Система планових норм і нормативів

Система планових норм і нормативів (нормативна інформація) – це норми і нормативи використання різноманітних ресурсів, а також методичні документи і комп`ютерні програми для їх розрахунку та інструкції з впровадження у виробництво.

Основними підсистемами системи планових норм і нормативів підприємства є:

- норми і нормативи витрат сировини та матеріалів;

- норми і нормативи для визначення потреб в обладнанні;

- норми і нормативи з праці і заробітної плати;

- фінансово-економічні норми і нормативи;

- календарно-планові нормативи.

Основу системи планових норм і нормативів підприємства складає масив кількісних значень конкретних норм та нормативів. Термін “норма” у перекладі з латинської означає у широкому розумінні правило, якому підкоряється процес або його результат. Норма – це максимально припустима величина абсолютних витрат сировини, матеріалів, палива, енергії для виготовлення одиниці продукції (виконання робіт, надання послуг).

Під нормативами розуміють показники, що характеризують відносну величину (ступінь) використання засобів та предметів праці на одиницю площі, маси (наприклад, коефіцієнт використання металу, відсоток угару тощо).

Найважливіша вимога, яка висувається до нормативної інформації, – це прогресивність, тобто при формуванні нормативних показників повинні враховуватися заходи з впровадження у плановому періоді нової техніки, удосконалення технології та організації виробництва. Поряд з цим нормативні показники повинні бути обґрунтованими, тобто реальними для виконання в конкретних виробничих умовах.

Неперервне удосконалення технології та організації виробництва, раціоналізація роботи усіх ланок підприємства призводять до постійних змін нормативної інформації, необхідності її систематичного перегляду, що зумовлює динамічність норм, які використовуються у плануванні.

Система планових норм і нормативів повинна бути комплексною, тобто складати основу і забезпечувати усі види планових розрахунків усіх ланок підприємства.

Норми і нормативи витрат сировини і матеріалів займають одне із центральних місць у системі планових норм і нормативів підприємства, що пояснюється високими (до 70–80 %) матеріальними витратами в структурі собівартості багатьох видів продукції промисловості.

У складі норм витрат матеріальних ресурсів входять обґрунтовані величини корисних витрат сировини і матеріалів, а також обумовлені технологією і організацією виробництва відходів та втрат матеріалу. У машинобудуванні, наприклад, в норму витрат матеріальних ресурсів на один виріб включають масу обробленої деталі (чиста маса) і величину технологічних відходів (знятої у процесі різання стружки). Отже, планова норма витрат матеріалу на один виріб визначається масою запроектованої необробленої заготовки (виливки, поковки, штамповки, зварної конструкції та ін.), норма витрат матеріалів може бути виражена в кілограмах або в тонах на одну деталь або виріб (кг/шт, т/шт), електроенергії в кіловат-годинах на одну операцію, деталь або виріб, запасних частин – на тисячу годин роботи обладнання, паливно-мастильних матеріалів – на 100 км пробігу автотранспортного засобу та ін.

Норматив використання ресурсів визначається значенням коефіцієнтів, які характеризують відношення корисного витраченого матеріалу до встановленої норми на одиницю продукції, наприклад, маси деталі до маси заготовки. Чим вищий цей коефіцієнт і чим він ближчий до одиниці, тим економніше виробництво, менше відходів і втрат, нижча трудомісткість і собівартість продукції.

Широко використовуються також витратні коефіцієнти і коефіцієнти виходу продукту чи напівпродукту. Витратний коефіцієнт – це зворотня величина нормативу (коефіцієнту) використання матеріалів. Його значення завжди більше одиниці і визначається відношенням встановленої норми витрат сировини або матеріалу (заготовки) до корисної (чистої) маси деталі. Коефіцієнт виходу продукції відображає співвідношення загального обсягу виробництва продукту і кількості фактично витраченого сирого матеріалу.

Нормативи витрат засобів праці і виробництва визначають потребу підприємства у робочих місцях, виробничій площі, обладнанні, технологічному оснащенні, інструменті, запчастинах та інших ресурсах на виконання встановленого обсягу робіт чи послуг.

До нормативів, які характеризують плановий або фактичний рівень використання засобів праці і виробництва, відносять такі показники, як режим роботи обладнання, коефіцієнти змінності і завантаженості обладнання, нормативи фондовіддачі, рентабельності основних фондів, норми продуктивності обладнання та зняття продукції з одиниці виробничої площі, коефіцієнт оновлення обладнання і використання його потужності, норми простою обладнання у ремонті та ін.

До складу матеріальних нормативів, що використовуються у процесі внутрішньовиробничого планування, входять також нормативи поточних, технологічних і страхових запасів матеріалів, нормативи незавершеного виробництва, готової продукції і оборотних засобів у цілому, нормативи організації виробництва та якості продукції тощо.

