Біоетичні комітети в Україні

Нехтування правами людини на здорове довкілля за минулих часів призвело до неприпустимого концентрування в окремих регіонах виробничих об'єктів, які перенаситили життєвий простір України промисловими відходами, пестицидами, солями важких металів, іншими отруйними хімічними речовинами до концентрацій, які значно перевищують допустимі. Становище ще більше погіршилося після аварії на Чорнобильській АЕС. Все це разом зумовило швидке погіршення стану здоров'я населення до критичної межі та призвело до серйозних демографічних зрушень (досить згадати, що населення України за останні роки зменшилось більш, як на три мільйони осіб). Отже, наша держава особливо зацікавлена в дотриманні норм біоетики та повинна підтримувати зусилля науковців, що спрямовані на розробку їх теоретичних основ, пошук шляхів вирішення окремих їх проблем, а також створення необхідної законодавчої бази.

Останнім часом в Україні серед наукових, громадських та політичних кіл спостерігається все більш глибоке осмислення біоетичних проблем, передусім в галузі сучасної медицини і біології, філософії і правознавства тощо. В Україні біоетичні комітети діють на всіх рівнях – національному, галузевому і локальному. Це Комітет з питань біоетики при Президії НАН України, Комітет з біоетики при АМН України, Етичний комітет при МОЗ України, етичні комітети і комісії при науково-дослідних та лікувальних установах АМН і МОЗ України. І якщо останні діють як галузеві або локальні, то Комітет при Президії НАН України створено як міжгалузевий та міждисциплінарний орган, до складу якого були залучені провідні вчені та представники зацікавлених міністерств і відомств. У його роботі беруть участь медики, біологи, екологи, юристи, філософи тощо. Комітет організував у вересні 2001 року проведення Першого національного конгресу з біоетики, у роботі якого взяли участь понад 400 делегатів з 14 країн світу. На Конгресі було підтверджено важливість, актуальність і необхідність проведення роботи в галузі біоетики в Україні.

Членами Комітету систематично організовуються семінари, тренінги, лекції, виступи у засобах масової інформації, вони беруть участь у міжнародних та національних біоетичних форумах тощо. Завдяки активності Комітету з питань біоетики при Президії НАН України на його базі наприкінці 2001 року була утворена Комісія з питань біоетики як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 р. № 1677).

Комісія з питань біоетики виконує роль незалежної експертної структури, що консультує та готує рекомендації для установ, організацій та підприємств усіх форм власності щодо дотримання принципів і норм біоетики. Створення Комісії з питань біоетики в Україні, безумовно, позитивно вплине на подальшу реалізацію прав людини і її фундаментальних свобод, забезпечить подальший розвиток в Україні міжнародно-визнаних морально-етичних норм і правил в галузі біології та медицини, захисту тваринного світу та довкілля. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1256 затверджено Положення про Комісію з питань біоетики, в якому визначили основні завдання її діяльності.

Біоетика озброює медиків знанням, як специфічних питань медичної етики, так і здібністю до системного аналізу, виробляє звичку розглядати проблеми в міждисциплінарному і соціокультурному контексті, при цьому розвиває уяву, практичні навики і моральну відповідальність за схвалювані етичні рішення, а також відчуття эмпатії і співчуття до людей, тварин, природи.

Ціль діяльності Ради з біоетики – вивчення умов, при яких можливо збереження Життя на землі, встановлення правових основ біоетики у області охорони здоров'я як суспільного блага і умови виживання суспільства, зокрема при здійсненні медичної та екологічної діяльності, застосування наукових знань в практичній діяльності. Діяльність цієї служби має 2 основних напрями:

• медичне - сконцентровано навколо відносин "лікар-пацієнт", біомедична етика або медична біоетика;

• екологічне - обґрунтовування цінності і права окремих живих істот і природних екосистем, дикої природи, біогеоценозів і ін.

Діяльність цієї служби є стимулом для удосконалювання систем охорони здоров'я та охорони природи.

Основу виконання головної задачі Ради з біоетики забезпечують Комісії з біоетики, розташовані в регіонах України. Комісії є підрозділами відповідних регіональних відділень Ради і будують свою діяльність на основі залучення до вирішення своїх задач фахівців в області медицини, біології, генетики, етики і права, психології, соціології, екології а також представників конфесій, громадських організацій, що займаються питаннями, пов'язаними з охороною здоров'я, захистом прав пацієнтів та оточуючого середовища. У необхідних випадках Комісії залучають фахівців інших професій: наприклад, з метою проведення незалежної фінансової експертизи залучається фахівець з економічною освітою.

На Комісії покладений основний обов'язок по виконанню задач, поставлених перед Радою в регіонах відповідно до Положення про Службу, що затверджує Кабінет Міністрів України.

Діяльність Комісій координується і контролюється Радою з біоетики.

Найвищим органом управління Радою є Наглядовий комітет, що формується за принципом представництва всіх зацікавлених міністерств, державних комітетів, адміністративних відомств, громадських організацій і релігійних конфесій.До складу Наглядового комітету входять по 6 представників від держави, медичних установ та представників громадських організацій і релігійних конфесій, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Наглядовий комітет обирається чи призначається строком на чотири роки.

Представники від держави призначаються та звільняються Кабінетом Міністрів України, представники від медичних та громадських організацій і релігійних конфесій обираються (делегуються) та відкликаються сторонами самостійно.

Фінансово-економічне обґрунтування проекту Ради з біоетики:

Діяльність Ради здійснюється на госпрозрахунковій основі і великих надходжень з державного бюджету не вимагає.

