Економічна думка старожитності

Економічний розвиток країн стародавнього світу

Первісна доба в історії світового господарства була найтривалішою. Понад 2 млн років люди, пристосовуючись до змін природних умов, удосконалювали матеріальне виробництво. Так, у період палеоліту і мезоліту господарство мало привласнюючий характер. Люди займалися переважно збиральництвом, полюванням, рибальством. Внаслідок неолітичної революції відбувся перехід від привласнюючого до відтворюючого землеробсько-скотарського господарства, стійкої осілості. Подальший розвиток виробництва поява та використання металевих знарядь праці зумовили виникнення перших цивілізацій.

У період стародавніх цивілізацій у країнах Стародавнього Сходу і античного світу досягла свого розвитку рабовласницьке господарство, що пройшло шлях від східного патріархального до класичного античного рабства.

В економічному відношенні античне суспільство було більш розвиненим. Якщо у країнах Стародавнього Сходу раби займались переважно тяжкою непродуктивною працею, то у античних країнах праця рабів застосовувалась у матеріальному виробництві в усіх сферах господарства.

У Стародавній Греції переважало міське, промислово-торгове рабство. У Стародавньому Римі при наявності величезних земельних масивів панувало латифундійне рабство. Господарство було замкненим, натуральним, хоча в цей період уже зароджувалися торгово-грошові відносини. Головною формою економічних відносин між країнами була експортно-імпортна посередницька морська торгівля. Якщо у країнах Стародавнього Сходу і Античній Греції домінувала зовнішня торгівля, то в Римській імперії провідна роль належала внутрішній торгівлі. Існували професійне купецтво, розвинена грошова система, банківська справа, комерційне і боргове лихварство.

Античне господарство втягнуло в свою економічну орбіту й населення сучасної південної України. Північночорноморські міста-поліси як колонії спочатку Стародавньої Греції, а згодом і Стародавнього Риму підтримували економічні зв'язки з центрами античних держав та їхніми провінціями. Вичерпавши свої можливості, господарство, засноване на жорстокій експлуатації рабів, пережило себе і тому зазнало закономірного краху. В Європі, як і в усьому світі, зароджувалися нові феодальні відносини.

Історія економічної думки бере свій початок у глибокій давнині. Вже

первісні люди мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом

осмислення виробничого досвіду. Формувалися окремі елементи економічних

знань. Економічні ідеї того часу знайшли вираження у збірниках законів царства

Ешнуні (XX ст. до н.е.) і вавілонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). У них

передбачалися захист майнових інтересів держави, рабовласників, певне регу-

лювання економічних відносин. Пам'яткою давньоіндійської літератури є "Арт-

хашастра" (IV - VI ст. до н.е.). У ній викладено знання з економіки, техніки і

політики, передбачено регулювання земельних відносин, розв'язання проблем

іригації.

У Китаї великого поширення набуло конфуціанство. Його економічні засади

виклав Мендзи (372 - 289 рр. до н.е.), який відстоював селянське

землеволодіння.

Тогочасні економічні погляди знайшли вираження у трактаті "Гуань-Цзи"

(IV - III ст. до н.е.), в яких реалістично розкрито злиденне становище народу,

окреслено шляхи розвитку сільського господарства і поліпшення життя селян.

Зміцнення землеробства вважалося найважливішою умовою забезпечення

стійкості економіки.

Великого значення автори "Гуань-Цзи" надавали товарно-грошовим

відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки. 16

У трактаті також розглядалися питання податків і грошового обігу. Пропо-

нувалося замінити прямі податки на залізо й сіль непрямими, застосовувати для

стабілізації господарства нормовану емісію грошових знаків та ін. Багато ідей

“Гуань-Цзи" було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю.

Важливим джерелом, яке свідчить про економічні уявлення старовини, є

Біблія. Ця книга зіграла винятково важливу роль у формуванні принципів гос-

подарської етики, якими протягом сторіч керувалися люди, вступаючи у відно-

сини в сфері економічної діяльності. Як правило, ці документи не мали аналітичного характеру, а тільки встановлювали певні норми поведінки, проте елементи роздумів і узагальнень уже мали в них місце.

Дата добавления: 2015-05-23