Теорія соціально-економічного устрою суспільства

Відтворення.

Теорія капіталу.

Ссудний відсоток.

Рента – форма доданої вартості в землеволодінні. Виступає у виді:

а) абсолютної ренти (зв’язаної з наявністю монополії приватної власності на землю);

б) диференційної ренти (зв’язаної з різною якістю і продуктивністю земльних ділянок).

1. Капітал - це вартість, яка створює додану вартість. Самозростаюча вартість виступає в трьох функціональних формах:

а) промисловий,

б) торговий,

в) позиковий.

2. Розділяє капітал на:

а) основний - та частина капіталу, яка постійно знаходиться у виробництві і переносить свою вартість на створений продукт по частинах;

б) оборотний - та частина капіталу, яка використовується у виробництві раз і повністю переносить свою вартість на створений продукт;

в) постійний - та частина капіталу, який витрачається на покупку засобів виробництва;

г) змінний - та частина капіталу, яка витрачається на робочу силу.

3. Виводить залежність між постійним і змінним капіталом і називає її органічною будовою капіталу.

В суспільстві весь обсяг виробленої продукції в матеріальному виробництві називают сукупним суспільним продуктом і вважають, що його формує два підрозділи - виробництво засобів виробництва (І) і виробництво предметів споживання (ІІ). Для безперервного процесу відтворення в суспільстві повинні виконуватися наступні умови:

а) для простого відтворення:

І(v+m) = IIc

I(v+m) + II(v+m) = II(c+v+m)

I(c+v+m) = Ic + IIc;

б) для розширеного відтворення:

I (v+m) >IIc

I(v+m) + II(v+m) > II(c+v+m)

I(c+v+m) > Ic + IIc.

Але в реальному житті ці пропорції можуть суттєво порушуватися. Бажання підприємців отримувати усе більші прибутки приводить до масового оновлення капіталу, до розширеного відтворення виробництва. За рахунок введення в дію нових машин і обладнання зростає органічна будова капіталу (с/v). Виробництво зростає більш швидкими темпами, має попит населення. Звідси, виникають кризи перевиробництва.

1. Анатомія суспільства складається з базису (виробничих відносин, які відображають той або інший стан виробничих сил) і надбудови (політики, права, культури, релігії).

2. Розвиток суспільстві приводить до суперечності між досягнутим рівнем продуктивних сил і характером виробничих відносин, унаслідок дозволу якого змінюється і надбудова суспільства.

3. Кожен спосіб виробництва змінюється через загострення його розбіжностей, які неможливо дозволити, не змінивши в цілому сам економічний і суспільний пристрій.

4. Процеси зміни способів виробництва відбуваються еволюційно, коли сторіччями визріває конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами.

Отже, Маркс:

- Заклав основи дослідження співвідношення між споживанням і накопиченням, які займають центральне місце в сучасній економічній теорії; - Створив своєю теорією відтворення основу концепції загальної ринкової рівноваги; - Показав обмежену роль чинника статичної ринкової рівноваги порівняно з технічною, виробничою структурою, як випереджаючим елементом розвитку.

Дата добавления: 2015-05-23