Роздуми з приводу

Шовіністичні настрої захопили все суспільство європейського континенту — від Російської імперії до Англії. Шовіністична пропаганда велась навіть у школах. Французьким школярам говорилось про «споконвічну агресивність німців» та необхідність реваншу, помсти за поразку у франко-німецькій війні 1870-1871 рр., «продовження воєнної слави Наполеона».

Німецьким школярам втлумачували ідеї «несправедливості» сучасної побудови світу, можливості легкої перемоги над «французькими солдатами-боягузами», необхідності та завоювання Німеччиною «місця під Сонцем». Суспільство було готовим до війни. Відомий державний діяч Бісмарк, який пізніше аналізував події Першої світової війни, висловився так: «Війну розв’язав шкільний вчитель історії».

?Як Ви розумієте ці слова?

Загострення міжнародних протиріч, підготовка до світової війни досягала своїх цілей — війка стала неминучою.

5. ПРИЧИНИ ТА ПРИВІД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Світова війна — військове зіткнення між провідними державами світу. До світової війни залучається населення значної частини світу.

Перша (1914-1918) і Друга (1939-1945) світові війни були найкривавішими подіями в історії людства, що принесли незчисленні страждання людям, знищення матеріальних цінностей, були найбільшими гуманітарними катастрофами.

Зображення французького солдата як боягуза, який ховається від німецького солдата (малюнок з німецької дитячої книжки 1914 р.)

Причини Першої світової війни

Головною причиною Першої світової війни було загострення протиріч між провідними країнами світу у боротьбі за переділ світу. Зовнішня політика провідних країн світу на початку XX ст. підпорядковувалася їхнім економічним інтересам — боротьбі за ринки збуту товарів і капіталів, здобуття дешевої робочої сили та вигідних джерел сировини. Міжнародну напругу посилили наслідки міжнародних конфліктів XIX ст. та їх несправедливе розв’язання, особливо німецько-французькі та німецько-англійські протиріччя. Мілітаризація країн та гонка озброєнь, з одного боку, були викликані підготовкою до війни, з іншого — самі прискорювали а початок.

Карта Європи в особах на початку І світової війни (російська поштова картка — карикатура)

Дайте характеристику образів країн, що зображені на карті.

• Як художник відобразив Росію, її зовнішню політику?
• Чим відрізняються образи Німеччини та Австро-Угорщини (Австрії)?
• Як показано протистояння Австро-Угорщини та Сербії? Як Ви думаєте, на чиєму боці симпатії автора цієї карти?
• Чому Швейцарія зображена у вигляді ведмедя, що відпочиває, не зважаючи на бурхливі політичні події та підготовку до війни в Європі?
• Прокоментуйте характер зображення Англії та Ірландії.
• Як можна прокоментувати зображення художником Албанії та територій на північ від неї?

Стратегічні цілі та плани супротивників

Свідчать документи

З виступу міністра закордонних справ Росії С. Д. Сазонова про цілі Антанти (14 вересня 1914 р.)

Головна мета союзників — зламати могутність Німеччини та її претензії на панування, воєнне і політичне... Територіальні зміни повинні визначатись за національним принципом. Росія приєднує до себе нижню течію Немана і східну частину Галичини, а до Царства Польського вона приєднує Східну Познань, Сілезію та Західну частину Галичини. Франція отримає назад Ельзас-Лотарингію, додавши до неї... частину Рейнської Пруссії. Англія, Франція та Японія розподіляють між собою німецькі колонії... Німеччина й Австрія виплатять воєнну контрибуцію.

?Які цілі, за документом, ставили перед собою держави Антанти?

Німеччина прагнула покінчити з британським пануванням на морі, захопити англійські колонії. Великими були її претензії до Франції та Росії. Вище військове німецьке керівництво планувало захопити економічно розвинені райони Північно-Східної Франції, відірвати від Росії Прибалтику, «Донську область», Крим і Кавказ.

Англія хотіла зберегти свої колонії та панування на морі, відібрати в Туреччини багаті на нафту Месопотамію та частину Аравійського півострова.

Франція, яка зазнала поразки у франко-німецькій (франко-прусській) війні 1870-1871 рр., розраховувала повернути собі Ельзас та Лотарингію, приєднати лівий берег Рейну та Саарський вугільний басейн.

Австро-Угорщина мала загарбницькі плани щодо Росії (Волинь, Поділля) та Сербії.

Росія прагнула приєднати до себе Східну Галичину, Буковину, Закарпаття та оволодіти протоками Босфор та Дарданелли.

США прагнули розширити свій вплив на весь американський континент і посилити проникнення в Китай, де активність проявляла Японія.

