Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (А. Блаженний та Ф.Аквінський.)

В епоху середньовіччя основу ек-и становило натур. госп. та ремісництво, розв торгівлі був незначним. Інтелектуальне життя було підпорядковане релігії. Основні твори і документи цього періоду – це збірки законів і правил, а також реліг. трактати. Найвід. законодавчими пам’ятками раннього середньов. є “Салічна правда”, “Капітулярій про вілли” (V та ІХ ст., держава франків), “Руська правда” (ХІ-ХІІ ст., Київська Русь). Релігійні трактати цієї доби фіксують настанови щодо госп. діяльності людей, яка є богоугодною. Гонитва за багатством вваж. гріховною, оск. відволікає людину від служіння Богові і знищує добро, яке є в людині. Кожен повинен заробляти на прожиття своєю працею, і тільки вона дає людині право на користув. земними благами. При цьому діяльність однієї людини не повинна порушувати інтересів інших, звідси – заборона брати процент за позику, пошуки справедл. ціни в торгівлі. Аквінський Ф. (1225 – 1274 рр.) – італ. єпископ і богослов. Ек. ідеї осн. його творів “Сума філософії” та “Сума теології” спираються на праці Аристотеля. Передусім це вчення про “справедливу” ціну, яка повинна відповідати двом вимогам: забезпеч. еквівалентність обміну відпов. до к-сті “праці та витрат” та забезпечувати учасникам обміну певний рівень життя згідно їх соц. статусу. В ціні повинні також враховуватись затрати на зберігання, доставку, а також страхування на випадок можливих втрат внаслідок грабежів на дорогах. Він виступав із релігійно-етичним обґрунтуванням тов. обміну, грошей, ціни, прибутку, проценту; поділяв багатство на природне (плоди землі та ремесла) й неприродне (золото і срібло). Визнавав справедл. отримання надбавки до первісної ціни (ренти) у землер., помірного прибутку, який відпов. місцю вир-ка чи торговця в феод. становій ієрархії. Проте вважав гріховн. лихварство і лихв. процент, які порівнював з продажем того, чого не існує. Разом з тим, позики на держ. потреби вважав допустимими, а процент тлумачив як компенсацію за ризик втрати грошей. Яскр. виразником ек. поглядів раннього християн­ства був відомий христ. теолог А. Блаженний (354 — 430). Він проповідував необх. праці для всіх; фіз. працю Августин уважав такою ж почесною, як і розумову. Роботу коваля, буд-ка, шевця він називав «чистим і чесним ремеслом». Але понад усе Ав­густин поважав роботу на землі, землер. «найчис­т. серед усіх мистецтв». До торгівлі в Августина ставлення було зовсім інше. На його думку, мета купця — «дешево купити і дорого продати». Августин уважав це очевидною вадою і засуджував. Про­ти рабства не виступав. Завдання церкви, на його думку, поляга­ло не в тім, щоб звільнити рабів, а щоб зробити їх добрими. Узагалі раннє християнство як релігія знедолених, безправних і гноблених втілювало мрії про рівність і справедл., про чесне, трудове життя. Ек. думка України(5 - 15 ст.) - доба КР. джерела - літописи, угоди, грамоти князів, кодекси і записи норм світського І церковного права. Визначною пам'яткою соц.-ек. та політ. літ-ри доби КР є Руська правда – кодекс законів 11-12ст.(соц. розподіл сусп., наявність прив.і колект. вл., податкової сист., кримін. справа) Ек. думка в занепаді 12-14ст. І.Пересветов „Оповідь про царя Константина”, про мага мед Салтана (викриває супер. в сусп., пропонує реформу – централіз. держ. влади), Є.Єразм „Правителька”(ідеї управл. країною)

Дата добавления: 2015-05-23