Косіор Станіслав Вікентійович

Станісла́в Віке́нтійович Косіо́р (пол. Stanisław Kosior) (18 листопада 1889 р. — 26 лютого1939 р.) — більшовицький партійний і радянський діяч. Злочинець, один з організаторів геноциду українців 1932—1933 років.

Народився у м. Венґрув (Польща). Член РСДРП(б) з 1907 р. 1907—1918 — учасник більшовицького руху в Донбасі і на Дону. Березень-квітень 1918 р. — входив до складу Народного Секретаріату як народний секретар у справах фінансів. Був одним з організаторів КП(б)У.

1922—1928 — займав керівні посади в органах РКП(б). 1928—1938 — генеральний (з 1934 р. — перший) секретар ЦК КП(б)У.

Депутат ВР СРСР з 1937 року. У липні 1932 р. був за те, щоб повністю виконати значно завищенні плани хлібоздачі в Україні. За його інціативою було створено колгоспні фонди (постанова ЦК КП(б)У від 18 листопада 1932 р.). Вилучення на початку 1933 р. цих фондів (включно з насінневими) за директивою Й.Сталіна і В.Молотова і при безпосередній підтримці Косіора, у залік виконання плану хлібозаготівель стало однією з головних причин голодомору 1932-33 в Україні.

Косіор — безпосередній організатор і виконавець політики фізичного і духовного геноциду українського народу, що виявився в ліквідації «українізації» і проведенні політикирусифікації, організації штучного голодомору 1932—1933 в Україні, розгортанні антиукраїнського терору, фабрикуванні численних політичних процесів та масовому винищенні національної інтелігенції.

В 1939 р. його заарештували, звинуватили у приналежності до т. зв. «Польської Військової Організації» і розстріляли.

Дата добавления: 2015-05-23