Нормативи організації виробництва характеризують оптимальні співвідношення між основними елементами виробничих, технологічних і трудових процесів: нормативи тривалості виробничих циклів, розміри партій запуску-випуску виробів, нормативи випереджень за стадіями виготовлення продукції та ін. Норми і нормативи по праці детально розглянуті у главі 17.

Найбільш розповсюдженими методами розробки норм і нормативів є розрахунково-аналітичний та експериментальний. Сутність розрахунково-аналітичного методу зводиться до виокремлення окремих операцій або їх елементів із загального виробничого процесу виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), при здійсненні яких використовуються конкретні ресурси. Після цього детально аналізуються склад виокремлених елементів; кількість ресурсів, що витрачаються; вплив інших виробничих факторів. Далі проектуються варіанти поєднання засобів праці, предметів праці і живої праці, встановлюється найкращий (оптимальний) варіант, для якого розраховується потреба у відповідному ресурсі.

Експериментальний метод визначення норм і нормативів полягає у проведенні експериментів у виробничих або наближених до виробничих умовах. Норми і нормативи встановлюються після узагальнення отриманих даних та всебічного аналізу резервів виробництва.

В тому разі, коли неможливо встановити норму за допомогою наведених методів, використовують звітно-статистичний метод. Норми і нормативи визначаються при цьому на основі звітно-статистичних даних за минулі періоди і відображають усі недоліки, які мали місце у минулому. Якість нормативної інформації значної мірою залежить від організації робіт та нормування на підприємстві.

Розробка норм і нормативів повинна здійснюватися на основі використання відповідних методичних матеріалів, комп`ютерних програм, методик, інструкцій, які визначають призначення норм і нормативів, методи розрахунку, порядок розгляду і затвердження, періодичність оновлення нормативної інформації.

При розробці нормативної інформації особливу увагу необхідно приділяти аналізу основних напрямів удосконалення виробництва і розробці заходів з економії ресурсів, що нормуються, визначенню ефективності впровадження цих заходів.

Висока трудомісткість комплексу робіт з формування і підтримки прогресивності нормативної інформації підприємства вимагає якнайшвидшого переходу виключно на комп`ютерні технології в роботі підрозділів, які приймають участь в інформаційному забезпеченні виробничо-господарської діяльності підприємства.

Нормування витрат сировини і матеріалів на підприємстві здійснює відділ (бюро, група) матеріальних норм і нормативів, яке підпорядковується, зазвичай, головному інженеру або головному технологу. Цей підрозділ здійснює методичне і організаційне керівництво роботою по нормуванню і виявленню резервів економії матеріальних ресурсів для потреб основного виробництва.

Розробку нормативних матеріалів з використання засобів праці здійснює відділ головного механіка за участю відділів головного технолога, організації праці і зарплати, технічних бюро (груп) цехів, які визначають планові коефіцієнти змінності роботи обладнання, коефіцієнти його використання і завантаженості.

Розробка, аналіз і перегляд нормативних матеріалів з праці і заробітної плати здійснюється під методичним керівництвом і при безпосередній участі відділу організації праці і заробітної плати та відповідних підрозділів у цехах та службах підприємства. Норми і нормативи з основних технологічних процесів найчастіше розробляються спеціалістами відділів головного технолога, головного металурга, головного хіміка, інших технологічних підрозділів підприємства. Норми виробітку та відрядні розцінки розраховуються, зазвичай, у цехових бюро організації праці і заробітної плати за участю технологічних підрозділів, майстрів, бригадирів і робітників з урахуванням впровадження заходів з удосконалення технології, оптимізації режимів роботи агрегатів, розробки раціонального балансу витрат робочого часу та передового досвіду виконання операцій та робіт.

Організацією розробки і впровадження фінансово-економічних нормативів опікуються відповідні фінансово-економічні підрозділи.

Розробка календарно-планових нормативів знаходиться у компетенції виробничо-диспетчерського (планово-виробничого) відділу та відповідних підрозділів у цехах. У проведенні цієї роботи беруть безпосередню участь і технологічні підрозділи підприємства.

Контрольні питання

1. Що являє собою планування як вид управлінської діяльності?

2. У чому полягає необхідність планування?

3. Які особливості притаманні плануванню на виробничому підприємстві?

4. У чому полягає сутність стратегічного, тактичного і оперативного планування?

5. Чим відрізняються поняття “план”, “прогноз”, “захід”, “програма” та “концепція”?

6. У чому полягають основоположні принципи планування?

7. Які схеми організації роботи зі складання планів використовуються на підприємстві?

8. У чому полягає сутність балансового, нормативного та математико-статистичного методів планування?

9. Що являє собою система норм і нормативів виробничого підприємства? З яких основних підсистем вона складається?

10. Які основні методи використовуються для розробки прогресивних норм і нормативів?

Глава 23

Дата добавления: 2015-05-23