Бойчук Михайло Львович

Миха́йло Льво́вич Бойчу́к (*30 жовтня 1882, Романівка, Теребовлянський район,Тернопільська область — †13 липня 1937, Київ) — український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів». Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст.

Вчився у Львові в малярській школі. Став членом НТШ. Навчався у Віденській академії мистецтв, потім — у Леона Вичулковського в Краківській і Мюнхенської академії, потім на кілька років — до Парижу, де він стає одним із засновників української громади. 1909 він засновує в Парижі майстерню неовізантійського мистецтва, яка стала початком його творчої школи. В 1911—1912 роках Михайло Бойчук проживав у Львові. Працював над монументальними розписами. Під час Першої світової війни заслали в Арзамас. Професор Академії мистецтв в Києві 1917 р. З 1924 року він професор Київського художнього інституту. Навесні 1921 року на запрошення уряду УРСР оформив приміщення Харківського оперного театру, де відбувся п'ятий Всеукраїнський з'їзд Рад, працював на Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1923 року. Наприкінці 1925 в Києві було засновано Асоціацію революційного мистецтва України (АРМУ), що об'єднувала бойчукістів. 1931 року залишити Київ. Спочатку Бойчук викладав у Ленінградській академії мистецтв, був керівником кафедри композиції АМ, а вже 1932 повертається в Україну — в Харків. У листопаді 1926 — травні 1927 Бойчук разом із дружиною мав творчу подорож до Німеччини, Франції, Італії. 25 листопада 1936 органи НКВС заарештували Михайла Львовича Бойчука, а 13 липня 1937 в Києві розстріляли.

Дата добавления: 2015-05-23