Питання й завдання. Перша світова війна тривала 4 роки 3 місяці і 10 днів (з 1 серпня 1914 р

Перша світова війна тривала 4 роки 3 місяці і 10 днів (з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.). У ній брали участь 33 країни. Населення воюючих держав становило 1,5 млрд чоловік, тобто близько 87% жителів Землі. Було мобілізовано близько 73,5 млн чоловік. Понад 10 млн з них було вбито і 20 млн поранено.

Жертви серед мирного населення, яке постраждало від епідемій, голоду та інших лихоліть воєнного часу, становили десятки мільйонів чоловік.

Людські жертви. Війна принесла для народів небачені втрати і страждання, загальний голод і руйнування, привела людство на край безодні і відчаю. Під час війни були масово знищені матеріальні цінності, загальна вартість яких становила 58 млрд крб. Цілі райони (особливо у Північній Франції) були перетворені на пустелю.

Втрати вбитими і пораненими у роки Першої світової війни

Німеччина	1 770 000	Італія	460 000
Росія	1 700 000	Румунія	450 000
Франція	1 360 000	Туреччина	330 000
Австро-Угорщина	1 200 000	Болгарія	240 000
Британська імперія	910 000	США	50 000

Висока ціна цієї війни, як і більшості інших воєн, не могла бути виправданою, навіть якщо вона спричинила б деякі бажані зміни у світі. Більш того, вона не зберегла демократію у світі, а, навпаки, сприяла зростанню варварського тоталітаризму, який став характерним явищем XX ст.

Трагедія, яка спіткала людство в середині XX ст., кинула тінь забуття на Першу світову війну. Проте вона залишила глибокий слід у сучасній історії.

1. Назвіть технічні винаходи людства, що були використані у Першій світовій війні.
2. Яка з країн, що брали найактивнішу участь у Першій світовій війні, першою вийшла з неї?
3. Яка подія відбулася раніше — підписання Брестського мирного договору, чи вступ у війну США?
4. Назвіть території, що втратила Радянська Росія у результаті підписання Брестського мирного договору.

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Охарактеризуйте протистояння флотів Англії та Німеччини.
2. Як ставились різні політичні партії Росії до Першої світової війни?
3. Назвіть дати виходу з війни країн Центрального блоку.
4. Назвіть основні умови Комп’єнського перемир’я.
5. Якими були втрати від Першої світової війни?

1. У квітні 1917 р. США офіційно оголосили війну Німеччині. Чим можна пояснити таке рішення американської адміністрації на третій рік війни?
2. Чим відрізнялася воєнно-політична ситуація в ході війни у 1917 р. від попередніх років війни?
3. Після підписання Брестського мирного договору з Росією німецьке командування отримало можливість використати всі свої сили на Заході. Здавалося, тепер ситуація у війні повинна була докорінно змінитися на користь Німеччини. Чому цього не сталося?

IV. Робота з історичними термінами і поняттями

Покажіть на карті місця основних битв Першої світової війни у 1917-1918 рр.

1. Як відомо, Німеччина прагнула укласти перемир’я з країнами Антанти ще на початку жовтня 1918 р. Як Ви вважаєте, чому країни Антанти погодились на укладення перемир’я тільки після 9 листопада 1918 р.?
2. Як Ви розумієте вислів: «Війна, нарешті, скінчилась, наслідки її були різноманітні й незліченні, але над всім переважало одне розчарування»?
3. Які уроки мало винести людство з історії Першої світової війни?

6 квітня 1917 р. ……	вступ у війну США
3 березня 1918 р. ……	укладання в Брест-Литовську мирного договору між Росією і країнами Центрального блоку
29 вересня 1918 р. …..	підписання перемир’я з Болгарією
30 жовтня 1918 р. …..	підписання перемир’я з Туреччиною
3 листопада 1918 р. ……	підписання перемир’я з Австро-Угорщиною
11 листопада 1918 р. ……	підписання Комп’єнського перемир’я; закінчення Першої світової війни

§ 9. УЗАГАЛЬНЕННЯ з теми 1. Світ на початку XX ст. і теми 2. Перша світова війна 1914-1918 рр.

1. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ, ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ США, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, НІМЕЧЧИНИ, РОСІЇ, ФРАНЦІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ {поч. XX ст.)

