Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні тенденції розвитку світової економіки на межі ХІХ–ХХ ст




Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

Передумови громадянської війни У США та її економічні наслідки.

Ек. інтереси Пн та Пд вже після війни за незалежність розходилися дедалі більше. У пд шта­тах зберігалося рабство. Землі Зх внаслідок високих цін стали недоступними для більшості бажаючих їх придбати. Розвиток промисл. гальмували пд штати, в яких панувало рабовл. плантаційне госп.Рабовлас­н. було осн. перепоною на шляху розшир. внут­р. ринку — ринку товарів і роб. сили, освоєння зе­мель Зх, інтенсивного розвитку с/г. Суперечності між пн і пд штатами ви­кликали Громад. війну в США (1861 —1865 рр.), яка водночас була бурж. революцією. Війна закінчилася перемогою Пн. Важл. її наслідками було скасув. рабства, ліквідація політ. та ек. роз'єднаності США, остаточне заверш. промисл. перевороту. Ліквідація рабства в ході Громад. війни, Акт про гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро­ст. аграрного сектора ек-и. Гомстед-акт давав пра­во кожному громад. США після сплати 10 доларів реєстра­ц. збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю після 5 років проживання на ній, обробітку та забудови.С/г США мало товарний хар-р і роз­вив. на основі індустріаліз., що забезпечило його пере­ваги в світ. с/г вир-ві. США стали одними з гол. експортерів збіжжя і м'яса на св.ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільш. майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європ. аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю впали майже вдвічі. Завоювання зовн. ринку було зу­мовлено тим, що амер.фермер обробляв землю, вільну від ренти, тоді як європ. селяни і фермери були змушені платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колоніз. вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме­р. експорт значно скоротився.

 


 


Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на ос­нові НТР. Відкриття в галузі мате­матики, фізики, хімії, інших наук були чинником техн. прогре­су. У XIX ст. наука продовжує сприйматися як класична система знань, як єдина система наук, основні ідеї і принципи якої вважаються остаточно встановленими і непорушними. Відбувається диференціація окремих галузей наукових знань на більш вузькі спеціальні галузі (наприклад, у самостійні науки виділяються експериментальна психологія, соціологія, культурологія) і в той же час - інтеграція наук (саме в цей час виникає астрофізика, біохімія, фізична хімія, геохімія), оформляється і нова галузь знань - техн. науки. Протягом сторіччя було зроблено нечувану раніше к-сть відкриттів, а на основі накопиченого експериментального, аналітичного матеріалу розроблено узагальнюючі теорії. Темпи техн. прогресу були вражаючими. Техн. та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове вир-во товарів, знизилася їх собівартість.Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної ін­дустрії, її провідними галузями стало вир-во електро­енергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, ме­талургійної, машинобудівної, транспортної промисл.. Роз­вивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопе­реробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна, фармацевтична.Значне зрост. продукт. сил, виникнення нових капіталомістких галузей і нової технології вимагали істотно­го укрупнення вир-ва, створюючи для цього техн. умови. Так, нова сталеливарна технологія вимагала переходу від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з повним металургійним циклом. Впровадження електроенергії замість пари дозволило збільшити розміри промислових під­приємств.Але розширення вир-ва вимагало великих капіталь­них вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в органі­зації та управлінні вир-вом. Провідне місце належало товариствам на основі акціонерної колективної власності, завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес концентрації вир-ва і централізації капіталу, що охопив усі розвинуті країни й основні галузі їхньої ек.. У промисл., банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об'єднання. Банки перетворюються на фінан­сові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і про­мислове вир-во. Зрощення банківського капіталу з про­мисловим зумовило формування фінансової олігархії. Капі­талізм вільної конкуренції почав переростати в монополістич­ний капіталізм.

Монополія — крупні підприємства, об'єднання підприємств, які виробляють пере­важну к-сть продукції певного виду, завдяки чому обме­жують конкуренцію, посідають домінуюче становище на рин­ку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі прибутки. Основними формами монополій є:

— картель — об'єднання декількох підприємств однієї галузі вир-ва, учасники якого зберігають власність на засоби вир-ва і виготовлений продукт, виробничу та ко­мерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі вир-ва, ціни, ринки збуту, обміню­ються патентами на нову техніку тощо;

— синдикат — об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здій­снюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрача­ють комерційну самостійність;

— трест — об'єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов'язаних між собою галузей промисл., учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу са­мостійність, підкоряючись єдиному контролю. Юридичне створ. тресту означає передачу контролю над колись незалежними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосере­джує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює контроль за їхньою діяльністю;

— концерн — об'єднання підприємств різних галузей промисл., транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 587; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.