Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання й завдання. 1. Які країни входили до складу Антанти і Троїстого союзу перед початком Першої світової війни.




I. Для перевірки знань

1. Які країни входили до складу Антанти і Троїстого союзу перед початком Першої світової війни?
2. Назвіть основні конфлікти, що розгоралися у світі на початку XX ст.
3. Які країни були переможцями Першої, які — Другої Балканської війни?

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Назвіть головні воєнно-політичні цілі Німеччини, Австро-Угорщини, Англії, Франції і Росії перед початком війни.
2. Яке місце займала Україна в планах ворогуючих сторін?
3. Охарактеризуйте ступінь готовності провідних країн Європи до війни.
4. Чому локальний австро-сербський конфлікт переріс у Першу світову війну? Назвіть основні причини Першої світової війни.
5. Чим війна, що розпочалася у 1914 р., відрізнялася від франко-німецької війни 1870-1871 рр., Балканських війн?

III. Для обговорення в групі

1. Чому Балканський півострів у XX ст. називали «пороховою діжкою Європи»?
2. Як Ви вважаєте, які регіональні конфлікти початку XX ст. могли перерости у світову війну? Якщо так, то за яких умов це могло відбутися?
3. До сьогодні не стихають суперечки про те, хто був винуватцем розв’язання Першої світової війни. Одні звинувачують Німеччину й Австро-Угорщину, інші — Сербію і Росію, треті — Англію і Францію. Якою є Ваша думка з цього приводу? Як Ви вважаєте, чи можна було запобігти Першій світовій війні?

IV. Робота з історичними термінами і поняттями

1. Поясніть терміни і поняття: «воєнно-політичний блок», «анексія», «гонка озброєнь», «шовінізм», «світова війна».
2. Прокоментуйте, як змінювались кордони Болгарії та інших балканських держав у наслідок Першої та Другої Балканських війн.
3. Визначте за картою, країни якого з ворогуючих воєнно-політичних блоків мали більшу територію. Чи було це визначальним чинником у світовій війні?

V. Творчі завдання

1. Деякі історики вважають, що Перша світова війна була проявом кризи європейської цивілізації. Чи поділяєте Ви таку точку зору?
2. Як згадують, до великого фізика Альберта Ейнштейна звернулись із запитанням: Головною військовою силою у Першій світовій війні була кіннота, у Другій світовій — танки; яка зброя буде головною у третій світовій війні — атомна бомба? — Вчений відповів: Я не знаю, яка головна зброя буде у третій світовій війні, але у четвертій, напевно — кам’яна сокира і палиця.

Як Ви розумієте відповідь Ейнштейна? Чи погоджуєтесь Ви із вченим?

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

1882 р. …… створення Троїстого союзу
1904 р. …… створення Антанти (англо-французького союзу)
1907 р. …… приєднання Росії до Антанти
28 червня 1914 р. …… вбивство Франца Фердинанда в м. Сараєво

§ 7. Основні та другорядні театри воєнних дій у 1914-1916 рр.

1. ПОЧАТОК ВІЙНИ. СТУПІНЬ ГОТОВНОСТІ ВОЮЮЧИХ КРАЇН ДО ВІЙНИ

Відповідно до своїх стратегічних планів, Німеччина розпочала концентрацію військ на західних кордонах і 3 серпня оголосила війну Франції. За день до цього, 2 серпня, Берлін висунув вимоги уряду Бельгії про пропуск німецьких військ через її територію, але отримав відмову. 4 серпня німецькі війська вдерлись у Бельгію, гарантом безпеки якої була Англія. Двома днями раніше така ж доля спіткала й Люксембург. Порушення нейтралітету Бельгії стало приводом для оголошення Англією війни Німеччині, що і сталось 4 серпня. Таким чином, за кілька днів локальний айстро-сербський конфлікт переріс у велику війну.

Країни-супротивники мали різний ступінь готовності до війни.

Німецькі солдати-новобранці відправляються на фронт. На вагонах поїздів вони написали оптимістичні гасла: «На сніданок до Парижа», «До зустрічі на Бульварі!». Німці розраховували на нетривалу війну Вільгельм II обіцяв німецьким солдатам, що вони повернуться додому з перемогою «раніше, ніж листя опаде з дерев»

Німеччина. За рівнем підготовки та організації німецька армія була сильнішою в Європі. У Німеччині краще за всіх розуміли значення в сучасному бою важкої артилерії та кулеметів, а також важливість залізничних комунікації!.

Крім того, на першому етапі війни давалася взнаки шовіністична пропаганда: німці беззастережно вірили у своє велике призначення та непереможність.

Австро-Угорщина. Австро-угорська армія являла собою зліпок із німецької, але поступалася їй через «гримучу суміш» різних національностей у її складі та через посередні показники в попередніх війнах. Згідно із стратегічними планами, Австро-Угорщина вважала своїми головними ворогами Росію, Сербію та Чорногорію. Основні військові сили в майбутній війні передбачалось розгорнути проти Росії.