Особливості державного устрою	Політичне життя	Соціально-економічний розвиток
США
Президентська республіка США — перша країна, яка здійснила поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча влада: Конгрес з двох палат (Палати представників та Сенату). Голова виконавчої влади президент. Суди штатів, федеральна судова система.	Т. Рузвельт (1901-1906): суспільний рух проти трестів. Програма «Нової демократії» В. Вільсона (1913-1921): право на організацію робітничих спілок, страйків; заборона праці дітей; компенсації за нещасні випадки на виробництві; кредити фермерам; створення федеральної Резервної системи банків.	США стали першою індустріальною державою світу. «Американське економічне диво»: масове виробництво автомобілів; будівництво шосейних доріг та залізниць; виробництво сталі; підвищення рівня життя населення. Продуктивність праці в промисловості США була у 4 рази вищою, ніж у державах Європи.
Велика Британія
Конституційна монархія Вищий законодавчий орган: двопалатний парламент (нижня палата — Палата общин, верхня палата — Палата лордів). Виконавчу владу з королем розділяв уряд (Кабінет міністрів). Судова влада: суди різних інстанцій. Громадянські й кримінальні справи розглядалися судами присяжних.	Продовжувала існувати двопартійна система, де домінували консерватори (торі) і ліберали (віги). У 1900 р. до влади прийшли консерватори (Дж. Чемберлен), у 1906 р. — ліберали (Д. Ллойд Джордж). У 1900 р. з’являється лейбористська партія. Гострим залишалось Ірландське питання.	Англія поступилася США місцем головної індустріальної держави через: наявність у Британії колоній з гарантованими ринками збуту, дешевою робочою силою і сировиною, що дозволяла отримувати високі прибутки і при застарілій техніці; вивіз британського капіталу до інших країн позбавляв вітчизняну економіку необхідних капіталовкладень.
Німеччина
Монархічний союз під верховенством Пруссії. Король Пруссії, імператор Німеччини, призначав урядовців, включаючи союзного канцлера; керував міністрами. Законодавча влада: Верхня палата (Союзна рада) — бундесрат, Нижня — рейхстаг. Імперський уряд представлений в особі канцлера.	Правлячим в імперії став юнкерсько-буржуазний блок. У всьому суспільному житті країни надзвичайно висока питома вага належала мілітаризму.	Німеччина стала другою індустріальною державою світу Розвивались нові галузі промисловості — електротехніка, електроенергетика, хімічна промисловість, машинобудування. Виникали монополії. Розвиток сільського господарства відбувався повільніше через збереження системи юнкерських господарств і малоземелля селян.
Росія
Абсолютна монархія. Дорадчим законодавчим органом була Державна рада. Виконавчий орган самодержавства — Рада Міністрів — мав консультативні функції. Сенат виконував функції Верховного Суду. Державні посади обіймали лише вихідці з дворянського стану.	Посилюється опозиційний рух, що мав ліберальний і радикальний напрямки Інтереси селянства виражала партія есерів, у тактиці яких агітація сполучалась з терором. Соціал-демократичний напрямок мав два крила: ліворадикальне — більшовиків, та помірковане — меншовиків. Результатами революції 1905-1907 рр. стали скликання Державної Думи — виборного законодавчого органу, проголошення демократичних свобод тощо. Загострювалось національне питання.	Особливості монополізації економіки: залежність виробництва від абсолютизму; високий ступінь концентрації виробництва та капіталу; значна питома вага іноземного капіталу; незначний вивіз капіталів. Столипінська аграрна реформа (з 1906 р.) ліквідувала селянську общину та створила сприятливі умови для розвитку капіталізму в сільському господарстві. Напередодні Першої світової війни Росія досягла найвищого рівня соціально0економічного розвитку у своїй історії.
Франція
Парламентська республіка. Глава держави — президент. Парламент складався з верхньої палати Сенат) та нижньої (палата депутатів). Виконавчий орган — Рада міністрів — призначався президентом,але був підзвітний парламенту.	Найвпливовішою партією були помірковані республіканці, що відстоювали інтереси великої буржуазії. Зростав вплив партії дрібної частини середньої буржуазії — радикалів (Ж. Клемансо).	Франція стала світовим кредитором Франція залишалась величезною колоніальною імперією; була аграрно-індустріальною країною; значну роль в економіці Фракції відігравали банки.
Австро-Угорщина
Дуалістична монархія. Кожна з частин Австро-Угорщини отримала суверенітет у внутрішніх справах, мала власний парламент, уряд, систему державної адміністрації, суду та юстиції. Загальноімперському уряду передавалися питання зовнішньої, військово-морської і фінансової політики. Для обговорення спільних справ також скликалися Коронна рада і рада спільних міністрів.	В обох частинах держави були проголошені демократичні свободи, рівність усіх громадян, недоторканність приватної власності тощо. Національні протиріччя часто відсували на другий план соціальні та політичні проблеми. Австро-угорська угода не вирішила всіх протиріч між окремими частинами імперії. Незадоволеними були Чехія та Хорватія. У країні активно діяли українські політичні сили.	Значною була централізація капіталу у банківській сфері. Монополізація відбувалася повільно. Господарство в цілому все ще залишалося аграрним. Відбувалася активна еміграція місцевого населення до США (200 тис. чоловік на рік). У цілому Австро— Угорщина за рівнем соціально-економічного розвитку відставала від передових країн Європи.

2. НАЦІОНАЛЬНІ РУХИ В ІНДІЇ ТА КИТАЇ. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЯПОНІЇ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Ще у 1885 р. була створена перша в країні політична партія — Індійський національний конгрес (IHK). Лідерами IHK на початку XX ст. були Балгангадхар Тілак (1856 1920) і Мохандас (Махатма) Ганді (1869-1948). Ганді був послідовним противником будь-якого насильства, вважаючи найкращими засобами політичної діяльності ненасильницькі громадські акції.