Мовою цифр. 1. Коли і за яких обставин був створений Комінтерн?’ 2

ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

I. Для перевірки знань

1. Коли і за яких обставин був створений Комінтерн?’
2. Сформулюйте основні програмні цілі Комінтерну.
3. Який вплив на подальший хід історичних подій в країні справила порази Німеччини в Першій світовій війні?
4. Коли в Німеччині відбулася революція?
5. Яка подія відбулася в Угорщині в березні 1919 р.?

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Як змінювалась тактика Комінтерну в різних країнах у 1920-ті рр.?
2. Проаналізуйте політику Комінтерну щодо соціал-демократичних партій
3. Назвіть найбільші і найвпливовіші політичні партії Німеччини у 1918-1933 рр.
4. Якими були головні підсумки листопадової революції в Німеччині?
5. Назвіть перетворення, що здійснили угорські комуністи під час існування Угорської Радянської Республіки (УРР).
6. Які внутрішні і зовнішні сили протидіяли диктатурі угорських комуністів у 1919 р.?

III. Для обговорення в групі

1. Чому Комінтерн називали «світовою партією комуністів»?
2. Як Ви вважаєте, чому імена К. Лібкнехта і Р. Люксембург настільки широко вшановували в Радянському Союзі?
3. Що, на Ваш погляд, було спільного в діях угорських комуністів у період існування УРР і російських більшовиків? Чому угорські комуністи змогли протриматись при владі лише 133 дні?

IV. Робота з історичними термінами і поняттями

Поясніть терміни і поняття: «Комінтерн», «світова пролетарська революція», «експорт революції».

V. Творчі завдання

1. Як Ви вважаєте, чому компартії США, Великої Британії, деяких інших західних країн не мали суттєвого впливу в своїх країнах?
2. На Ваш погляд, чи можливий «експорт революції» в наші дні? Доведіть свою точку зору, наведіть приклади.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

листопад 1918 р. ……	революція в Німеччині
16 листопада 1918 р. ……	Угорщина проголошена республікою
березень 1919 р. …..	Установчий Конгрес Комінтерну
березень — серпень 1919 р. …..	проголошення і падіння Угорської Радянської Республіки

§ 16. Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії

1. НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ІТАЛІЇ. СТАНОВИЩЕ НАСЕЛЕННЯ

«Переможена серед переможців»

Італія вийшла з Першої світової війни настільки ослабленою, що на її територіальні домагання країни Антанти майже не звертали уваги. Настрої реваншу й ураженого національного самолюбства стали важливим фактором розвитку політичного життя в країні. Самі італійці з гіркотою називали свою країну «переможеною серед переможців».

Італійська армія втратила 460 тис. убитими, 500 тис. покаліченими і 1,5 млн полоненими. Воєнні витрати становили 46 млрд лір, поглинувши 80 % видаткової частини державного бюджету; на 19 млрд лір збільшився зовнішній борг країни.

Через нестачу валюти для закупівлі сировини і палива різко знизилося промислове виробництво. Скоротилися посівні площі, упала врожайність, зменшилося поголів’я худоби. Фінансова система розбалансувалася.

Погіршення міжнародного становища.

Відносини Італії із союзниками загострилися через небажання Британії, Франції і США задовольнити значні територіальні домагання Італії, зокрема на адріатичний порт Фіуме (Рієку) і Далмацію. Прагнення Італії захопити ці території зі слов’янським населенням утягнуло її в гострий конфлікт з утвореним у 1918 р. Королівством сербів, хорватів і словенців.

Поглиблення економічної кризи

Сотні тисяч демобілізованих солдатів поповнили ряди безробітних. Різке падіння обсягів промислового виробництва переросло в 1920 р. в економічну кризу. Почалися звільнення робітників на заводах і фабриках. Важку моральну і матеріальну кризу переживали середні верстви населення, дрібні власники. З падінням курсу ліри на примару перетворювалися накопичені заощадження. Майбутнє здавалось безпросвітним.

Піднесення робітничого руху

На цьому тлі почалося піднесення робітничого руху, яке також було зумовлене нездатністю післявоєнних урядів досягти стабілізації в країні. За своїми цілями і складом цей рух був досить різноманітним.

У робітничому русі визначальна роль належала ліворадикальним елементам, які висували гасла про встановлення диктатури пролетаріату за радянським зразком. Страйки часто супроводжувалися захопленням заводів і фабрик. Масовими стали вимоги про встановлення 8-годинного робочого дня і підвищення зарплати. Кількість робітників, що страйкували у 1920 р., сягала 2 млн чоловік. Головними центрами робітничого руху були Мілан, Турін, Генуя та інші промислові міста Північної Італії.

2. КРИЗА ІТАЛІЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

Наступ лівих сил та спроби стабілізації політичної ситуації 1918-1920 роки в Італії ознаменувалися наступом лівих сил. У містах Північної Італії робітники захоплювали підприємства, встановлювали над ними свій контроль, створювалися фабрично-заводські ради.

Уряди, що змінювали один одного, примушували підприємців робити поступки робітникам; селянським кооперативам передавалися землі, що погано оброблялися; були вжиті заходи для врегулювання суперечок стосовно розміру зарплати, соціального страхування робітників та службовців Однак стабілізувати становище в італійському суспільстві не вдавалося.

Дата добавления: 2015-05-23