Британський лев (у формі військово-морських сил) і російський ведмідь (карикатура

Франція. Французька армія була меншою від німецької лише на 20%, проте людські ресурси Франції ледве перевищували половину німецьких. Головна різниця, таким чином, полягала в резервах, у Німеччині їх було багато, у Франції — майже нічого. Франція, як і більшість інших країн, сподівалась на недовгу війну та вважала, що все вирішить швидкий наступ військ, і ніяк не чекала статичної окопної війни.

Росія. Головною перевагою Росії були майже невичерпні людські ресурси та високий бойовий дух російського солдата, але вище військове керівництво було некомпетентним. Погані комунікації, географічна віддаленість союзників, а також певна промислова відсталість від провідних країн робила Росію непристосованою до довгої війки.

Англія. Воєнна міць країни ще з XVIII ст. значною мірою залежала від військово-морських сил. Британська армія була нечисленною, але високопрофесійною. Перед війною існували сумніви, чи зуміє британське командування керувати тривалою, воєнною кампанією. Деякі полководці були надто старими.

На морі традиційну британську перевагу похитнула Німеччина. У 1914 р. Англія володіла 29 потужними кораблями, Німеччина — 18. Англійське військове командування явно недооцінювало німецькі підводні човни, хоча країна була надто вразлива для них через залежність від заморських поставок продовольчих товарів та сировини для своєї промисловості.

2. ВОЄННІ ДІЇ В ЄВРОПІ У 1914 р.

Перша світова війна велась на десятках фронтів у різних куточках Земної кулі. Головними фронтами були Західний, де німецькі війська вели бойові дії проти англійських, французьких та бельгійських військ, і Східний, де війська Росії протистояли об’єднаним силам австро-угорської та німецької армій. Людські, сировинні та продовольчі ресурси країн Антанти значно переважали ресурси Центрального блоку, тому шанси Німеччини та Австро-Угорщини на перемогу у війні на два фронти були малими.

Протиборчі коаліції у Першій світовій війні

Антанта Країни Центрального блоку Нейтральні держави, на територіях яких велись бойові дії
Англія, Франція, Росія, США, Японія, Італія, Румунія Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія Люксембург, Бельгія, Іран

«План блискавичної війни». Генеральний план ведення війни Німеччиною був розроблений колишнім начальником німецького Генерального штабу А. фон ІІІліффеном і отримав назву «план блискавичної війни».

За цим планом після оголошення війни Росії та Франції Німеччина повинна була розгромити їх по черзі. Спочатку планувалось завдати поразки Франції нанесенням удару через Бельгію по Парижу, прорвавши оборону французьких військ на найменш захищених ділянках французько-бельгійського кордону з метою оточення і знищення французької армії. Потім планувалось сконцентрувати всі сили проти Росії.

Наступ німецької армії. На початку серпня німецькі війська підійшли до бельгійської фортеці Льєж і після кровопролитних боїв захопили всі її форти. 21 серпня німецькі війська вступили у столицю Бельгії — Брюссель.

Війська Німеччини вийшли на франко-бельгійський кордон і в «при-кордонній битві» завдали поразки французам, примусивши їх відступити вглиб своєї території, що створювало загрозу Парижу. 3 вересня уряд Франції був евакуйований зі столиці до міста Бордо. Здавалось, що повторюється сумний сценарій франко-німецької війни 1870-1871 рр., фіналом якої була безславна поразка французів.

Австрійські солдати викопали шанці просто в хаті українського селянина. Східна Галичина, осінь 1914 р.

Наступ російських військ у Східній Пруссії, Східній Галичині та на Буковині. Німецьке командування переоцінило свої успіхи і, вважаючи стратегічний задум на Заході виконаним, перекинуло два армійських корпуси на Схід. Крім того, на наполегливі прохання Франції, у середині серпня Росія, яка ще не встигла завершити мобілізацію, кинула в бій свої війська. 17 серпня росіяни прорвали німецьку оборону в Східній Прусії та продовжували свій наступ. Однак його непідготовленість, а також перекидання німцями з Франції до Східної Пруссії кавалерійської дивізії та двох армійських корпусів призвели до поразки росіян. 1-а російська армія П. Ренненкампфа припинила наступ. Німецькі війська, скориставшись розривом між російськими арміями, оточили 2-у армію А. Самсонова у Мазурських болотах та розгромили її. Російські війська втратили 20 тис. чоловік убитими, 92 тис. полоненими, всю артилерію. Генерал А. Самсонов наклав на себе руки. З величезними втратами російські війська відійшли на територію Росії. Проте, незважаючи на поразку росіян, «блискавична атака» німецьких військ на Париж була зірвана.

Значно успішнішими були воєнні дії Росії проти Австро-Угорщини в Галичині та на Буковині. Наступ російської армії під командуванням генерала О. Брусилова відкинув айстро-угорські частини до Карпат.

На кінець 1914 р. на Східному фронті запанувало затишшя. Воюючі сторони перейшли до тривалої позиційної, «окопної» війни.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2502; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.