Україна в планах воюючих країн

Свідчать документи

Із меморандуму німецької інтелігенції про Україну

Ця область завдяки своїм власним продовольчим можливостям посилить незалежність Німеччини від закордоння..., забезпечить нам рівновагу наших господарських сил..., буде протидіяти зменшенню народжуваності, скоротить еміграцію з Німеччини і полегшить житлову проблему...

?У чому полягала важливість українських земель для Німеччини?

Територія України на початку XX ст. входила до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Зацікавленість великих держав в Україні. Можливість прогодувати своїх солдатів та призвати нових робила Україну ласим шматком для ворогуючих сторін. Напередодні війни тільки в підросійській Україні вироблялося майже 16 млн тонн хліба. Україна мала також значний людський потенціал, який можна було використати у воєнних цілях. Так, за весь час війни до російської армії було призвано 3,5 мли українців, а до австрійської — понад 300 тисяч.

Плани ворогуючих країн стосовно України

Україна в планах Німеччини. Німеччина прагнула приєднати Україну до складу майбутньої Великонімецької імперії. Україна розглядалася також як зручний плацдарм для просування на Схід, аж до Індійського океану. Для досягнення цього планувалося провокувати та підтримувати сепаратистські настрої і рухи у Наддніпрянській Україні.

Україна в планах Австро-Угорщини. Правлячі кола Австро-Угорської імперії розуміли, що монархія не витримає приєднання до неї ще 30 млн українців. Тому інтереси імперії зосереджувалися на Волинській і Подільській губерніях, на які не претендувала Німеччина. Для Австро-Угорщини вигідним був протекторат Німеччини над Україною, тому що при такому варіанті розширився б російсько-німецький кордон та поглибилися російсько-німецькі протиріччя.

Російські плани щодо України. Російська імперія претендувала на завоювання Східної Галичини, Буковини і Закарпаття. Після цього царська влада планувала покінчити з так званим «мазепинським центром» і тобто із зосередженням сепаратистів та «потенційних зрадників»), який, на її думку, знаходився на західноукраїнських землях. Для цього Росія використовувала гасла панславізму, фінансувала москвофільський рух, який мав продемонструвати бажання українців «возз’єднатися з матінкою-Росією».

Привід до Першої світової війни

Ерцгерцог Франц Фердинанд з дружиною виходять з готелю в Сараєво та прямують до автомобіля. Через мить вони будуть вбиті (фото 28 червня 1914 р.)

На 1914 р. протиріччя між Троїстим союзом і Антантою вкрай загострились. Зоною особливої напруженості стали Балкани. Правлячі кола Австро-Угорщини за підтримки Німеччини вирішили ударом по Сербії остаточно утвердити свій вплив на Балканах. Невдовзі з’явився привід для оголошення війни.

28 червня 1914 р. в м. Сараєво, столиці Боснії, яка насильницьки була приєднана до Австро-Угорщини у 1908 р., був убитий спадкоємець австро-угорського престолу ерцгерцог Франц Фердинанд.

Терористичний акт здійснив боснійський серб Гаврило Принцип із таємної організації «Млада Босна».

5 липня 1914 р., після вбивства Франца Фердинанда, австрійський уряд отримав запевнення Німеччини в підтримці його претензій до Сербії. Кайзер Вільгельм II обіцяв австрійському представнику, що Німеччина підтримає Австрію навіть у тому випадку, якщо конфлікт із Сербією призведе до війни з Росією.

23 липня австрійський уряд пред’явив ультиматум Сербії, у якому містилися принизливі для незалежної держави умови. Це відбулось о шостій годині вечора, а відповідь повинна була надійти через 48 годин.

Союзниця Сербії Росія зробила спробу уладнати конфлікт мирним шляхом, виступивши з ініціативою об’єднання зусиль трьох країн — Великої Британії, Франції та Росії. Однак союзники Росії відмовились від компромісу, а президент Франції Р. Пуанкаре наполягав на проведенні «твердої» політики щодо австро-німецького блоку.

Усе ж серби, за порадою союзної Росії, погодились задовольнити практично всі вимоги австрійців (за винятком пункту про участь австрійців у розслідуванні вбивства ерцгерцога на території Сербії). Однак Австро-Угорщина, яку підштовхувала до війни Німеччина, мала намір воювати навіть у тому разі, якби серби виконали всі пункти ультиматуму. 28 липня Австро-Угорщина розірвала з Сербією дипломатичні стосунки й оголосила війну. Через добу після цього, коли Белград уже бомбили, розпочала мобілізацію Росія.

Скориставшись мобілізаційними заходами Росії і звинувативши її в підготовці до війни, Німеччина сама пішла на розрив відносин і 1 серпня 1914 р. оголосила війну Росії. Вступ у війну цих великих держав означав перетворення її на світову.

Плани воєнних дій та розгортання армій

Дата добавления: 2015-05-23