітрова електростанція, вироблено більше 80 млн. кВт·год. електроенергії. За оцінками фахівців, загальна потенційна потужність української вітроенергетики становить 5000 МВт.^{[ Джерело? ]} Узбережжя Чорного та Азовського морів, гористі райони Кримського півострова (особливо північно-східне узбережжя) і Карпат, Одеська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська і Миколаївська області найбільш підходять для будівництва вітрових електростанцій. Тільки потенціал Криму достатній для виробництва більш ніж 40 млрд. кВт·год. електроенергії щороку.

Підраховано, що за нинішнього рівня розвитку вітроенергетики спорудження у «вітряних» регіонах України вітрових електростанцій (ВЕС) дозволило б покрити ледве не третину^{[ Джерело? ]} потреби електроенергії, яку ми споживаємо. Із технічної точки зору вітрова електроенергетика на сьогодні вже впритул наблизилася до традиційної: на сучасних вітрових турбінах коефіцієнт використання встановленої потужності сягає 42 відсотків.^{[ Джерело? ]} Це майже стільки, як на турбінах поширених нині теплових електростанцій.

Люди все більше замислюються про те, щоб користуватися надійними, безпечними і економічно дешевими джерелами енергії. Наприклад - енергією вітрів.

Існують два види вітрових електростанцій: з горизонтальною віссю - звичний усім пропелер, і станції з вертикальною віссю обертання. Другі, не дивлячись на те, що генератор у них перебуває під щоглою, і немає необхідності орієнтувати конструкцію на вітер - менш популярні. Справа в тому, що для їх роботи потрібні більш сильні вітри і зовнішнє джерело для запуску.

Вітрова електростанція, якої б потужності вона не була, побудована приблизно однаково: щогла (виробники пропонують кілька типів: простіші на розтяжках, телескопічні, монолітні - різниця в займаній площі і ціні), на вершині якої встановлюється контейнер з генератором і редуктором. Редуктор оснащений лопатями, які уловлюють потоки вітру. Контейнер закріплений рухомо і здатний розвертатися слідом за вітром.

Вибираючи вітряк, треба в першу чергу визначитися - для яких цілей він буде Вам служити, і скільки енергії Ви розраховуєте від нього отримати.

Одні з найбільш легких конструкцій вітрових електростанцій - потужністю до 300 Вт. Така переносна вітрова електростанція легко вміщається в багажнику автомобіля, встановлюється однією людиною за лічені хвилини і здатна забезпечити зарядку мобільних пристроїв, забезпечити освітлення та можливість подивитися телевізор. Таку вітрову електростанцію можна взяти з собою в дорогу або встановити на дачі. Дво-, п'яти- або десяти кіловатні вітрові електростанції зможуть забезпечити необхідною кількістю енергії будинок, котедж, магазин, кафе, кемпінг, навіть ферму, ресторан, готель чи будівельний майданчик. Надлишки енергії акумулюються і використовуються в періоди затишшя або коли енергії потрібно більше, ніж дає вітер.

Вітрова електростанція потужністю 20 кВт виробляє кількість енергії, достатню для декількох великих заміських будинків, невеликих селищ, баз відпочинку і т.д. Кілька таких електростанцій зможуть забезпечити енергією навіть завод.

До плюсів вітрових електростанцій можна віднести те, що вони не забруднюють навколишнє середовище, їм не потрібне паливо і, за певних умов, можуть конкурувати з традиційними джерелами енергії.

Мінусів, на жаль, теж вистачає: вітер від природи нестабільний і це ускладнює роботу вітрових електростанцій. Початкова швидкість вітру, при якій вітряк починає вироблення електроенергії складає 1-3 м/с (залежить від моделі). Номінальна потужність досягається лише при оптимальній швидкості вітру конкретної моделі (10-12 м/с). Важливим моментом при виборі моделі є середньорічна швидкість вітру у Вашій місцевості. Наприклад, при швидкості 4 м/с (мінімум, рекомендований більшістю виробників) для невеликого будинку потрібен агрегат потужністю 4 кВт.

Для накопичення енергії, рівномірної та стабільної роботи електрики в будинку використовуються акумулятори. Вони зараз досить довговічні, але раз на 12-15 років вимагають заміни. Потужніші вітрові електростанції не тільки дають більше енергії, а й створюють шуми. Встановлювати вітряки потрібно на такій відстані від будівель, щоб рівень шуму не перевищував 40 децибел. В іншому разі не уникнути головного болю. Крім того, вітрові електростанції здатні створювати перешкоди для роботи радіо і телевізора. І, тим не менш, зручності й користі від вітрових електростанцій куди більше, ніж проблем.

3. Позитивні наслідки міжнародної еколого-політичної співпраці.

Жодна країна в світі, якою б багатою та розвинутою вона не була незмозі вирішити свої екологічні проблеми самостійно. Потрібні чіткі узгоджені дії всіх держав, координування їх дій на міжнародно-правовій основі, щоб забезпечити вихід світової спільноти з екологічної кризи. Природа спільна і єдина для всіх, вона не знає державних кордонів. Тому порушення в екосистемі однієї країни викликають те ж саме явище в інших країнах. Викиди в атмосферу, забруднення річок, морів та океанів не можуть бути обмежені певною територією. Таким чином ряд найважливіших частин довкілля є об’єктами міжнародного захисту.

Принципи міжнародної співпраці Вперше основні принципи міжнародної екологічної співпраці були узагальнені в Декларації Стокгольмської конференції ООН (1972). В сучасному розумінні вони викладені в Декларації конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992). Ці принципи включають наступні ідеї:

- люди мають право на здорове і плодотворне життя в гармонії з природою;

- розвиток задля благополуччя теперішнього покоління не повинен здійснюватись на шкоду інтересів розвитку наступних поколінь та на шкоду довкіллю;

- держави мають суверенне право розроблювати свої власні ресурси, але без шкоди довкіллю за межами їх кордонів;

- викоренення бідності та нерівності рівня життя у різних частинах світу необхідно для забезпечення стійкого росту та задоволення потреб більшості населення;

- держави співпрацюють в цілях збереження, захисту та відновлення цілісності екосистем Землі;

- держави забезпечують надання населенню широкого доступу до екологічної інформації;

- держави приймають ефективні національні закони про охорону довкілля;

- екологічна політика не повинна бути спрямована для безпідставного обмеження міжнародної торгівлі;

- той, хто забруднює довкілля повинен нести також і фінансову відповідальність за це;

- держави повідомляють одна-одну про стихійні лиха чи дії, які можуть мати погані наслідки для інших держав;

- війна чинить руйнуючу дію на процес стабільного розвитку. Мир, розвиток і охорона довкілля взаємозалежні і неподільні[3]. Отже, Позитивні наслідки міжнародної еколого-політичної співпраці:

дослідження першопричин глобальної кризи та боротьба з її наслідками;

оцінку глобального ризику;

залучення широкої громадськості;

забезпечення засобів правового регулювання;

інвестування в наше майбутнє

можливість фінансування

спроможність вирішувати проблеми однієї країни допомогою інших

Загальна співпраця над розробкою глобальних проектів.

Дата добавления: 2015-05-23