Джерелами формування коштів Ради з біоетики є:

· асигнування з Державного бюджету України та з місцевих бюджетів;

· суми штрафів, накладених за порушення норм цього Закону;

· суми благодійних та добровільних внесків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

· інші надходження, не заборонені законодавством.

Безпрецедентна актуалізація проблем, які нині об'єднуються терміном «біологічна етика», є своєрідним індикатором корінного перелому в історії людства. Така актуалізація, крім усього іншого, приводить до того, що цей термін стає модним і, отже, потребує постійної семантичної корекції, а сама біоетика — уточнення меж і можливостей своєї компетенції.

Реалії сучасності зумовили органічне поєднання таких принципово різних феноменів, як біологія і етика. Природничі науки від самого початку свого існування орієнтувались на об'єктивізм як ідеал науковості, на вивчення об'єктивної реальності «такою, яка вона є», безвідносно до емоцій, сподівань та гуманітарно-моральних уподобань людини. В результаті виник, як зазначав Джон Дьюї, серйозний конфлікт між натуралізмом і гуманізмом, «глибокий і нездоланний розрив між природним предметом науки і поза- (якщо не над-) природним предметом моралі». Наука, яка обмежується емпіричною реальністю і спирається на спостереження та експеримент, не повинна ігнорувати те, що перебуває за межами компетенції її засобів дослідження.

Надзвичайне важливе завдання біоетики – чітке формулювання сучасних біоетичних принципів, оскільки необхідність їх виконання не викликає сумнівів у наукової спільноти, але сьогодні існує значна розбіжність у поглядах на те, якими вони мають бути. А це пов’язане із серйозною небезпекою маніпулювання різними поняттями при визначенні того чи іншого принципу. Для того, щоб ці принципи стали основними у соціальній політиці урядів усіх держав, необхідні чіткі і прості їх формулювання, узгоджені на рівні світової спільноти.

Метою державної політики в галузі біоетики є гарантування громадянам України особистих прав і свобод, забезпечення поваги до їх людської гідності, тілесної цілісності та індивідуальності, в процесі розробки, впровадження та використання результатів наукової і практичної діяльності людства, а також дотримання етичних норм у відносинах суспільства до живої природи та її окремих складових.

Основою для досягнення мети державної політики в галузі біоетики є створення економічної, законодавчої, соціальної та матеріальної бази, що забезпечить вирішення таких завдань:

- підготовка рекомендацій щодо основних напрямів діяльності в галузі біоетики і біоетичної експертизи в Україні;

- розроблення пропозицій щодо законодавчого регулювання в галузі біоетики;

- сприяння встановленню основних засад регулювання відносин в цій сфері, що виникають в процесі подолання негативних наслідків науково-технічного прогресу, а також розробки і використання результатів наукової та практичної діяльності, які можуть негативно вплинути а біологічну безпеку людини і довкілля, з дотриманням етичних норм і принципів;

- підготовка рекомендацій щодо механізму гарантування громадянам України особистих прав і свобод, поваги до людської гідності, тілесної, психічної та духовної цілісності відповідно до Конвенції про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень науково-технічного прогресу, в тому числі в біології та медицині;

- забезпечення участі України в міжнародному співробітництві з біоетичних питань та виконання відповідних зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України в межах повноважень, що встановлені чинним законодавством.

Враховуючи досвід інших країн, реалізацію основних заходів державної політики в галузі біоетики слід впроваджувати поетапно. Концепція була розроблена згідно рішень та рекомендацій Конвенції Ради Європи про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології і медицини (1997 р.), Загальної декларації ЮНЕСКО про геном людини та права людини (1998 р.), та постанови Президії НАН України від 03.10.2002 р. № 259 „Про результати проведення I Національного конгресу з біоетики”.

Державна політика в галузі біоетики – це комплекс заходів, спрямованих у відповідності до міжнародних вимог на створення умов для дотримання етичних принципів і норм в процесі наукової та практичної діяльності людства, що може негативно вплинути на стан здоров’я населення та навколишнє природне середовище.

На I етапі (2003-2005 рр.) реалізації державної політики здійснюється ратифікація Конвенції про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології і медицини (Конвенції про права людини та біомедицину). З метою втілення в життя положень Конвенції розробляються нові та вносяться пропозиції та зміни до вже існуючих законів, що стосуються біоетики. Проводиться робота із створення нових етичних комітетів у діагностично-лікувальних та інших закладах. Узагальнюється досвід роботи з утворення і діяльності локальних та галузевих біоетичних комітетів, розробляються методичні рекомендації для їх роботи. Здійснюються підготовка членів біоетичних комітетів шляхом періодичного

проведення семінарів, тренінгів тощо. Готуються та проводяться міжнародні симпозіуми, конгреси та конференції, а також забезпечується участь українських вчених у таких подіях за кордоном з метою обміну досвідом, удосконалення роботи етичних комітетів та здійснення біоетичної експертизи, а також розробки загального нормативного акту з біоетики. Розробляється процедура проведення та вводиться біоетична експертиза кандидатських та докторських дисертацій, зокрема в галузі біології і медицини. Здійснюється підготовка підручників з біоетики та розробляються програми викладання біоетики для студентів вищих навчальних закладів. Вводяться уроки з біоетики у загальних та спеціальних закладах середньої освіти. Висвітлюються в закладах масової інформації найбільш актуальні питання в галузі біоетики.

На II етапі (2006-2008 рр.) Продовжується робота з удосконалення та створення нових нормативних актів в галузі біоетики та біоетичної експертизи. Завершується процес створення біоетичних комітетів у медичних закладах України. Розробляється процедура проведення та вводиться біоетична експертиза при друкуванні наукових статей в галузі біології і медицини.

Дата добавления: 2015-05-23