КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Похибкa суми
Похибки арифметичних операцій Теорема 1. Абсолютна похибка алгебраїчної суми декількох наближених чисел не перевищує суми абсолютних похибок цих чисел. Доведення. Нехай x1, x2, …, хп – задані наближені числа. Розглянемо їх алгебраїчну суму и = ± х1 ± х2 ±... ± хп. Тоді похибка цієї алгебраїчної суми Дм буде складатися з алгебраїчної суми похибок доданків, тобто ∆ и = ± ∆ х1 ± ∆ х2 ±... ± ∆ хп . Звідси |∆ и | ≤ |∆ х1 | + |∆ х2 | +... + |∆ хп |. Наслідок. За граничну абсолютну похибку алгебраїчної суми декількох наближених чисел можна прийняти суму граничних абсолютних похибок цих чисел, тобто ∆ и = ∆ х1 + ∆ х2 +... + ∆ хп .
Теорема 2. Гранична відносна похибка суми декількох наближених чисел одного й того ж знака не перевищує найбільшу з граничних відносних похибок цих чисел. Доведення. Нехай и = + х1 + х2 +... + хп, де для визначеності вважатимемо, що x i > 0 (i = 1, 2,..., п). Позначимо через Аi (і = 1, 2,..., п) точні значення доданків x i , а через А – їх суму, тобто А = А1 + + А2 +... + Ап. Тоді δ u=
Оскільки , то = Аі . Тому .
Нехай max = . 1 ≤ i ≤ n
Тоді тобто = max 1 ≤ i ≤ n 2. Похибкa різниці. Розглянемо різницю двох наближених чисел х1 та х2: и = х1-х2. Тоді, на підставі наслідку з теореми 1, ∆ и = ∆ х1 + ∆ х2, δ u=
де А – точне значення різниці х1-х2. 3 останньої формули випливає, що для близьких чисел х1 та х2 гранична відносна похибка буде досить велика. Тому в обчислювальних алгоритмах бажано уникати віднімання близьких чисел. Зауваження. При подальшому розгляді похибок арифметичних операцій, а також при розгляді похибок функцій припускатимемо, що похибки значно менші за абсолютною величиною від самих наближених величин, тож ними можна знехтувати в сумах, котрі містять одночасно наближену величину і її похибку як доданки; і завжди можна обмежитися членами, лінійними відносно похибок, нехтуючи членами більш високого порядку. Це означає, що наступні питання, пов'язані з похибками, розглядатимемо дещо грубо, проте елементарно. Адже строгий підхід під час розгляду цих питань не дає бажаних наочних результатів. 3. Похибкa добутку. Нехай Аі=хі+∆хі (і = 1,2,..., n), де для простоти вважатимемо, що хі > 0 (і -1, 2,..., п), А = А 1 А2 … Аn, u = х1х2 … хn . Тоді А = (х1 + ∆ х1 ) (х 2 + ∆ х2) ... (хп + ∆хп) = = х1х2 … хn + х2х3 … хn ∆ х1 + х1 х3… хn ∆ х2 +... + + х1х2 … хn-1 + ∆хп +... + ∆x1∆x2…∆xn. Враховуючи зауваження, можемо прийняти, що А = u +x1 x2 … хп + ∆х1+ х1 х3 … хп + ∆х2 +…+ x1 x2 … хn-1 + ∆хп. Звідси | ∆ u | = | А – u | ≤ x2x3 … xn | ∆ x1 | + х1 х3… xn | ∆ x2 | +…+ + x1 x2 … хn-1 + ∆хп Зокрема, якщо п = 2, то | ∆ u | ≤ x2 | ∆ x1 | + x1 | ∆ x2 |. За граничну абсолютну похибку добутку можна взяти ∆ u = x2x3 … xn ∆ x1+ х1 х3… xn ∆ x2 +…+ x1 x2 … хn-1 + ∆хп. Розділивши нерівність на u, одержимо Враховуючи зауваження, замінюємо величину на відносну похибку множника хi , а – на відносну похибку добутку . Отримаємо таку нерівність: δ ≤ δ 1 + δ 2 + … δ n. За граничну відносну похибку добутку можемо прийняти . 4. Похибки частки. Нехай A1 = х1 + ∆ х1, A2 = х2 + ∆ х2, де для простоти x1 > 0, x2 > 0, , . Тоді i . Звідси , aбo . Розділивши нерівність на u, одержимо Врахувавши зауваження, замінимо на відносну похибку діленого, - на відносну похибку дільника, - на відносну похибку частки. Отримаємо . За граничну відносну похибку частки можна прийняти . 5. Похибкa степеня. Нехай А = (х + ∆ х)т, и = хт, де т – натуральне число, х > 0. Використовуючи похибки добутку, одержуємо |∆ u | < mxm - 1 |∆ x |, δ ≤ mδ1, де δ – відносна похибка степеня; δ1 – відносна похибка аргументу х. Тому за граничні абсолютну та відносну похибки степеня можемо прийняти ∆ u= mxm - 1 ∆ x, δ u= mδ x. Із наведених похибок арифметичних операцій випливає, що операції додавання та віднімання (при великій різниці між числами) не погіршують точності результату порівняно з точністю алгебраїчних доданків, а операції множення, ділення і піднесення до степеня суттєво погіршують точність результату.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 509; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |